Чи досягли західні санкції проти Білорусі своєї мети?

За оцінками посла Білорусі в Росії Дмитра Крутого, під західними санкціями сьогодні перебуває майже половина галузей економіки країни. Але Білорусі вдалося нівелювати їхній вплив. У підсумку після провального 2022 року, коли економіка впала на 4,7%, нинішній рік за темпами зростання ВВП виглядає цілком успішним.

Видання Дрон, що фінансується коштами США та ЄС, розібралося, які санкції, коли і за що запроваджували, як вони спрацювали і яку роль відіграла Росія в допомозі білоруській економіці. З дозволу редакції Еспресо наводить український переклад статті.

Вибори 2020 року

Відносини Білорусі із Заходом загострилися після президентських виборів. ЄС відреагував на жорстке придушення протестів і репресії щодо противників влади, ухваливши впродовж осені 2020 року одразу три пакети санкцій.

Під обмеження потрапили особи та структури, причетні до насильства та репресій, а також бізнесмени та компанії, які отримують вигоду або спонсорують режим Олександра Лукашенка. У чорному списку, зокрема, опинилися такі важливі для економіки компанії, як ЗАТ "Белтехекспорт" (займається продажем озброєнь і військової техніки за кордон) і МЗКТ (виробник різної техніки, зокрема для ВПК).

Крім того, реалізацію і фінансування нових проєктів у держсекторі в Білорусі заморозив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Посадка рейсу Ryanair, секторальні санкції

На початку червня 2021 року Білорусь знову опинилася в центрі світової уваги. Причиною стали примусове приземлення в Мінську літака ірландської Ryanair і арешт опозиціонера Романа Протасевича, який перебував на борту. Реакцією Заходу на інцидент стали нові обмеження, тепер уже щодо білоруських авіаперевізників. Їм заборонили літати в повітряному просторі ЄС і використовувати аеропорти країн Євросоюзу.

21 червня ЄС розширив санкційний список, включивши до нього вісім підприємств. Серед них опинилися МАЗ, "Белаз", ЗАТ "Нова нафтова компанія", "Белаеронавігація".

А 24 червня санкційний тиск Заходу вийшов на новий рівень - ЄС уперше ввів секторальні санкції. Білорусі заблокували експорт на європейський ринок нафтопродуктів (за винятком бензину і дизеля) і калійних добрив, і обмежили доступ до європейського ринку капіталу. Одночасно було введено заборону на постачання в країну продукції подвійного призначення, технологій, обладнання та програмного забезпечення для перехоплення комунікацій.

Міграційна криза

Наприкінці 2021 року ЄС ухвалив ще один пакет санкцій уже через міграційну кризу на кордоні Білорусі з ЄС, коли тисячі мігрантів із Близького Сходу та з африканських країн намагалися потрапити до Польщі та країн Балтії.

Кордон між Латвією та Білоруссю. Фото: Reuters

Серед підприємств, які потрапили під обмеження, знову опинилася "Бєлавіа". Компанію позбавили можливості брати в лізинг літаки в ЄС. Крім того, під санкції потрапили підприємства нафтохімічної промисловості - "Гродно Азот", "Гродно Хімволокно", "Белоруснефть", а також виробник шин "Белшина".

Окремо санкції ввели і США. Вони, зокрема, торкнулися одного з найбільших виробників калійних добрив - "Білоруськалій".

Війна в Україні

Після 24 лютого 2022 року почався новий етап протистояння Заходу і Білорусі. ЄС засудив співучасть країни у війні проти України і посилив санкційний тиск, до якого долучилися інші країни, включно з Україною, США, Канадою, Великою Британією тощо.

Під експортні обмеження потрапили нові сектори економіки (зокрема, деревообробка та цементна промисловість), десятки товарних позицій і технологій, що можуть використовуватися Білоруссю для розвитку у військовій, технологічній, оборонній та безпековій сферах. Водночас під обмеженнями опинилися й поставки до Білорусі широкого переліку високотехнологічних товарів (зокрема мікроелектроніки, авіаційної продукції), зброї тощо.

"Військові" пакети західних санкцій торкнулися і постачальників товарів. Білоруським вантажоперевізникам заборонили працювати на території ЄС (зокрема й прямувати транзитом територією ЄС), а Литва обмежила залізничний транзит.

Нововведенням стали санкції щодо фінансового сектора. Найбільші держбанки відключили від SWIFT, Нацбанк і приватні банки (переважно з російським капіталом) змушені були обмежити фінансові операції за участю іноземних банків.

Наслідки санкцій

Міністр економіки Олександр Черв'яков у листопаді минулого року оцінив прямі втрати Білорусі від припинення поставок товарів до Європи в 6 млрд доларів. До червня 2023 року (з урахуванням товарної блокади в Україну) втрати, за оцінками посла Білорусі в Росії Ігоря Крутого, склали вже 10,5 млрд доларів.

Найбільше від торгового ембарго постраждали галузі, які забезпечували основний приплив валюти. Зокрема, нафтопереробка.

За даними дослідницького центру BEROC, 2021 року загальний обсяг експорту нафтопродуктів білоруськими НПЗ перевищив 4 млрд доларів. Але вже за підсумками 2022 року експорт обвалився вчетверо до 1 млрд доларів.

Поставки нафтопродуктів безпосередньо на ринок ЄС впали з 1 млрд доларів до 100 млн доларів. Але найбільш чутливою стала втрата найпреміальнішого українського ринку. Тільки в довоєнному 2021 році експорт нафтопродуктів в Україну становив 2,3-2,8 млрд доларів.

Частково втрати вдається компенсувати за рахунок низьких цін на російську нафту. Білорусь купує сировину за ціною, нижчою за світову. За оцінками BEROC, у 2022 році це дало змогу заощадити близько 1,7 млрд доларів, цьогоріч економія може скласти 2,7 млрд доларів або 3,6% ВВП.

Білоруські військові. Фото: 24tv.ua

Калійна галузь

До введення санкцій частка Білоруської калійної компанії у світовому експорті калійних добрив оцінювалася у 20%. У 2020 році Білорусь реалізувала на зовнішніх ринках близько 10 млн тонн калійних добрив і заробила на експорті понад 2 млрд доларів. У 2021 році, за оцінками дослідницького центру BEROC, експорт зріс до майже 3 млрд доларів завдяки зростанню світових цін. Але за підсумками минулого року експорт знизився майже на 40% до 1,8 млрд доларів.

За словами першого віцепрем'єра Миколи Снопкова, через санкції Білорусь втратила порівняно з 2020 роком понад половину експорту (5,5 млн тонн). Частка Білорусі на світовому ринку калійних добрив впала до 9%. Крім того, зросли у 2-5 разів логістичні витрати після того, як Литва закрила транзит добрив через Клайпедський порт.

Деревообробка

У 2020 році Білорусь посідала 9-те місце в рейтингу найбільших постачальників деревини та виробів з неї в країни ЄС. За підсумками 2021 року загальний експорт приніс 2,3 млрд доларів, більше ніж 60% всього обсягу деревини та виробів із неї пішло в ЄС, переважно в Польщу, Литву, Латвію, Німеччину і Нідерланди. У березні 2022 року ЄС ввів заборону на постачання частини білоруської продукції деревообробки, і вже з літа експорт деревини в ЄС, за даними Євростату, впав більш ніж у 30 разів.

Але білоруським постачальникам, ймовірно, вдалося знайти схеми обходу санкцій. За даними білоруських незалежних журналістів, білоруські виробники пиломатеріалів організували поставки в ЄС через Киргизстан і Казахстан під виглядом продукції з цих країн.

IT-індустрія

IТ-сектор не потрапив безпосередньо під санкції, але їхній опосередкований вплив негативно позначився на галузі.

Через токсичність регіону багато замовників стали відмовлятися від роботи з компаніями і фахівцями в Білорусі. Через санкції щодо банківського сектора ускладнився доступ офісів у Білорусі до ресурсів компаній. Загалом зросли ризики ведення бізнесу в Білорусі, тому понад 100 білоруських та іноземних компаній пішли з країни. Як наслідок, тільки за минулий рік економіка недоотримала від експорту резидентів Парку високих технологій, створеного владою для залучення IT-компаній, 0,5 млрд доларів.

З урахуванням податкових втрат бюджету через відтік ІТ-фахівців на сьогодні ця сума може становити близько 1 млрд доларів.

Цивільна авіація

У листопаді 2021 року директор департаменту з авіації Мінтрансу Білорусі Артем Сікорський заявив, що щомісячна упущена вигода цивільної авіації від європейських санкцій становить 10 млн доларів.

"Бєлавіа" після введення санкцій втратила половину парку літаків: повітряні судна довелося повернути лізингодавцям. Наразі в авіакомпанії 13 повітряних суден (Boeing і Embraer), середній вік літаків становить 11,2 року.

Фото: vgr.by

На початку листопада цього року гендиректор авіакомпанії Ігор Чергінець заявив, що до введення західних санкцій "Бєлавіа" планувала розвивати свій флот тільки за рахунок літаків західного виробництва - американського Boeing і бразильського Embraer. Тепер плани з модернізації флоту доводиться змінювати. Авіакомпанія планує замовити літаки російського виробництва. Але в комерційну експлуатацію вони надійдуть протягом 2024-2026 років. Також після введення США заборони на постачання в Білорусь запчастин для американських літаків майже втричі зросли витрати авіакомпанії на обслуговування Boeing.

Одночасно заборона на польоти в ЄС вплинула на пасажиропотік. Якщо за 2021 рік компанія перевезла майже 2 млн пасажирів, то за минулий лише 1,6 млн пасажирів.

Контрвідповідь Білорусі

19 жовтня міністр економіки Олександр Червяков заявив, що Білорусь повністю компенсувала втрати від західних санкцій.

Нівелювати вплив санкційного тиску багато в чому допомогли інтеграційні взаємовідносини з Росією і збільшення поставок на російський ринок, зокрема товарів, що потрапили під санкції. Минулого року обсяг торгівлі Білорусі з Росією зріс на 12% до рекордних 50 млрд доларів, цього року обсяг взаємної торгівлі може зрости до 55 млрд доларів, прогнозує посол Білорусі в Росії Дмитро Крутой.

У вересні 2022 року Білорусь і Росія підписали міжурядову угоду про транзит білоруських вантажів через територію РФ. Це дало змогу більш ніж у два рази збільшити експорт білоруських вантажів транзитом через Росію (сухопутними маршрутами і через порти).

Також Білорусь отримала фінансову підтримку від Росії. Восени минулого року Росія і Білорусь підписали угоду про виділення білоруській стороні кредиту на 105 мільярдів російських рублів (близько 1,5 мільярда доларів) на реалізацію імпортозамінних проєктів. Крім того, Білорусь отримала від Росії відтермінування на 5-6 років з погашення зобов'язань за російськими держкредитами і відтермінування з погашення кредиту на будівництво білоруської АЕС.

Окремі фінансові контрзаходи Білорусь вжила самостійно. Навесні минулого року указом Олександра Лукашенка підприємствам і банкам дозволили виконувати зобов'язання за зовнішнім боргом перед країнами, які запровадили санкції, у білоруських рублях. А влітку Білорусь оголосила, що буде розплачуватися за єврооблігаціями також білоруськими рублями, а не валютою.

Олександр Лукашенко та Володимир Путін.
Фото: Reuters

"Ризики для економіки істотні"

Економістка дослідницького центру BEROC Анастасія Лузгіна пояснила Дрону причини зростання білоруської економіки і розповіла, який насправді ефект від санкцій:

"Не варто очікувати від санкцій повної блокади економіки. Санкції приймаються окремими державами і не охоплюють усі країни світу, тому в Білорусі були можливості для переформатування економіки: пошук нових партнерів, налагодження нових логістичних ланцюжків, зв'язків".

Санкції щодо Білорусі ухвалювали обережно, більш активно цей процес почався після визнання Білорусі країною-співагресором. Якби санкційні пакети ухвалювали і запроваджували швидше, можливо, шок для економіки був би більшим. Ще один фактор - підтримка з боку Росії, яка останніми роками тільки посилюється.

Однак економістка вважає, що не можна сказати, що санкції виявилися неефективними. Минулого року відбулося істотне падіння економіки на 4,7%. Цього року ВВП зріс на 3,8%, але це ще не компенсація торішніх втрат. ВВП зріс з низької бази минулого року.

"Зростання також пов'язане з активним стимулюванням економіки з боку держави, з проведеною м'якою економічною політикою. Через зниження ставки рефінансування кредити стали дешевшими і доступнішими. У результаті ми спостерігаємо зростання і споживчого кредитування, і інвестиційного. Але в довгостроковій перспективі така політика призведе до перегріву економіки і зростання інфляції", - сказала вона.

Держава поки що регулює ціни і, найімовірніше, продовжить це робити, але, можливо, політика стримування цін буде більш м'якою, додала Лузгіна. "Якщо сильно стримувати ціни, компанії починають працювати у збиток або виникає дефіцит певних товарів, тому що їх не вигідно виробляти або постачати через високі витрати".

"Товари, які Білорусь постачала в Європу або через Європу, тепер змушена постачати через Росію і, допускаю, з певним дисконтом. При цьому зросли логістичні витрати. Загалом через зростання підтримки з боку РФ посилюється залежність економіки Білорусі від ситуації в Росії. Білоруський рубль також залежить від динаміки російського рубля. Ризики і для білоруського рубля, і для економіки суттєві, враховуючи, що Росія під санкціями і в стані війни", - пояснила вона.