Чи справді технічне зерно з України заполонило Польщу?

Стаття Гжегожа Ковальчика опублікована в Business Insider

"У нас є інформація про те, що, наприклад, пшениця надходила як очищувач, який теоретично використовується для чищення млинів", – говорить нам один із представників галузі.

• За даними міністерства сільського господарства, минулого року до Польщі ввезли лише 93 тисячі тонн зерна, задекларованого як технічне. Аграрії не вірять у такі низькі обсяги
• Аналітики сходяться на думці, що такий обсяг не повинен сколихнути ринок
• Якщо не технічне зерно, то що могло спричинити таку велику проблему з цінами на зерно в Польщі? Експерти мають кілька припущень
• Замороження імпорту може заблокувати потік сировини, необхідної польському сільському господарству. Молочні господарства також побоюються реакції з боку України

"Згідно з даними Національної скарбової адміністрації у 2022 році до Польщі з України в’їхали 93 тисячі тонн зерна, декларованого як технічне, що склало приблизно 3,8% від загального обсягу імпорту зернових з України, який становив 2,45 млн тонн. Із них 58 тисяч тонн – кукурудза та 31 тисяча тонн – пшениця", – зазначає міністерство сільського господарства у відповіді, надісланій Business Insider. Окрім того, додає, що також йшлося про 7,4 тонни "промислової" кукурудзи.

Ці цифри означають, що так зване технічне зерно не могло заполонити польський ринок. Це лише крапля в морі імпорту з України. Минулого сезону в Польщі було вироблено понад 35 мільйонів тонн зернових.

Українське зерно зовсім не заполонило ринок?

Відтак, загальний імпорт зернових від нашого східного сусіда (тобто вищезгадані 2,45 мільйона тонн) становить лише близько 6,8% від внутрішнього виробництва. Водночас у 2022 році ми мали позитивне торговельне сальдо в Польщі, тобто перевагу експорту над імпортом.

"Із січня до грудня минулого року з Польщі було експортовано за кордон 9,2 млн тонн зернових та зернопродуктів, зокрема близько 3,88 млн тонн кукурудзи та близько 3,64 млн тонн пшениці. Не існує системи, яка б дозволила визначити, якою мірою експорт включав українські зернові. Однак ми знаємо, що сальдо зовнішньої торгівлі зерновими та зернопродуктами знаходиться на позитивному рівні – 5,6 млн тонн", – говорить очільниця Зерно-кормової палати Моніка П'ятковська.

Про те, що технічне зерно не повинно бути головною проблемою на ринку, свідчать і дані, отримані від міністерства аграрною профспілкою "Корона".

Вони показують, що технічні зернові не домінували серед усіх зернових, які імпортувалися до Польщі. Як зазначено, із липня 2022 року по січень 2023 року було імпортовано приблизно 165 тисяч тонн зернових (пшениці й кукурудзи), крім кормових, насіннєвих або продовольчих (їх було приблизно 1,73 мільйона тонн). Отже, технічне зерно в українському імпорті за цей період також повинно мати доволі невелику частку.

"З метою прискорення імпорту до Польщі шляхом уникнення прикордонного контролю, у грудні 2022 року Національна скарбова адміністрація посилила нагляд за імпортом такого зерна", – запевняє міністерство у надісланій нам відповіді.

Фермери сумніваються у даних міністерства

Справді імпорт з України дуже суттєво збільшився у відсотковому відношенні (у 2021 році він відстежувався), але це все одно не повинно призвести до кризи на такому великому ринку.

Якщо дані показують, що приплив зерна з України не такий вже й великий, то що ж викликало аж стільки проблем? Аграрії б'ють на сполох, що зерносховища переповнені зерном, а ціни на закупівельних станціях занадто низькі. Саме тому деякі представники галузі вважають, що наведені цифри не відповідають дійсності.

"Ми вважаємо, що назв, під якими в’їжджало зерно, але які уникнули потрапляння до офіційної статистики, набагато більше. Це не лише технічне зерно.  У нас є дані, що пшениця, наприклад, потрапляла до Польщі як очищувач, який теоретично використовується для чищення млинів. Це означає, що в Польщі може бути набагато більше українського зерна, ніж показує офіційна статистика", – оцінює член управління Асоціації виробників зернових культур Марчін Ґрин.

"Уряд почав робити кроки для скорочення імпорту, але, з іншого боку, через створений ажіотаж покупці тепер знають, що ми притиснуті до стіни і можуть свідомо занижувати ціни. Ми бачили, як після запровадження державних субсидій ціни знижувалися дуже швидкими темпами. Сама ціна, до речі, не була б проблемою, якби витрати були нижчими, а вони значно зросли", – зазначає він.

"Слід враховувати, що Україна, за оцінками Міністерства сільського господарства США, цього маркетингового року експортує 40,5 млн тонн зернових, у тому числі 14,5 млн тонн пшениці та 26 млн тонн кукурудзи. Цей потенціал є вражаючим для країн, що межують з цим ринком, навіть якщо існуючі надлишки не досягли цих ринків у величезних кількостях. Крім того, занепокоєння зростає, коли періодично виникає реальна загроза значного скорочення або призупинення експорту зерна з українського ринку через чорноморські порти", – говорить Моніка П'ятковська.

Крах? Нічого подібного.

На думку експерта аграрних ринків та старшого економіста Credit Agricole Якуба Оліпра, було б неправильно говорити про крах зернового ринку в Польщі.

"Я не згоден з оцінкою, що ми маємо спад на ринку. Проблема полягає в тому, щоб заохотити фермерів продавати зернові за нинішніми цінами в ситуації, коли ще кілька місяців тому вони могли продавати зернові на кілька сотень злотих дорожче", – каже він.

"На мою думку, Україна має мало стосунку до таких сильних знецінень, які ми спостерігаємо з грудня", – підтвердив у своєму аналізі на infograin.pl аналітик Мирослав Марціняк.

"Сьогодні також немає проблем зі збутом на млини та комбікормові заводи. Однак проблема полягає в ціні, яка не влаштовує фермерів", – додав він.

Якуб Оліпра також стверджує, що поточна ситуація на внутрішньому ринку є відображенням того, що відбувається у світі.

"Закупівельні ціни на зерно в Польщі є на рівні MATIF (Французька біржа сільськогосподарських товарів – прим. ред.). Це пов'язано з поліпшенням ситуації з попитом і пропозицією на світовому ринку зерна, зменшенням ринкової невизначеності та очікуванням вищих врожаїв у наступному сезоні", – розповідає він.

Чи достатньо робить уряд?

На думку Оліпри, проблема не буде вирішена шляхом обмеження ввезення зерна з України, як це вирішив зробити польський уряд, дозволивши лише транзит.

"На мою думку, заходи з блокування імпорту з України не вирішують проблему в довгостроковій перспективі. Ми потребуємо багато такої сировини, як, наприклад, соняшниковий шрот. Щобільше, у багатьох сегментах український експорт не конкурує з нами, а наші дії можуть, своєю чергою, зіпсувати торговельні відносини з компаніями, які самі експортують харчові продукти в Україну", – оцінює Якуб Оліпра.

Самі фермери також мають сумніви щодо таких заходів. Відповідної реакції України побоюються, зокрема, у Польській молочній палаті (PIM).

"Українська сторона може вдатися до дій у відповідь у торговельному обміні з Польщею, що призведе до гальмування або заборони експорту насамперед наших сирів, сухої сироватки та кисломолочних продуктів, для яких Україна сьогодні є важливим ринком збуту. У 1 кварталі 2023 року Польща продала в Україну в 5,14 раза більше молочних продуктів, ніж купила в Україні", – йдеться у повідомленні PIM.

Також представник зернової галузі, попри те, що цінує втручання влади, говорить про великий хаос.

"Уряд хоче діяти, і це можна оцінити як позитив, але, на жаль, він змінює порядок денний кожні два-три дні. Спочатку він повністю заборонив імпорт, потім з'явилася ідея обмежити його, тобто конвоювання та електронне відстеження вантажів. Сьогодні ми не знаємо, де ми стоїмо", – визнає Марчін Ґрин.

Як він додає, ця проблема призводить до зменшення експортних можливостей.

"Зерно з України вплинуло на зниження якості і погіршення сприйняття нашої сировини на зовнішніх ринках. Таким чином, нам сьогодні важче продавати польське зерно на Заході", – аргументує він.