Чому ціни зростають так швидко і чого очікувати найближчим часом. Експертне опитування

Журналістка Еспресо Ольга Чайка запитала у економічних експертів, чому ціни зростають так швидко, які чинники будуть впливати на цей процес найближчим часом і яких дій уряду можна очікувати для стримування інфляції.

Євгенія Ахтирко, аналітик інвесткомпанії Concorde Capital:

Наразі є декілька факторів інфляції. Якщо говорити про зростання до недавнього часу, то це було викликано переважно тим, що швидко зростали ціни на зовнішніх ринках. Зокрема, світові ціни на цукор, олію, деякі інші продукти. В Україні ціни на ці продукти зростали найбільше, це також відображалося у інфляції.
На глобальних світових ринках дорожчали енергоносії. У зв’язку з цим український уряд мав підвищувати тарифи на природний газ для населення. Плюс через зростання цін на пальне і паливно-мастильні матеріали зростала вартість автомобільних перевезень.

Але якщо подивитися на прискорення інфляції, яке відбулося протягом останніх місяців, то тут вже додалися чинники і внутрішнього попиту. Дуже швидко відновлюється споживчий попит з боку населення, зарплати зростають високими темпами, зростає роздрібна торгівля — це свідчить про те, що споживчий попит на високому рівні, це також підштовхує інфляцію догори. Це додатковий чинник, який призвів до трирічного максимуму інфляції.

Очікується, що найближчими місяцями почнеться спад цін на світових ринках. Якщо це відбудеться, то і в Україні ціни вже не будуть так швидко зростати, а на деяку продукцію будуть зменшуватися.

Що стосується споживчого попиту, тут прогнозувати важко. Скоріш за все, він залишиться високим. Але ми знаємо, що Нацбанк підвищив облікову ставку. Найближчим часом може підвищити ще — і саме це заходи, які згодом мають вплинути на цей споживчий попит і трохи зменшити інфляційний тиск.

Ми вже чули, що уряд трохи знизив тариф на електроенергію. Про ефективність цього адміністративного заходу з економічної точки зору можна сперечатися. Але якщо розглядати саме чинник інфляції, то принаймні не буде додаткового фактору збільшення цін. Мабуть, це відобразиться на статистиці, бо ціни на е/е, які входять до показника інфляції, чітко пов’язані із тарифами, які встановлюються урядом.

Не можна виключати, що уряд намагатиметься призупинити зростання тарифу на природний газ. На початку року влада до цього вдалася, коли на світових ринках почалося зростання — вони на декілька місяців призупинили зростання цього тарифу.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії:

Прискорення інфляції — це частина глобальної тенденції. Тому що ціни суттєво впали або стабілізувалися навесні-влітку минулого року, коли впав попит на перевезення. Це, зокрема, спричинило падіння цін на енергоносії, насамперед на нафту та бензин. Був обмежений попит, можливість купівлі для громадян і бізнесів — це стабілізувало ціни на багато товарів та послуг. У США зростання цін сягнуло 5% у річному вимірі, що є багато для США.

В Україні до цього додалося те, що українська влада проводила м’яку грошову і бюджетну політику.

 До того ж в Україні, як говорять макроекономісти, інфляційні очікування не є "заякореними". Тобто українці очікують, що в умовах чинників, які можуть спричинити зростання цін — ціни будуть швидко розганятися.

Відповідно, це призводить до того, що за інших рівних умов ціни в Україні зростають швидше, ніж в інших країнах, навіть якщо вони зростають в усьому світі.
Особливістю України є те, що в українському споживчому кошику, за яким рахується інфляція, дуже велику частку складають продовольчі товари. Минулоріч врожай був гірший, ніж у 2019-му році, і це призвело до зростання цін на багато товарів продовольчої групи — від славнозвісної олії — і по всьому спектру товарів, які використовують рослинництво у технологічному ланцюжку.

Український уряд має обмежений і поганий інструментарій впливу на інфляцію. Тобто це спроби адміністративного обмеження цін — ні до чого хорошого це зазвичай не призводить. Це призводить до якоїсь короткострокової стабілізації ситуації, а потім оператори компенсують собі втрачені гроші протягом часу, коли обмеження знімаються. Або все це починає перетворюватись на якусь корупційну годівницю.

А от Національний банк України вже кілька разів підвищував облікову ставку. Це призведе до того, що для інвесторів будуть більш цікавими вкладення в українській гривні, ніж в іноземній валюті. Також НБУ трохи змінив свою грошову політику, трохи обмежив для банків обсяги кредитів рефінансування, за рахунок яких вони фінансували бізнес і різноманітні державні проєкти, як "Велике будівництво". Ще НБУ зменшив плановий обсяг купівлі валюти в резерви на міжбанку.
Основний вплив цих заходів — щойнайменше стабілізація, а, як максимум, посилення курсу гривні. Це те, що ми спостерігаємо і зараз.

Зараз обмеження інфляційного тиску великою мірою буде відбуватися через посилення гривні, тобто через зменшення ціни імпортних товарів.

Крім того, зараз доволі жорстка бюджетна політика. У липні бюджетний дефіцит, фактично, був відсутнім. Ці заходи обмеження пропозиції грошей і обмеження кредитування матимуть негативний вплив на темпи економічного зростання, але вони придавлять інфляцію, яка інакше могла б вийти з-під контролю.

Крім того, ми розуміємо, що вже починаючи з осені, будуть відходити на другий план сезонні ефекти. У порівнянні із найжорсткішими карантинними обмеженнями у світі, в Україні відновлення після весни 2020-го було досить швидким. Тому, власне, ціни почали зростати.

Крім того, ми очікуємо рекордний врожай цьогоріч. Це означає, що будуть падати ціни на продукти харчування. Це теж дозволить зменшити інфляційний тиск.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASE-Україна:

У липні не було зниження цін — назвемо це так, тому що сама інфляція не була висока, приріст за місяць був 0,1%. Як правило, у червні, липні і серпні ми спостерігаємо дефляційні процеси. Основна причина — це продуктові ціни, у нас ціни на продукти опустилися трішки.

Загалом ми маємо наслідки глобального заливання грошима, які відображаються у зростанні цін на ресурсні товари, на біржові товари, які включають і зерно, і соняшникову олію. Як наслідок, це все тягне ціни на наші продукти харчування всередині країни. Це — основна причина.

Можна сказати, що це продовження тенденції кількісного пом’якшення в умовах, коли попит відновлюється не дуже стрімко. Крім того, в Україні цьогоріч очікується хороший врожай. А в деяких регіонах, які важливі для світового врожаю, спостерігаються проблеми. Це підтримує ціни на продукти харчування на високому рівні. Це одна із причин того, що у нас відбувається з інфляцією.

Основний чинник впливу на інфляцію, який очікується — це зустріч банкірів Джексон Хоулу 26-28 серпня (наприкінці серпня провідні центральні банкіри світу та представники академічних кіл збираються у Джексон Хоул, штат Вайомінг, США, для обговорення нагальних проблем розвитку світової економіки та діяльності центральних банків, — ред.). Очікуються якісь заяви з боку пана Павлова (Олександр Павлов, заступник Голови ЄБРР в Україні в секторі фінансових установ, — ред.) по потенційному згортанню кількісного пом’якшення у світі.

План такий: у 2022-ому році з ринку будуть виводити надлишкову ліквідність, у 2023-ому будуть піднімати ставки, тобто вартість кредитів буде зростати. І перша, і друга тенденція дуже сильно відобразяться на фінансових потоках, доступності фінансів по всьому світу. І, як наслідок, на цінах на біржові товари на ресурсних ринках. Ось ця тенденція, я думаю, буде основна.

Навіть при очікуваному оголошенні плану по згортанню кількісного пом’якшення не очікується значного різкого обвалу. Тобто будуть певні дезінфляційні процеси, але вони не будуть відбуватися різко і стрімко. Власне, у цьому і є основна задумка настільки розтягнутого в часі викачування ліквідності зі світової економіки — щоб це не відбулося різко.

Тому, на жаль, я думаю, що наша інфляція не буде стрімко уповільнюватися. Наприклад, за нашими прогнозами, у 2022-ому році буде важко повернутись до таргетованих відсотків. За нашими прогнозами, це буде ближче до 6%, що, в принципі, теж непогано.

Український уряд може обмежувати інфляцію якимись "ручними заходами". Це, власне, питання тарифоутворення. По цінам на газ і електроенергію вже досить чітко висловилися — зростання не передбачається. Вже є політичне рішення тримати тарифи на поточному рівні і навіть знижувати. На мою думку, таке стримування тарифів у "ручному режимі" неправильне і буде мати наслідки — але інфляцію стримуватиме.

Олег Пендзин, виконавчий директор громадської спілки "Економічний дискусійний клуб":

У нас принаймні 5% — це імпортована інфляція. Американці для підтримки власної економіки влили у бізнес США нічим не забезпечених $2 трлн, європейці — 1,2 млрд євро. Ці гроші розповзлися по сировинних ринках, що призвело до різкого зростання цін на сировинну продукцію; на аграрні ринки, що вперше за останні 20 років призвело до зростання цін на 35%.

Ми розуміємо, що це все однозначно докотилося до України. Якщо на світовому ринку ціна на аграрну продукцію підскочила на 35%, ми, як один із величезних виробників аграрної продукції, не можемо тримати ціни на рівні минулого року.

Наразі інфляція у доларовій зоні у світі становить більше 5%. Це те, що я називаю "імпортована інфляція". Попри будь-які процеси всередині країни, а вони далеко не такі позитивні, ми вже маємо базову інфляцію на рівні здорожчання товарів у доларовому еквіваленті.

Тепер про те, що робиться у нашій країні. Інфляція складається з двох частинок — є базова інфляція, власне, те, що я казав — доларова інфляція, імпортована інфляція. А є основна інфляція, яка залежить від державно-регульованих цін. Якщо ціна на газ виросла — інфляція пішла вверх. Якщо тарифи на тепло для населення, які встановлюють місцеві органи влади, підскочили на 40-50% — це державно-регульовані ціни, які також впливають на інфляцію.

До речі, виходячи із прогнозів Міністерства економіки, цьогоріч зростання тарифів на тепло очікується на рівні 30%. Тобто оті всі складові — навіть попри хороший врожай цього року, попри достатньо сприятливі погодні умови літом — вони тягнуть за собою інфляційні процеси.

І я думаю, що 10,2% — це не кінець. Я думаю, що до кінця року ми побачимо 12%, а то і 14% інфляції. Напевно, скоріше 12%. Тому що зараз НБУ підняв ставку рефінансування до 8%, це має трошки стримати інфляційні процеси. Але збільшена ставка рефінансування призводить до здорожчання комерційного кредиту, що зупиняє відновлення економіки.