Для РФ важливо підтримати свою позицію "миротворця" перед країнами Глобального Півдня. Колонка Віталія Портникова

У Росії знову заговорили про вікно перемовин з Україною: високопоставлене джерело, на яке посилається видання "Известия", а це, як правило, хтось з представників адміністрації президента Росії Володимира Путіна, підкреслило, що РФ готова до перемовин з Україною, в тому числі й на території західної країни. 
 
За великим рахунком, ці слова - це відповідь на пропозицію очільника угорського зовнішньополітичного відомства Петера Сіярто, який підкреслив, що Угорщина продовжує пропонувати Росії та Україні свої посередницькі функції для врегулювання ситуації, що склалася після початку повномасштабного вторгнення. Разом із цим,”Известия” підкреслюють, що попри можливість проведення перемовин у європейській країні, такій як Угорщина або навіть Словаччина, все ж таки більш реалістичним є створити майданчик для російсько-українських перемовин на території нейтральної країни, яка не є членом НАТО або ЄС.
 
Серед таких країн експерти російського пропагандистського видання згадують насамперед Індію, яка займає нейтральну позицію в конфлікті: вона підтримує хороші стосунки як із Заходом, так і з Російською Федерацією. 
 
Наскільки серйозними є ці сигнали з боку Москви? Очевидно, що в Росії зараз не бачать реальної необхідності щодо початку перемовин з Україною, звичайно, якщо мова йде про справжні перемовини, а не про капітуляцію, яка має призвести до зникнення Української держави з політичної мапи світу. Не випадково у “Известиях” нагадують усі ці вимоги до України, які були висунуті президентом Російської Федерації Володимиром Путіним перед початком так званої спецоперації. Вони містять не тільки визнання Україною факту окупації її території Росією та приєднання цих територій до РФ, а й так звану демілітаризацію та денацифікацію, тобто створення умов для повного роззброєння України з подальшою окупацією всієї території нашої країни державою-агресоркою.
 
Але для Росії зараз важливим є інше - підтримати свою позицію "миротворця" в очах країн так званого Глобального Півдня. Як відомо, президент Російської Федерації Володимир Путін не виключав можливості проведення перемовин з Україною під час свого виступу на саміті Групи 20, однак головним напрямом цього виступу була все ж таки не згадка про війну Росії проти України та про перемовини між двома ворожими державами. Путін насамперед говорив про Близький Схід, та намагався за відсутності президента Сполучених Штатів Джо Байдена та голови Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна виступати в ролі головного захисника інтересів арабських і мусульманських країн перед західними державами. Він намагався зробити все можливе, щоб його аудиторія усвідомлювала: саме Росія захищає зараз мирне населення сектору Гази від дій Ізраїлю в той час, як Захід керується очевидними “подвійними стандартами”. Але для того, щоб Росію її друзі на глобальному півдні не могли порівнювати із західними країнами, Путіну потрібно довести, що й у війні проти України він виступає не в ролі агресора, а в ролі миротворця, який весь час пропонує протилежній стороні мирні перемовини, від яких, утім, відмовляється сама Україна. “Известия” вказують, що незрозуміло з ким взагалі вести перемовини, тому що українська сторона сама собі заборонила проведення такого процесу, а Захід не погоджується із перемовинами Росії з Україною, бо бажає, як це завжди говорить російська пропаганда, “воювати до останнього українця”. 
 
Таким чином, перемовини, які зараз пропагуються росіянами в якості позиції їхньої держави, є просто димовою завісою для продовження жорстокої війни проти України. Ця димова завіса потрібна ще й для того, щоб зберегти прихильність тих країн в Європейському Союзі, які досі сподіваються на покращення відносин з Російською Федерацією або мають з цією країною особливі контакти. Першою з цих країн, як відомо, є Угорщина. Міністр закордонних справ цієї країни, який знову пропонує свої посередницькі послуги, є єдиним керівником зовнішньополітичного відомства країн Європейського Союзу, який регулярно відвідує Москву навіть після так званого великого нападу Росії на Україну. І звісно ж, коли пан Сіярто знову говорить про те, що готовий посередничати, щоби війна Росії проти України закінчилася, і підтримує тези свого прем'єр-міністра Віктор Орбана, що впевнений у помилковості лінії, яку проводить Захід у конфлікті між Росією й Україною, в Кремлі не будуть відверто говорити Сіярто, що не потребують його послуг та й взагалі не ставляться до нього серйозно, ні. Навпаки, в Росії будуть підтримувати будь-яку дипломатичну пропозицію тих, хто готовий до відновлення економічних і політичних зв'язків з цією країною, і разом із цим будуть робити все можливе і неможливе, щоб ніякого реального політичного процесу не відбулося. Тим більше, що на цей час Володимир Путін очевидно не зацікавлений у цьому політичному процесі: він може сподіватися, що події на Близькому Сході та внутрішньополітичні чвари у самих Сполучених Штатах створюють для нього набагато більш зручну позицію для продовження силового тиску на Україну. Не випадково стаття в "Известиях" з'явилася саме тоді, коли стало відомо, що російський президент вперше з часу початку його так званої спецоперації проти Української держави, збирається відвідати Близький Схід, щоб на перемовинах з Саудівською Аравією та Об'єднаними Арабськими Еміратами обговорити проблеми, пов'язані з конфліктом на Близькому Сході, а також спільні енергетичні підходи Саудівської Аравії, Еміратів та Російської Федерації. Також до Москви збирається завітати президент Ірану Ібрагім Райсі, що може свідчити про нову фазу плідного військового, технічного і політичного співробітництва між двома країнами, які намагаються спільними зусиллями, як на пострадянському просторі, так і на Близькому Сході, створити серйозні виклики для західних країн і примусити їх йти на поступки Москві й Тегерану. 

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.