Друзі Путіна на пляжах Адріатики: Хорватія

Діряві санкції

У жовтні Хорватію струсонув великий скандал, коли постало навіть питання про відставку міністра оборони, й відголоски якого відчуваються ще досі. Йдеться про те, що хорватська державна компанія ZTC постачала російській армії двигуни для гвинтокрилів. Контракт було підписано у листопаді 2021 року. І в його рамках РФ отримала 22 двигуни. Причому остання партія відпливла з хорватського порту Рієка у березні 2022-го, тобто коли уже тривала повномасштабна російська агресія проти України. Крім того, стало відомо, що вже після того представники ZTC зустрічалися з делегацією російської компанії "Аэротехник Сервис" й, очевидно, міркували, як можна взаємодіяти далі. Офіційний Загреб у цій ситуації зайняв виправдальну позицію й намагався радше зам’яти справу, аніж покарати винних. Водночас на тлі цих гучних подій, росіяни провернули у Хорватії ще принаймні дві операції, які також можна трактувати як порушення санкцій.

Топовою бізнес-новиною листопада у країні став продаж російським "Сбербанком" 43% акцій хорватської групи Fortenova Саїфу Аль Кетбі, одному з еміратських шейхів. Сума оборудки оцінюється приблизно у 500 мільйонів євро. Адже Fortanova – один з найбільших виробників продуктів на Балканах. У її складі – підприємства з виробництва м’яса, молока, борошна, олії тощо, а також мережі маркетів. Але вражає інше: чому на дев’ятий місяць повномасштабної війни в Україні найбільший прокремлівський банк може безпроблемно продавати власність, яка давно мала б бути заблокована? Ще влітку Євросоюз заніс Сбербанк у так званий "чорний список" компаній, усі активи яких на Заході мають бути заморожені, а будь-які транзакції з ними заборонені.

Аналогічна ситуація і з компанією Đuro Đaković TEP, яка займається виробництвом обладнання для теплових і біопаливних електростанцій і яка належала власникові групи "Северсталь" Олексію Мордашову. У травні цей актив заморозили за рішенням торгового суду у місті Осієк (Хорватія). Але наприкінці жовтня судове рішення було відкликано, а на початку вересня новим власником Đuro Đaković TEP стала австрійська машинобудівна група Andritz AG. Сума купівлі-продажу невідома, але хорватське підприємство Мордашова є успішним бізнесом зі щорічними доходами на рівні 60-70 мільйонів євро і прибутками у 3-5 мільйонів євро. Складається враження, що влада у Загребі не бажає заморочуватися із замороженими активами, а тому за мовчазною згодою сприяє росіянам у їхніх перепродажах, а отже й у виведенні грошей до РФ. Важко повірити, що уряд Андрея Пленковича був не в курсі цих оборудок.

Яхта Медведчука і хорватська група підтримки

Затуманена історія вимальовується і з мегаяхтою Royal Romance Віктора Медведчука, яку в березні 2022-го влада Хорватії арештувала у порту Рієка. У квітні Личаківський районний суд у Львові постановив передати судно, вартість якого може сягати 200 мільйонів USD, українському державному агентству АРМА. Але ні арешт, ні рішення суду не завадило яхті покинути рейд Рієки. Капітан Royal Romance запевняє, що Медведчук уже не є власником яхти. Зараз вона періодично баражує у хорватських водах, а головним місцем її дислокації стала пристань у місті Трогір, власником якого є один із найбагатших хорватів Данко Кончар.

У чоловіка непроста біографія. Він сидів у тюрмі за шахрайство, кільканадцять років прожив у Росії, де й заробив "перший мільйон", намагався купити Нікопольський феросплавний завод, засвітився у "Панамських паперах". Нині Кончару попри багато чого іншого належать три корабельні у Хорватії, і вони часто отримують замовлення з Росії. Власне до Трогіра возили на ремонт одну з яхт Путіна під назвою "Чайка". Та й Royal Romance регулярно заходила сюди на профілактику. Варто звернути увагу й на ще один показовий факт. Коли на Заході у 2014 році запровадили санкції проти російської ОСК ("Объединенной судостроительной компании"), то саме Кончар мав стати правонаступником її контрольного пакету акцій в одній з найбільших фінських корабелень Arctech Helsinki Shipyard Оу. Влада Фінляндії цю оборудку не допустила. Але сама спроба демонструє достатньо високий рівень довіри з боку Москви до свого хорватського партнера. Статки Кончара теоретично дозволяють йому перекупити Royal Romance у Медведчука, особливо якби той запропонував істотну знижку з огляду на обставини. Проте не варто відкидати варіанту, що Кончар просто узяв на перетримку яхту Путінового кума.  

Ще одна підозріла російсько-хорватська оборудка стосується найдорожчої вілли на Опатійській Рив'єрі, відомої як Vila Lenac або Villa Bunker, вартість якої сягає 12 мільйонів євро. У травні у її придбанні зізнався відставний хорватський генерал, а нині потужний нафтовий трейдер Іван Чермак. Продавцем була чеська компанія Unimex S.r.o., яка придбала об’єкт ще напочатку 2000-х і належала до орбіти такого собі Першого чесько-російського банку. Ця фінустанова  – один із бізнес-проєктів Геннадія Тімченка, людини з найближчого до Путіна олігархічного кола. Щоправда, банк уже кілька років тому збанкрутував. Але набута ним нерухомість у Чехії, Словаччині, Хорватії залишилася у власності росіян. Логічно, що фігурант усіх можливих санкційних списків Тімченко міг передати дорогу нерухомість "на депозит" своєму давньому хорватському партнерові. Компанії Чермака купували нафтову сировину у трейдера Gunvor, створеного Тімченком. Вони ж забезпечують природним газом НПЗ "Брод" у Боснії, яким володіє російська "Зарубежнефть", а її роботу неформально курує Тімченко. 

Довкола Дубровника: Вексельберг, Шелков, Євтушенков

Ресторан 360dubrovnik

Віктор Вексельберг, співвласник групи "Ренова"

Симптоматично, що прізвище Чермака зустрічається і в ще одній оборудці з нерухомістю, де стороною є російський нафтовий магнат, але вже інший – Віктор Вексельберг, співвласник групи "Ренова", а в минулому - Тюменської нафтової компанії. Саме у Чермака 5 років тому він придбав один із найдорожчих ресторанів Хорватії, удостоєний мішленівської зірки 360dubrovnik. Назагал Вексельбергу належить принаймні 3 об’єкти нерухомості в цій країні. Перший – це власне ресторан. Другий – історична вілла поблизу Дубровника, де колись мешкав знаменитий хорватський диригент Ловро Матачич і якою управляє нині компанія VILA ADRIA. Серед засновників останньої ми знаходимо московське ТОВ "Адриа Холдинг", чий керівник Юрій Шевцов є водночас одним з управителів нерухомістю Вексельберга в РФ, а також Сергія Воронченка, котрий є директором Музею яєць Фаберже у Москві. Музей заклав той-таки Вексельберг. Нарешті, третій об’єкт – це нечинний готель Belvedere під Дубровником, який зазнав пошкоджень ще під час сербсько-хорватської війни. Російський магнат придбав його за 12 мільйонів євро й обіцяв зробити на його місці розкішний готельний комплекс на більш як 5 зірок. Слова не дотримав, але й місце не продав. Нині готелем володіє компанія Vila Larus, зареєстрована за тією ж адресою, що й вілла Вексельберга (Lozica 40, 20000 Dubrovnik). Кіпрська компанія Zabuton Holdings Limited, яка записана єдиним власником Vila Larus, пов’язана з російською фірмою "Эл Холдинг", у якої та ж адреса, що й у згаданого "Адриа Холдинг", і керує ним Анна Смирнова. Вона теж раніше працювала у Музеї яєць Фаберже. Зрештою, "Эл Холдинг" є й кінцевим бенефіціаром хорватської фірми-власниці ресторану 360. 

Готел Zagreb

Співвласник титанової компанії  "ВСМПО-Ависма" Михаїл Шелков

Поряд з великим босом облаштувався й молодший партнер Вексельберга по холдингу "Ренова", колишній функціонер "Рособоронэкспорта", а нині співвласник титанової компанії  "ВСМПО-Ависма" Михаїл Шелков. У самому Дубровнику він володіє готелем Zagreb, який під час розпалу ковід-епідемії закрився на реконструкцію і досі не відкрився. Також Шелков орендує заміську віллу Aurora у Трстено просто посеред найкращого у Хорватії дендрарію. Крім того, у 2019 році він оформив 30-річну оренду на старий югославський курортний центр Jakljan площею 22,7 тисяч квадратних кілометрів, де планує звести фешенебельний туркомплекс. І ще, як пише місцева преса, він володіє трьома об’єктами нерухомості на острові Млет. А для різноманітності торік придбав і напівзапущену свиноферму в Ровіще, зате з 90 тис. квадратних метрів угідь. Під санкції Шелков потрапив лише в Україні, хоч його компанія сумлінно постачає титан для російських літаків. Також він є кінцевим бенефіціаром Демуринського ГЗК, що видобуває титанові руди на Дніпропетровщині. У хорватських реєстрах ми знайшли дві чинні фірми, засновані Шелковим, – RENESANSA d.o.o. (www.renesansa.hr) та  MEDITERAN ULAGANJA d.o.o. Проте у квітні-березні він про всяк випадок переоформив їх на швейцарсько-сингапурського юриста Сефана Жакме.

Ця місцевість якось дуже полюбилася російським олігархам. Навпроти Якляна на сусідньому острові Млет 30 тисяч квадратів приморської землі за 5 мільйонів євро купив один з найближчих до Путіна бізнесменів Володимир Євтушенков (холдинг "Система"). Він хотів інвестувати понад 100 мільйонів євро у будівництво готельного комплексу. Але з’ясувалося, що Млетський муніципалітет не мав права продавати цю ділянку, тож він запропонував Євтушенкову альтернативну локацію. Чи прийняв її росіянин - невідомо, бо невдовзі його держава вторглася в Україну. Євтушенков, напевне, щось знав, бо наприкінці 2021-го закрив обидві фірми, які брали участь в оборудці з млетськими землями – KORA ZAGREB і SUTMIHOLJSKA. Але ще дві (ADRIA SISTEM та SUTMIHOLJSKA PROJEKT) залишаються активними. Очолює обидві москвич Артем Кірютенко, чиє ім’я знаходимо в переліку афілійованих осіб холдингу "Система".

По сусідству з іншого боку – на острові Шипан – розташувалися володіння Константіна Голощапова, якого поза очі називають "масажистом Путіна". Улітку 2022-го він чомусь потрапив в опалу і змушений був тікати з РФ. А до того був одним із найвпливовіших непублічних бізнесменів країни. Голощапов є засновником Російського Афонського товариства – це свого роду православний масонський клуб, членами якого є представники найвищих щаблів російської влади й бізнесу, а також вище духовне керівництво РПЦ. Товариство, зокрема, опікувалося візитами Путіна до афонських старців. У Хорватії Голощапов купив старовинну віллу Katino на Шипані, в яку спільно з ексміністром енергетики РФ Ігорем Юсуфовим через засновану у Хорватії фірму MIKADO d.o.o інвестував щонайменше 39 мільйонів євро, побудувавши ще 3 будівлі поруч. Ось відеоролик про цю "обитель", знятий хорватським порталом Oštrо. Хорватські медіа пишуть, що тут проводили відпочинок експрезидент РФ Дмітрій Медведєв, петербурзький губернатор Георгій Полтавченко, а також "сметанка" хорватського політикуму – президент країни Колінда Грабар-Кітарович, мер Загреба Власта Павич (тепер уже колишні) тощо. Можливо, тому Голощапов зміг навіть отримати громадянство Хорватії.

Пелешац і Лошинь: Усманов, люди Ротенбергів, Альфа-Груп 

У одного з найбагатших росіян Алішера Усманова (група "Металлоинвест" та інше) у Хорватії  заморозили нерухомість дружини і сестри. Ці активи поки що нікуди не відчужені, хоч Усманов зараз намагається уникнути санкцій через фіктивне розлучення. Його дружина Ірина Вінер володіє готелем зі спорткомплексом, рестораном й ексклюзивним шматком пляжу у мальовничому містечку Оребич на півострові Пелешац (див. відео). Раніше тут тренувалася національна команда РФ із художньої гімнастики. У Гульбахор Ісмаїлової (це сестра олігарха) під блокування потрапили дві вілли і велика земельна ділянка у селищі Драче, також на Пелешаці. За приблизними оцінками, ця нерухомість може коштувати 10 мільйонів євро. Раніше в Оребичі базувалася ще одна усмановська компанія, яка управляла яхтою Irina Vu, названою на честь зрозуміло кого. Але її встигли закрити ще до 2022-го. Сама ж яхта вартістю приблизно 5 мільйонів USD влітку втекла до Туреччини.

Так само на Пелешаці прикупила собі земельну ділянку на 56 тисяч квадратних метрів така собі фірма Projekt Lovište. Вона цікава тим, що серед її засновників є Авшолум Юнаєв, топменеджер цілої низки компаній, які паразитували на "Газпромі" і допомагали збагачуватися братам Ротенбергам. До речі, у Юнаєва є й кілька фірм, зареєстрованих в Україні. Деякі, щоб вести готельний бізнес у Криму. Інші, щоб займатися будівництвом під Києвом. Одна з таких компаній "Арт Інвест Девелопмент" орендує дві земельні ділянки у с. Гора неподалік Бориспільського аеропорту. Одним з найближчих українських партнерів Юнаєва був відомий столичний забудовник Юрій Коржевський (елітний котеджний комплекс "Золоче"). Ще один росіянин, який є власником Projekt Lovište, – Костянтин Дарманян є одним із акціонерів хорватської групи компаній Pastor, що займається виробництвом промислового, пожежного, будівельного обладнання та електроніки, у тому числі й охоронного чи військового призначення. Раніше Дарманян був радником іншої компанії Dok-Ing, одного з найбільших хорватських гравців на ринку військових технологій.

Донька президента "Транснефти" Ніколая Токарєва Майя Токарєва (Болотова) та 5-зірковий готел Вellevue

Донька президента "Транснефти" Ніколая Токарєва Майя Токарєва (Болотова) володіє старовинною, збудованою ще за Франца-Йосифа, віллою  Нortensia та 5-зірковим готелем Вellevue на острові Малий Лошинь. Вони теж перебувають зараз у режимі "заморозки". Партнерами Токарєвої є Jadranka Grupa, заснована акціонерами російського Альфа-Банку Михаїлом Фрідманом, Петром Авеном, Германом Ханом та Олексієм Кузьмичовим. У власності групи ціла шерега туристичних об’єків на Малому Лошині, а її акціонерний капітал становить приблизно 100 мільйонів євро. Аби сховатися від санкцій, своїм акціонером Jadranka називає хорватську фірму Beta Ulaganja d.o.o., яка у свою чергу належить кіпрській ADRIATIC HH INVESTMENTS. Але ще до 7 жовтня 2022 року на місці кіпріотів була вписана управлінська компанія "Альфа-Капитал". Тому увесь цей камуфляж шитий білими нитками. Однак для хорватської юстиції, схоже, підходить. Бізнес Фрідмана &Co у Хорватії санкції не заторкнули.

"Лукойл", Ткачі і фанат Жириновського

Голова ради директорів "Лукойлу" Равіль Маганов, який у вересні 2022-го смертельно випав з вікна московської лікарні, колишній перший віцепрезидент компанії Сергій Кукура та директор Lukoil Gmbh Григорій Колосов є власниками фірм з управління нерухомістю за однією і тією ж адресою у Спліті (Domovinskog rata 27c) – це багатоквартирний житловий дім. Але крім того, у Колосова є ще й власний будинок у районі найбільшого сплітського парку Мар’ян – за адресою: Pod Kosom 33. Інший  віцепрезидент "Лукойлу" на пенсії Ніколай Чумак разом із сином Олексієм тримають мережу готелів і ресторанів на курорті Башка-Вода. Вони ж володіли раніше і двома готелями неподалік від Трогіра –  Viktorija та Оla. Але згодом  продали їх Данку Кончарові, про якого ми писали вище. Сама ж компанія "Лукойл" безперешкодно продовжує працювати на хорватському ринку. Має понад 40 автозаправних станцій, сухопутний паливний термінал у Вуковарі й портові потужності з нафтоперевалювання в Омішалі. 

Голова ради директорів "Лукойлу" Равіль Маганов

Уродженці України Олег та Ігор Ткачі уже два десятиліття перебувають у високих владних ешелонах Росії. Олег 18 років був сенатором Ради Федерації від Калінінграда і щойно у вересні 2022-го пішов у відставку. Ігор Ткач ще довше (20 років) пропрацював у мерії Москви, здебільшого у департаменті міжнародних зв’язків. При цьому у сім’ї розгалужений бізнес на Балканах, флагманською компанією якого є хорватський Institut IGH. Група IGH займається проєктуванням і будівництвом промислових та житлових об’єктів, прокладанням автодоріг і залізничних колій, розвитком морських та аеропортів. Вона ж має нерухомість у Болгарії, Чорногорії, Швейцарії, Хорватії. Зокрема, Ткачі спільно зі своїм партнером Сєргеєм Глядєлкіним викупили закинутий готельний комплекс Kupari поблизу Дубровника, щоб збудувати там фешенебельний відпочинковий комплекс. Оскільки Олег Ткач є у санкційних списках України, ЄС, США та інших, то в більшості засновницьких документів фігурує його племінник Мар’ян Ткач, син Ігоря.

Ще один колишній член Ради Федерацій, співвласник нафтохімічного холдингу "Синтез" Леонід Лебедєв, купив собі за 3 з лишком мільйони євро кілька віл та землю у Медвежі поблизу відомого курорту Опатія. Власником цього добра є загребська фірма TRADE CONCEPT LIMITED d.o.o. У Хорватії знайшов притулок і один з найпалкіших прибічників Володимира Жириновського, а згодом депутат Держдуми Олексій Митрофанов. Нині на батьківщині його звинувачують у шахрайстві. Його дружина Марина Ліллевялі є власницею двох хорватських фірм, зареєстрованих у місті Рієка. Але в реєстраційних документах вона вказує адреси двох приватних котеджів у столиці Загребі: Šestinski vrh та 18 Istarska 58. Один з найбільших ІТ-бізнесменів РФ Олександр Галицький разом із партнером Ігорем Боровиковим має айтішну фірму у Загребі – Softline. А син підсанкційного екскерівника Російських залізниць Володимира Якуніна – любитель яхт і красивого життя Андрій Якунін – відкрив компанію SVJEŽI VJETAR у місті Умаг. Зрозуміло, що перелік неповний. Є ще сотні дрібніших чиновників і бізнесменів із РФ, які придбали собі землі, будинки, квартири на теплих хорватських берегах. Але якщо місцева влада не надто старається заблокувати майно великих олігархів, то цим активам і поготів нічого не загрожує.