Економіст Фурман пояснив, чи пов'язаний відтік депозитів із банків з новим законом про мобілізацію

Про це він сказав в етері Еспресо.

"Тема відтоку коштів з банківської системи, знаєте, така маніпулятивна тема, яка звучала часто зі шпальт інтернет-видань чи, там, навіть на телебаченні. Нацбанк спростував ці всі пояснення і сказав про те, що це був сезонний чинник. Ми так і думали, просто неможливо робити будь-які висновки на прикладі лише одного місяця, а для нас надзвичайно є важливим тренд - він не визначається одним місяцем і для Національного банку на сьогодні, наприклад, стабільність на валютному ринку, курсова стабільність, макростабільність, стабільність банківської системи, зростання депозитів банківської системи, зростання кредитів - це надзвичайно важливі цілі", - розповів експерт.

За словами Фурмана, Нацбанк зазначив, що минулий рік був рекордним щодо збільшення депозитів у банківській системі, зокрема у гривні - 20,5% й досягли свого історичного максимуму загальною сумою - 711 млрд грн.

"Ми казали, що сезонне значне збільшення, наприклад, депозитів, надходження на рахунки фізичних та юридичних осіб у грудні, й у січні незначний відплив, тому що зазвичай бюджетні видатки ще йдуть великі в останні місяці року або якщо ми говоримо про фізичних осіб, то їм також в кінці року виплачують зарплати, премії. Потім історично люди витрачають кошти у січні, тому був незначний відплив депозитів. Але водночас уже у лютому ми побачили, що навпаки іде зростання депозитів у банках на 2,3% і загальна сума вже на початок березня складається 77 млрд грн. Триває динаміка позитивна. У цілому ситуація на банківському ринку, на фінансовому ринку, на валютному ринку, з депозитами є контрольованою", - підсумував член Ради Національного банку України.

Що передувало

У межах чинного українського законодавства накладення будь-яких фінансових обмежень на чоловіків, які ухиляються від мобілізації, неможливі, заявила заступниця голови НБУ Катерина Рожкова 8 січня. 

Голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев переконаний, що збільшення кількості ФОП в Україні не пов'язане зі зростанням економіки.  

Що відомо про законопроєкт про мобілізацію

19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.

25 грудня Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.

Проєктом закону пропонується:

• удосконалення процедури військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• зміну призовного віку з 27 до 25 років;
• надання можливості військовослужбовцям, яких звільнено з полону, відпочити та пройти відновлення шляхом надання їм додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів;
• виключення строкової військової служби — як виду військової служби. Так, усіх військовослужбовців строкової військової служби пропонують звільнити у запас;
• встановлення, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільнені зі служби у запас. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
• виключення з переліку висновків військово-лікарських комісій висновку про обмежену придатність до військової служби;
• запровадження для громадян України базової загальновійськової підготовки до 3 місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах;
• запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку;
• встановлення обмеження прав громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби;
• залучення до заходів рекрутингу на військову службу центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості та центрів рекрутингу.

Згідно з законопроєктом право на відстрочку матимуть:

• особи, які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю І чи II групи та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
• люди, які є опікунами особи з інвалідністю І чи II групи, визнаної судом недієздатною;
• члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
• члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю II групи або особи, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, зайняті постійним доглядом за такими особами (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
• жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• вагітні жінки;
• тільки чинні народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом);
• докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи на повну ставку;
• не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років із дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
• військовозобов’язані з-поміж громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою;
• не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом шести місяців військовозобов’язані з-поміж громадян, які були звільнені зі строкової військової служби під час дії воєнного стану;
• право на відстрочку від призову не мають державні службовці, працівники Бюро економічної безпеки України, Державної виконавчої служби України та прокуратури.