Підвищення податків: чому замість боротьби з тіньовими схемами держава посилює тиск на чесний бізнес?

Одна зі схем - це маскування великих бізнесів під маленькі підприємства - так звані ФОПи, що функціонують на спрощеній системі оподаткування та імітують роботу малого бізнесу. За даними Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, нині у тіні ховаються до 500 млрд грн потенційних надходжень, - розповідає економіст та експерт групи "Податкова реформа" Олег Гетман: "Ми збираємо близько 1 трлн 800 млн грн податками. Ще близько 2 трлн грн нам надають міжнародники. Тож 500 млрд грн - це чверть або близько третини всіх наших податкових надходжень. Це шалені кошти, які б дуже допомогли нашій армії".

Заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк наводить найпростіші та найпоширеніші маніпуляції ФОПів: "Прийдіть у будь-який ресторан і вам принесуть два чеки. Є мережі супермаркетів, які видають на кожній касі чек якогось ФОПа. Так вони уникають сплати більших податків, коли показують або 5%, або взагалі ФОП 2 групи".

Один із прикладів тіньової роботи - на ринку фіксованого доступу до мережі інтернет. В Україні станом на 1-е серпня 2024 року зареєстровано 4040 постачальників фіксованого інтернету, з яких понад 2000 або 52% - це ФОПи. Всі вони працюють на спрощеній системі оподаткування, включаючи тих, хто законно користується нею, і тих, хто уникає сплати податків. Згідно з інформацією порталу Опендата, за останній рік за КВЕД телекомунікації було зареєстровано 225 нових ФОП і лише 64 компанії інших організаційно правових форм.

Таке зростання кількості ФОПів, серед яких чимало  - лише умовні, непокоїть сумлінних платників податків.  Компанія "Укртелеком" - один з найбільших операторів фіксованого зв’язку в Україні. Після повномасштабного вторгнення РФ - втратила абонентів на окупованих територіях, втім це не вплинуло на зобов’язання перед державою, - говорить директорка департаменту корпоративних комунікацій АТ "Укртелеком" Олена Шрамко: "В нашому тарифі приблизно 30% - це податки. За минулий рік ми сплатили понад 1 млрд 350 млн грн. Нам важливо підтримувати ЗСУ нашим внеском в бюджет, у фінансування армії і, звісно, у перемогу".

Як же працює тіньовий ринок інтернет-провайдерів? Схема досить проста - великі компанії створюють низку юридичних осіб для надання послуг в межах населеного пункту, району або навіть окремої багатоповерхівки. Далі кожен із ФОПів використовується для отримання платежів за певні обсяги умовно своїх послуг, які насправді надаються материнською компанією. А всі надходження від абонентів, навіть спрямовані на окремі реквізити, йдуть нагору. 

Дроблення коливається в залежності від масштабів бізнесу - від кількох ФОПів до сотень суб'єктів господарювання під парасолею одного бренду. В такий спосіб велика компанія уникає справедливого оподаткування на загальних підставах, а бюджет отримує значно менші надходження.

Яскравим прикладом може бути один з найбільших інтернет-провайдерів України з абонентською базою близько 300 тис. користувачів. В реєстрі провайдерів немає інформації про його діяльність у такому обсязі. За даними, отриманими з журналістських джерел, ця компанія, ймовірно, є конгломератом з близько 300 ФОПів, які сплачують податки у набагато меншому обсязі, ніж мали б. І такі схеми слід припинити, - наполягає заступниця директора з представництва інтересів компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська: "Потрібні рівні правила гри. Коли великий легальний бізнес конкурує з великим бізнесом, що ховається за обличчям малого бізнесу - це не зовсім чесно". 

На думку експертів, кількість працівників, про яких ці так звані ФОПи відзвітували перед регулятором, є недостатньою для забезпечення адекватної роботи. Тож цілком імовірно, вони працюють на ФОП нелегально. Так, кількість ФОП, які подали звіт 1-Т і мають у штаті лише 1-го працівника, складає 1692 особи. Близько 50% з них мають абонентську базу у понад 1000 користувачів, і майже 25% - понад 2000.

Телеком-оператор Vega - один із лідерів на ринку, що працює в 22 областях України і з початку війни активно розвиває енергоефективну інтернет-мережу GPON. Торік компанія сплатила до бюджету майже 125 млн грн податків. Директор з корпоративного управління компанії ПрАТ "Фарлеп-Інвест" (Vega) розповідає, що для обслуговування тисяч абонентів однієї людини в штаті явно недостатньо: "Фізично не можна обслуговувати, тому що це і моніторинг, і технічне обслуговування, і експлуатація. Це і утримання мережі сталості, особливо під час блекаутів".

Можливо на представників тіньового сектору телекомунікацій все ж таки працює більше працівників, просто вони ретельно це приховують та не працевлаштовують людей офіційно? Якщо це так - компанії порушують законодавство.

При цьому прибутковість надавачів послуг інтернет-зв’язку постійно зростає. Згідно зі звітом про діяльність Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації за 2023 рік, обсяг доходів від надання послуг доступу до фіксованої мережі Інтернет у 2023 році становив 21 млрд грн, що на 33% більше, ніж у 2022 році. Тож потенціал чесно та справно сплачувати податки у цієї галузі - суттєвий. 

Заступник голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк звертає увагу на ще один важливий момент: "Є роз’яснення податкової, яка говорить про те, що інтернет-провайдери не можуть бути ФОПами. Якщо законодавство зміниться, тоді це можна обговорювати. Але якщо законодавство таке, його треба або виконувати, або змінювати".

За різними оцінками, нині на якісне фінансування оборонних потреб Україні не вистачає від 200 до 400 млрд грн. І ці кошти можна було б забезпечити, ліквідувавши сірі схеми. Лише ринок фіксованого інтернет-зв’язку, за умов чесної роботи, зможе додатково сплачувати до 4 млрд грн на рік. Втім, держава поки заплющує очі на роботу великих бізнесів через сумнівні ФОПи. Натомість питання чергового зростання загальнонаціональних податків для чесних підприємств - майже вирішене. Верховна рада проголосувала урядовий законопроєкт №11416-д про таке підвищення у першому читанні. Податкові пропозиції Міністерства фінансів, що могли б знизити навантаження на сумлінний бізнес - в проєкті закону не враховані взагалі. І це в той час, коли схеми тіньовиків продовжують працювати.