Флігель на Рейтарській: пам’ятка культури чи просто споруда?

Вулиця Рейтарська, історичне місце столиці. Тут багато памʼяток культури. Деякі з них, на жаль, в занедбаному стані або втратили свій первинний вигляд - через недбалу реконструкцію чи реставрацію. Яскравий приклад - вікова будівля по вулиці Рейтарській, 37. Нині вона пофарбована в рожевий колір, стоять металопластикові вікна - жодного натяку на автентичність. Відродити первинний вигляд культурної памʼятки та привести до ладу територію взялась девелоперська компанія "НЕСТ", - розповідає СЕО компанії Еміль Соловйов:

"Одна з основних місій - це збереження та відновлення об’єктів культурної спадщини, які безпосередньо розташовані в історичному середовищі міста Києва".

У 2021-му році компанія придбала у австрійської страхової компанії "Уніка" проєкт, передбачений по вулиці Рейтарська 37, 37-Аʼ та 37-Б, - продовжує керівник компанії:

"Вони ("Уніка", - ред.) свого часу розробляли цей проєкт, отримали всі необхідні документи, включаючи кінцевий дозвіл на виконання будівельних робіт, відповідний дозвіл Мінкультури. Проєкт був погоджений Міністерством культури, дозвіл на виконання земельних робіт був отриманий вже свіжий, бо він поновлюється, в тому числі в 2023-му році був  поновлений і діючий до кінця цього року".  

Після угоди НЕСТ залучила шведське архітектурне бюро, яке вдосконалило існуючий проєкт. Він передбачає реставрацію головного фасаду будівлі - пам’ятки на Рейтарській, 37, всередині якої зроблять сучасний бізнес-центр. За проєктом також - знесення флігелю, який знаходиться всередині двору по Рейтарській 37-Аʼ та будівництво на його місці зимового саду, паркінгу та громадського простору, говорить Еміль Соловйов:

"Історичну будівлю ми точно не зносимо, ми навіть її не реконструюємо, а реставруємо. А ту прибудову, яку почали до нас розбирати, яка не є історичною, ми розбираємо і на пустій території будуємо новий архітектурний проєкт. Поєднуємо їх скляним ліхтарем для того, щоб ще більш захисти той історичний фасад, який зсередини двору, робимо зимовий сад і благоустрій території".

Та коли на майданчику почались роботи зі знесення фелігелю, який, за документами, отриманими від Міністерства культури в 2011-му році, не є памʼяткою архітектури, активісти почали блокувати роботу техніки, викликати поліцію, писати заяви, - розповідає адвокат Микита Клименко:

"Активісти закидають, що дворовий флігель, який знаходиться поруч з пам'яткою архітектури, нібито також є пам'яткою архітектури, але їхні закиди не відповідають дійсності".

Захисники ж наголошують: флігель всередині двору також повинен мати статус "історичної памʼятки", оскільки це єдина споруда, говорить активіст і співзасновник пам’яткоохоронного хабу "Цегла" Дмитро Перов:

"Цей будинок Київського повітового земства 1913-го року. Він Г-подібний, він цільний і ті роботи, які проводились з демонтажу з лівого крила будівлі-пам’ятки є самовільними, вони є протиправними".

Адвокат компанії між тим пояснює: флігель, який захищають активісти, не має історичної цінності: "У нас є довідка, яка зазначає, що ця будівля ніякої цінності не несла. Це була просто будівля, в ній жила прислуга".

Не бачить пам’ятку у флігелі й історик Михайло Кальницький. За його словами, це були два різні будинки з різним цільовим призначенням. Саме флігель слугував приміщенням, де жила прислуга, він стояв у дворі  і не мав особливих архітектурних форм:

"Є певні історичні документи, які показують, що це були дві різні будівлі. Достатньо згадати дуже відомий усім міський план 1920-х років. На цьому плані повністю показана забудова садиби ділянки по вулиці Рейтарська, 37. І там видно, що є об’єм по вулиці розмежувальна риса і за нею двір. Воно було показано, як дві окремі будівлі".

Історик каже: існує ризик, що від розбірок навколо флігеля може може постраждати головна, вже визнана  пам’ятка культури:

"Виходить так, що чинний будинок, який абсолютно заслуговує на збереження, просто стане заручником взаємних амбіцій тих, хто вимагає не чіпати, і тих, хто хоче будувати".

В девелоперській компанія "НЕСТ", між тим, стверджують, що це пряма шкода місту.

"Кінцевим результатом таких дій може бути недобудова, залишений той об’єкт культурної спадщини з дірявим дахом. Залишаться залишки будівлі, яка якимось дивом може бути визнана пам’яткою, якою вона не була, та стане пам’яткою, коли розібрана більш ніж наполовину", - каже Еміль Соловйов.

Між тим, 29-го вересня Міністерство культури підписало наказ, яким надало флігелю статус пам’ятки місцевого значення.

Начальник відділу містобудівної документації Міністерства культури та інформаційної політики України Василь Петрик розповідає, як було ухвалене нове рішення:

"В процесі розгляду документів ми запросили експертів, котрі розглянули ці документи і виявили ці неспівпадіння, котрі, власне, покази, що було порушено на той час порядок і законодавство з охорони культурної спадщини при виведені цієї невід’ємної частини пам’ятки з реєстру пам’яток. При розгляді цих документів наша експертна комісія звернула на це увагу і прийняла рішення виправити цю помилку".

Між тим архітектор Анатолій Фролов зауважує: такі помилки в міністерстві не рідкість:

"Міністерство культури повинно відповідати за такі речі. Це не перший випадок, коли Мінкульт змінює свої рішення: воно надає, а потім забирає. Там сидять різні люди? Ні. Якщо подивитись, деякі з експертів по 10, по 15 років сидять, вони ж приймали ті рішення, вони зараз їх скасовують".

Як результат - цілісна будівля, яка у 2011 році не мала статусу памʼятки, зараз напіврозібрана і врешті його отримала. Громадські активісти вважають: якби не махінації чиновників, цієї проблеми зараз не було б.

"Треба питати в тих чиновників, які працювали в міністерстві в 2011 році. Зараз, як я розумію, там вже інші люди працюють. Я думаю, що це результат якоїсь махінації щодо того, що будинок, який є пам’яткою, він був в переліку щойно виявлених пам’яток по місту Києву. Фактично будівля в один період була збудована, її частину визнають, а частину не визнають. Судячи з усього, там були якісь махінації з боку чиновників. В нас є надія, що цей будинок відновлять", - стверджує співзасновник пам’яткоохоронного хабу "Цегла" Дмитро Перов.

На можливі махінації вказують і в самій девелоперській компанії НЕСТ.

"Якщо висновок позитивний, то вже щоб його ніхто не відкатував, не відмотував назад. Бо потрібно захищати інтереси бізнесу в тому числі. Що ж це буде за бізнес, коли люди вкладають кошти, люди отримали всі документи, а потім на середині процесу, коли гроші вкладені, їм кажуть: та ні, а давайте поміняємо. Ті, хто займається політикою, може, думають, що вони займаються політикою, повинні були дуже добре вивчати, що таке політика. Так не може працювати політика - політика базується на економіці".

Тож в очікуванні відновлення цей історичний комплекс ризикує й надалі роками стояти без реновації та руйнуватись. Бо видані колись дозволи і підписані накази через 10 років чиновники можуть переглянути і визнати недійсними.

Між тим, в девелоперській компанії "НЕСТ" уже заявили, що збираються подати до суду на Міністерство культури та інформаційної політики. Там переконані, що зможуть повернути вкладені кошти, а от держава - навпаки - може зазнати збитків. Тоді як ті, хто був долучений до махінацій та сфальсифікував висновки щодо культурної спадщини, буде притягнутий до кримінальної відповідальності.  

Автор - Дарина Козаченко