Готуючись до відновлення Україна повинна перепланувати свою економіку, - економіст Райнерт

Отже, після драматичного падіння більш ніж на 40% цьогорічна українська економіка намагається адаптуватися до умов війни, і іспанська консалтингова компанія, що спеціалізується на економіці, зібрала очікування провідних інвестиційних компаній з усього світу. Вони мають два прогнози: оптимістичний згідно з яким наступного року буде близько 5% зростання, та песимістичний — з близько 5% падіння в наступному 2023 році. Які ваші очікування щодо української економіки наступного року, оптимістичні чи песимістичні?

Я думаю, що ми повинні подивитися на передісторію української економіки за останні десятиліття. На жаль, українська економіка скорочується. Отже, якщо ви подивиться на ВВП на душу населення в усіх країнах колишнього Радянського Союзу, то Україна має негативне зростання. Частково проблема полягає в тому, що ви деіндустріалізувалися. Україна мала чудову сільськогосподарську економіку, великий досвід видобутку корисних копалин і чудову промисловість, але занадто багато з цієї галузі втрачено. І я також думаю, що ви уклали кілька не дуже вдалих угод з Європейським Союзом,  ви підписали угоду з ЄС на понад тисячу сторінок, і я розумію членів парламенту, що дуже мало людей прочитали це. Тож у певному сенсі ви почали надто вірити в ринок, і ринок за радянської системи був інтегрований. Коли ці інтегровані країни роз'єдналися, багато промисловості було втрачено.

Думаю, зараз настав час подумати щодо процесу відбудови України. Після Другої світової війни Європа мала європейський план відновлення, так званий план Маршалла. Йшлося про реіндустріалізацію промисловості країн, які були втрачені у війні, включно з Німеччиною. І цей план був дуже успішним. Я думаю, що ви отримаєте допомогу з усього світу. Я думаю, що ви повинні спробувати використати цю добру волю та ввести в систему, яку я назву планом розвитку України або планом відновлення (це слово використовувалося після Другої світової війни), і спробувати скоординувати: що ви маєте, які навички ви маєте і куди ви хочете, щоб люди інвестували і, звичайно, країни, які позитивно хочуть імпортувати до України. Питання в тому, які галузі ви намагатиметися побудувати. Тому що в ситуації, в якій ви знаходитесь, ви знаєте, що ринок не є рішенням.

Ви повинні трохи спланувати, як ви бачите, що зараз робить Китай, навіть Сполучені Штати роблять це сьогодні.

Я думаю, що потрібно багато координувати, і ця допомога посприяє вам, ви можете використати її дуже мудро. Ми також бачимо, що деякі галузі втрачені через дії з боку ЄС, наприклад, ваш експорт сталевих труб, на які ЄС не хотів мати права, використовуючи залізний брухт. Є деякі випадки за останні 10 років, які ви повинні переглянути, проаналізувати ще раз і скласти координований список. Я думаю, що цей узгоджений список того, що ви хочете зробити з планом відновлення, який називається українським планом Маршалла, я думаю, що якщо ви добре скоординуєте це може принести багато користі, тому що в цій ситуації в якій ви перебуваєте на ринку, як я сказав, є не дуже сприятливою.

Ви порівняли ситуацію в Україні зараз із планом Маршалла після Другої світової війни, але на той час світ заплатив понад 125 мільярдів доларів. Скільки заплатить світ за відновлення України? Хто заплатить і де взяти ці гроші?

Я думаю, що ви не отримаєте грошей, щоб покрити торговий дефіцит. Якщо ви попросите сплатити дефіцит торгового балансу, ніхто цього не зробить. Ви повинні зосередитися на продуктивності, все ще є такі державні компанії по Україні, які зазнають збитків, якщо ви це скоординуєте, я працював з промисловим комітетом у парламенті, якщо ви створите якийсь координаційний офіс, як був у плані Маршалла, ви повинні отримати вплив від галузей, де у вас є потенціал, потім спробувати збільшити цей потенціал із допомогою, яку ви отримаєте, безмитний імпорт тощо. І це буде дуже корисно. Я думаю, що це в певному сенсі питання координації. Я думаю, що з політичного погляду це не буде проблемою залучити всі політичні партії до координації. Гадаю, це буде можливо.

Щодо української національної валюти. З початку повномасштабного вторгнення гривня ослабла наразі на 25%. Але за останні кілька місяців національна валюта демонструє тривожну стабільність, і деякі експерти кажуть, що це свого роду ефект стискаючої пружини. Ви згодні з цим і чи варто очікувати ослаблення гривні?

Зазвичай у такій ситуації ви бачите тенденцію до ослаблення. Проблема в тому, що війна не закінчилася. Я не фахівець із грошової сторони, у мене є кілька друзів, які займаються цим, я експерт більше в продуктивній стороні. Думаю, у вас були подібні проблеми, як у Грузії. Грузія також хотіла мати демократію та ринковою економіку й у них також був величезний торговельний дефіцит. На жаль, поради, які ви отримуєте від ЄС, Світового банку та Міжнародного валютного фонду, не є найкращими. Раніше я вже казав вам, що багато років тому в Білорусі були набагато нижчі зарплати, ніж в Україні. Білорусь не грає в демократичну гру, і, на жаль, якщо ви хочете бути другом зі Світовим банком і МВФ, вам доведеться прийняти більше комісійної торгівлі, а країна їх втратить. Таким чином, країна, яка не дуже симпатизує уряду, Білорусь, працювала добре, працювала краще, ніж Україна з точки зору заробітної плати, не тому, що вони живуть на площі в Мінську, тому що вони фактично продовжували ту індустріальну модель, яка завжди була. Тож я думаю, що вам потрібно звільнитися від МВФ і Світового банку і, звичайно, частково від ЄС.

Гаразд. Де нам позичити гроші? Де нам взяти гроші і що нам робити з боргами, адже їх у нас багато на мільярди доларів?

Можливо, вам доведеться зробити так само, як зробила Аргентина. Це просто моя думка, але я недостатньо знаю, я думаю, що ваші довгострокові торговельні проблеми можна вирішити, лише збільшивши виробництво та збільшивши обсяги продажів за кордоном. У цьому допоможе підтримка світу. Тому я не можу вам допомогти з цим, і це дуже проблематично, і відсотки, які ви повинні платити, також дуже проблематичні, але це зовсім інша тема.

У нас є ще одна проблема – мільйони українців уже виїхали з України і продовжують це робити. Як це вплине на військову економіку України коли закінчиться війна,  що нам робити, як мільйони за кордоном?

Я думаю, що однією з причин, чому ви прийняли понад тисячу сторінок ЄС, не ознайомившись з ними ретельно, було те, що ви хотіли отримати ви хотіли, щоб українці могли працювати в Європейському Союзі. Я вважаю, що це дуже сумна ситуація, коли основним експортом країни стають її найкваліфікованіші люди, і це те, що ми бачили в багатьох країнах, таких як Мексика, ми бачили це в Аргентині, у багатьох країнах і, можливо, варіації за зразком є частиною вирішення цього питання, можливо, про щось ви зможете домовитися. Як я вже сказав, вам пощастило з допомогою з усього світу. Можливо, вам доведеться подивитися на те, що зараз роблять Сполучені Штати. Це так засмучує ЄС, але всі ми займаємось виробничою промисловістю і маємо вчитися в Китаю. Спробуйте уявити загальну картину цього та побачите, що їх правила порушують, і ви не повинні бути країною, яка дотримується їхніх правил.

Це дуже цікаво, але, згідно з вашою порадою, Україна повинна не лише дивитися на ЄС як на головного економічного партнера, але й торгувати з такими ж країнами, як Грузія. Молдова чи Білорусь до війни. Таким є план відновлення?

Ні, я думаю, що це його частина. Вам також доведеться... буде легко експортувати в усі країни. Можливо, ви не будете достатньо захищені від власних галузей промисловості, наприклад, я пам’ятаю купівлю локомотивів у General Electrics. Це було те, що Україна була дуже хороша щодо рухомого складу для залізниці, вам слід стати трохи більш націоналістичним на промисловому фронті, а зараз США роблять це. Французи протестують проти цього, але США роблять це, незважаючи на протести Макрона. Ви повинні бути в змозі стежити за цим. Справа завжди була в торгівлі, як казали американці в 19 столітті, не роби так, як кажуть тобі англійці, роби так, як зробили англійці.

Дуже добра порада.

Це все ще працює. Такі країни, як Узбекистан, які дійшли набагато далі, ніж ви, мали імпортозаміщення, яке було успішним. Раніше вони не виготовляли автобуси та вантажівки, а тепер роблять. Я думаю, що ЄС говорить про розумну спеціалізацію, але є також спеціалізація, яка не дуже розумна. Тобто продавати пшеницю в ЄС до Італії, скажімо, за $120 за тонну і купувати ту саму упаковку спагеті з пшениці за $250 за тонну. Отже, ці речі, які ви повинні розглянути, не звичайна теорія торгівлі, але вона працює поза часом.

Мені просто цікаво дізнатися, чи можете ви назвати країну як приклад для плану відновлення, якому Україна слідуватиме. Ви можете назвати цю країну?

Звучить дуже дивно, але це Узбекистан.

Узбекистан

В усіх аспектах. Ми зібрали деякі статистичні дані щодо цього,  подивилися на всі країни, які раніше співпрацювали, подивилися, хто справився з такими ж ситуаціями добре, хто погано, і з іншими економістами ми прийшли до висновку, що це Узбекистан. Коли ви йдете в магазин в Узбекистані і хочете купити спагеті, там є сині спагеті, які коштують сотню, а поруч з ними є місцевий узбецький продукт, який трохи відрізняється від блакитного кольору, але коштує 60% оригінального італійського. Я думаю, що ви, можливо, повинні повернутися до цих речей, ви робите чудові речі, наприклад насіння соняшнику, але речі додають цінності вашим продуктам.

Це рішення

Так

Починати виготовляти власні українські спагеті.

Це вірно.