І знову про мову. Прагматичний погляд на тлі чужої історії

Це дало їм можливість розширити коло розгляду вакансій на ринку праці у цьому регіоні. Ця тема цікава і я почала переглядати вакансії на посаду перекладача, оскільки це мій перший також підтверджений диплом. Яке ж велике було моє здивування, коли я таким чином дізналася, що у Бельгії існує спеціальна посада для популяризації мови всередині країни, а саме, проєктний менеджер з мови.

Цікава річ, здалося мені, що у країні, де, здавалося б, уже давно розв'язані усі питання цього штибу, існує така посада, на якій працівник займається методичним  розповсюдженням мови регіону. Бельгія – офіційно тримовна монархія,  а точніше конфедерація із, відповідно трьома, кантонами: Фландрією, Валлонією та Брюссельським столичним регіоном та маленькою, навіть, крихітною за українськими мірками, німецькомовною провінцією Льєж. Але не усе є раз, два, три.

Невеличкий екскурс в повоєнну історію Бельгії. До 1968 року усі в ній спілкувалися французькою мовою, до речі, я пішла ще за кілька років до повномасштабного вторгнення в Україну у Львові вчити французьку саме через це незнання. Так, от під час I Світової загинуло дуже багато фламандських воїнів через те, що вони не розуміли французьких команд своїх командирів, які уявлення не мали чи не хотіли віддавати їх не французькою. А на фламандському діалекті спілкується 65% населення Бельгії. Цей процес незадоволення й образи від величезних втрат тривав досить довго, допоки у тому ж 1968 році фламандці сказали "Досить!" і змусили прийняти закон про те, що нідерландська мова (з фламандським діалектом) повинна бути прийнята на законодавчому рівні так само державною мовою спілкування,  як і французька.

Читайте також: Добре там?!

Ну,  і вуаля,  як-то кажуть французи, відтоді жоден працівник в державних органах влади не спілкується навіть французькою у Фландрії. Тобто, якщо ви переїжджаєте мешкати з тих чи інших причин з Валлонії до Фландрії, то мусите іти на курси фламандської, бо усюди у владних органах вам робитимуть козячу морду і ви нічого там не вирішите. Існує виняток для іноземців, які перебувають у Бельгії менше, аніж пів року, або вас попросять скористатися послугами перекладача. Підкреслю, що при цьому вони відмінно володіють французькою, щобільше, англійською також. Але це буде порушенням закону держслужбовцем. Відтоді фламандською можна здобути освіту та відтоді, здається мені, що і почали укладати основні правила правопису, лексики і т.д.

Вони до кінця ще не сформовані і роботи ой-йой, як багато, через що опанувати цією мовою, навіть, нашим українським головам не дуже то й легко. До слова, німецька мова, яка вважається однією з найскладніших, дається до вивчення значно легше, бо є чіткі правила, хоча їх і багато,  і складні. Але простіше, аніж, коли тобі викладачі кажуть: "Це все прийде з часом, не хвилюйтеся! Нідерландська – жодної логіки, лише практика!" І я "помітила" як воно прийшло до тих моїх однокурсників, які у Бельгії проживають по 8-9 років. Насправді правила є,  і мовнику не так і складно їх вивести, помітивши закономірність, нехай і з значною кількістю винятків.  Але офіційно про це вам ніхто не розповість. Можливо в університеті на факультеті нідерландської філології?! Я не знаю. Як піду вчитися ще й туди, то, мабуть, закінчу вже на пенсії, як каже мій чоловік. Люблю вчитися.

У продовження теми додам важливу деталь, що і на роботу, як усім нашим співвітчизникам з документами "Тимчасового прихистку" уже відомо, що без елементарного знання мови більш-менш пристойна посада закордоном вам не світить. Не кажу уже, що й з добрим нелегко відшукати те, що відповідає вашій кваліфікації. І хоча ринок праці у Бельгії перевищує попит над пропозицією подекуди у два,  а то й три рази, без місцевої мови ви – ніхто. І наші пані та панянки зі східних регіонів, не бажаючи сидіти (і слава Богу!) на соціальній дотації,  настирно гризуть граніт науки. Успішно?! Авжеж! І парадокс, це їм дається без правил значно легше, аніж у мовному середовищі вдома,  в Україні.

Тож чий тут прокол?! Тих, хто так і не навчився рідної мови, але вважає себе етнічним українцем, чи державних органів влади, які роками, методично і цілеспрямовано друкували підручники російською з усіх предметів і викладали українську мову та літературу лише за прикладом: "Дєті, сейчас у нас урок украінського язика". Для мене це було культурним шоком, коли почула це від мешканців Запорізької, Херсонської областей, не кажучи вже про Донеччину та Луганщину. Так,  більшість із сільського населення старшого покоління за 50 років таки говорять рідною, але молодші… Що це?! Навіщо?!

Читайте також: Українські біженці в Європі переймають цивілізовані стосунки з державою

Мабуть, тому є такі, яким українська так і не стала рідною, і не далася до опановування, а натомість мешкаючи в Бельгії далася іншородна,  а тому значно складніша фламандська та французька. І вони навчають "українською" "прівєт!" і "как дєла?!" місцевих наївних мешканців, які радісно тобі усе це випліскують разом із "пасіба", коли вчергове тебе зустрічають, знаючи, що ти з України. І це викликає неймовірну лють та зневагу до співвітчизників! А як дивує місцевих, коли кажеш, що це насправді мова окупанта!

До слова, буквально днями бельгійський прем’єр Де Кро озвучив, що в Європарламенті буде виголошувати промови лише французькою, чим викликав хвилю справедливого обурення у фламандському уряді, який наголосив, що це – протизаконно. Навіть, ролик про цей конфлікт створили та закинули у мережу. Адже кожен представник своєї країни у Європарламенті зобов’язаний говорити своєю державною мовою,  а оскільки в Бельгії їх три, то трьома. А не виділяти якусь одну, бо це зручніше і простіше. Складність у тому, що доповідь рівнозначно ділиться на три частини різними мовами,  а слухачам відповідно перекладають їхньою рідною. Закон є закон, і його зобов’язані притримуватися усі. Можна не притримуватися, вибір завжди є, але і скажений штраф за це замучишся щоразу платити! Бельгійців штрафують, до слова, на кожному кроці. Вони самі кажуть, що є такі правила, які б їм ніколи на думку не спали, якби одного разу не довелося викласти за порушення кругленьку суму. Грошове покарання ефективно  дисциплінує!

Особисто я розумію, що на мене ще таки чекає і французька. І це зовсім не лякає, адже базу вже закладено. А все, що потрапляє до нашої голови, назавжди там і залишається. До того ж це неймовірно красива, воркотлива мова Гюго і Мопассана, Екзюпері, неперевершеної Піаф… Тим пак, для полегшення вивчення усі мови дублюються субтитрами, навіть, на ТБ.

"Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь", як казав наш Тарас Григорович.  І останні слова чи найважливіші у цьому ряді. А нам добра підказка, як стимулювати до вивчення української, якщо кривава війна досі мізки не вправила.

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Ніка Нікалео – українська письменниця і перекладачка, тревел-блогерка, голова Львівського жіночого літературного клубу і благодійного фонду, авторка та укладачка низки бестселерів з серії "Львів. Кава. Любов".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.