Канадський онук Стрибога, український психотрилер і кохання в записках – 5 книг, які варто прочитати влітку

Марія Ткачівська. Княгиня Острозька. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2021

Героїня цього роману Єлизавета – майбутня княгиня Гальшка Острозька, донька Беати Косцелецької та покійного князя Іллі Острозького, яка, народившись, одразу стала найбагатшою спадкоємицею Польсько-Литовської держави. Про шлюб із Гальшкою мріяли представники найзаможніших магнатських родів. Їх манила краса та багатство Гальшки. "Княгиня Беата зайшла до Гальшчиних покоїв. — Хочу поговорити з тобою, Гальшко. — Про що, матінко? — передчувала зле молода княгиня. — Король хоче видати тебе заміж. — Заміж? Ви жартуєте! — Я не жартую, Гальшко. Граф Ґурка прибув до палацу. Завтра буде шлюб. — Із Ґуркою? З тим, що був у Богемії, коли вбивали Дмитра… Гальшка як стояла, так і опустилася без тями на долівку. Беата тримала її на руках, та Гальшка цього не бачила. Мати молилася, поки донька, мов рибина без води, поворушила губами: — Скажіть мені, матінко, що це був сон … — Це не сон, Гальшко". Тож коли дівчині виповнилося тринадцять, її опікун, князь Василь Острозький, вирішує одружити Гальшку із князем Димитром Санґушком. Мати героїні, Беата противиться цьому шлюбові – й зрештою Санґушко бере штурмом її замок в Острозі й викрадає Гальшку. Молоді вінчаються й тікають до Богемії. Дізнавшись про це, Беата рушає до короля Сиґізмунда Авґуста, благаючи його повернути юну княгиню. Усе це обернеться для Гальшки першим ударом долі. Бо щоб повернути її, люди короля виконають ще одне таємне та страшне прохання Беати.


Артем Поспєлов. Тадуш. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2021

Історія малого героя у цьому романі – справжній горор, змальований у родинному та загалом соціальному контексті. Іноді це нагадує "Бійцівський клуб" Паланіка, іноді психоделічну прозу бітників, але все разом – це безперечний український психотрилер про життя у малій та великій зоні нашого світу. Десятирічний Зоїк живе в селі, дружить зі своїм уявним двійником Малюком, який щоразу підбурює його на різні капості, не вчиться в школі, не має батька і вважає, що вбив свого Діда. Світ довкола – це суцільна загроза життю, в якому лише родина, яка потроху розпадається, слугує за прихисток. Натомість дитячий табір, до якого героя нарешті здають, лише поглиблює його внутрішні протиріччя, даруючи ще й уявну подружку, а також збурюючи загадкові інстинкти. "Вожата говорила, що не бачила, хто її штовхнув і чи штовхав хтось узагалі. Мовляв, діти бавилися, ніхто не винен. Потім вона поїхала. На мене навіть не подивилася. Зате Старша тепер дивиться постійно". Але головне у цьому романі – навіть не фінал, в якому герой шукає татка, дізнаючись правду про мати, а те, що відбувається все ніби всередині самого героя, контрастуючи з довколишнім «нормальним» життям. Словом, психологічна напруга не спадає ані на мить, і щоразу чекаєш, якого ще монстра випорпає головний герой із закапелків своєї "сільської" душі.


Анна Багряна. Вітрова гора. – К.: Наш Формат, 2021

Цей роман - актуальне українське фентезі; хоч і базоване на стародавній українській міфопоетиці, та напрочуд сучасне. Тож вони живуть поміж нас – вітри, онуки Стрибога. Завжди народжуються  на берегах Дніпра, зазвичай в одній родині – й дід передає онукові таємні знання та особливі вміння. Однак із Дейвом стається інакше: він народився в Канаді, тож мусить пройти непростий шлях, перш ніж осягнути своє прадавнє українське коріння і відкрити справжнє покликання. Проте вітрові млини на Дніпрових пагорбах манять хлопця, і цьому годі опиратися... Книжка буде цікава для того, хто полюбляє захопливі фантастичні історії, цікавиться українською міфологією та історією. Спеціальна відзнака від Дари Корній і Тали Владмирової "Сучасне українське фентезі" у номінації "Романи" Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей "Коронація слова" (2020)


Євгенія Кузнєцова. Спитайте Мієчку. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2021

"Я намагалась написати те, чого мені самій дуже бракує у кіно й книжках – це повільний сценарій, де нема драм і трагедій, де люди живуть звичайним, буденним життям", - розповідає авторка цієї книжки. Тож написана в жанрі магічного реалізму, ця історія – про двох сестер, які вирішують поставити життя на паузу та сховатись на кілька літніх місяців від проблем у хатинці своєї бабусі. Але літо час не спиняє: на порозі будинку з’являються люди з колишнього, теперішнього і майбутнього життя. Всі у цьому домі — і самі сестри, і бабуся, і індійська кузина, і розгублена мама, і навіть рудий кіт без імені — на порозі змін. Утім, починалося все так ідилічно. "Мієчка і Лілічка взялись після сніданку мити всю хату. Бо навіть рай вимагає, аби в ньому підтримували чистоту. Їхня мама у цьому раю бувала нечасто, бо бабусину промову знала детальніше, ніж дочки, і все дитинство гралася з щебнем, дошками, цвяшками і будівельним піском. Молода Теодора бігала між купами каміння і шукала серед них дітей, які кудись розповзались. "Ти навіть не думай тут лишатися, бо усе життя рачки простоїш", — казала вона своїй дочці Марії, яка радо у п’ятнадцять з половиною років поїхала вчитись і більше у батьківський дім не вернулась. Проте її обох онучок, вже після першого літа в раю, тягло сюди так, що вони були готові готувати самі і прати самі, аби лиш опинитись у малинових кущах».


Бет О’Лірі. Квартира на двох. – Х.: Віват, 2020

За сюжетом цього роману, Тіффі і Леон живуть в одній квартирі, вони сплять в одному ліжку, хоч ніколи не зустрічалися. Так уже сталося, що героїні терміново потрібно з'їхати від колишнього хлопця, і краще в квартиру дешевше, а герой працює ночами в хоспісі і потребує грошей. І тоді вони знаходять божевільне, але в той же час ідеальне рішення: Леон буде жити в квартирі вдень, а Тіффом - вночі і на вихідних. Вони бачать тільки сліди один одного - брудні чашки, розкидані туфлі, шарфи і книги - і пишуть один одному записки: про те, хто повинен винести сміття, прибрати речі, полагодити опалення. А ще діляться новинами про ревниву дівчину, нав'язливого колишнього, друзів і проблеми на роботі. Скільки потрібно записок, щоб подружитися з людиною, яку ніколи не бачив? А через скільки записок можна у неї закохатися? Авторка роману - британська письменниця, раніше працювала в дитячому видавництві, а дорогою з роботи й на роботу в потязі написала свій перший роман – "Кімната на двох". Її книжки перекладені понад 30 мовами, тепер також і українською.