Карта бойових дій за період 4-11 вересня: ЗСУ виходять з оточення, полюють на іранські ракети та здійснюють локальні контратаки

Вугледарська пастка для ЗСУ

Кільце довкола Вугледара ще більше стиснулося. Ворог захопив два важливі об’єкти на північ від міста: терикон шахти №1 і село Водяне, де були добре укріплені українські позиції. Завдяки терикону, який розташований усього за 2,5 км від північних околиць міста, зс РФ отримали перевагу у висоті та змогу контролювати переміщення ЗСУ у Вугледар і з нього. Для повного перерізання логістики у Вугледар ворогу потрібно пробити нашу оборону ще на 5,5 км і вийти на дорогу з Курахового через Богоявленку. Росіяни форсують події на цій ділянці фронту, застосовуючи чимало й до того дефіцитної бронетехніки, бо розуміють, що тут у них чи не єдиний шанс подарувати Путіну на день народження хоч щось вагоме. Кількість атак за два тижні зросла від 100 до 300. Втім артилерія Сил оборони наразі добре зупиняє всі механізовані атаки.

З півдня, після захоплення Пречистівки під час чергової невдалої ротації ЗСУ, окупанти не зуміли ані пробитися далі до Золотої Ниви, ані форсувати річку Кашлагач, щоб мати змогу зайти оборонцям Вугледара в тил.

Покровський фронт не стабілізували, але росіян загальмували

Ворог сконцентрував свої зусилля не стільки на пробиванні оборони перед Покровськом, скільки на її обході з півдня. Упродовж тижня рашисти продовжили рух уздовж правого берега річки Вовчої на Гірник, окупували Лісівку та вийшли на південні та північні околиці Українська, захисники якого опинилися у доволі скрутному становищі.

Наразі Силам оборони вдалося втримати південні околиці Галицинівки, однак росіяни невдовзі зможуть пробити наш захист і наступатимуть по лівому березі Вовчої, штурмуючи села Желанне Перше та Друге, довго втримувати які немає ніякої можливості.

Одночасно з цим ворог завершує окупацію Красногорівки та рухається назустріч своїм з’єднанням, які йдуть на Гірник. Інша частина форсувала річку Лозова та намагається вклинитися в нашу оборону, однак тут їхнє просування становить трохи більше кілометра. Таким чином кількатисячний контингент ЗСУ, які тримають оборону на лінії фронту Красногорівка – Невельське – Галицинівка, дуже сильно ризикує опинитися в мішку, єдиний вихід з якого – це міст через Вовчу в селі Курахівка. Ймовірно, найближчим часом наші війська будуть здійснювати контрольований відхід із цієї пастки, щоб не бути заблокованими.

Фото: Еспресо карта бойових дій за 4-11 вересня

У битві за Селидове ЗСУ зуміли зберегти всі свої позиції та не допустити проникнення окупантів у місто. Водночас рашисти зуміли пробитися у тил по лівому флангу напівоточеного села Маринівка, де Сили оборони впродовж 2 тижнів стримували ворога. Вочевидь, наші воїни будуть змушені відступити зі своїх позицій.

Наш контрнаступ на Новогродівку не дав відчутних результатів, натомість ворог мав просування на захід від міста. Спроби зайти у Красний і Крутий Яри закінчилися провально. У Гродівці за тиждень росіяни зайняли тільки 2 вулиці. Однак змогли зайти в Новоторецьке, що в підсумку дозволить збільшити тиск на Гродівку ще й з півночі. Зменшення загального темпу наступу росіян демонструє, що вони не мають достатньої кількості резервів, аби оперативно кинути їх у бій і пришвидшити виконання своїх завдань.

Фото: Еспресо карта бойових дій за 4-11 вересня

Контрнаступ у Нью-Йорку, стабільність у Торецьку

Поки в Торецьку Силам оборони вдалося стримати всі атаки ворога, азовці спільно з бійцями 2-го механізованого батальйону 53-ї ОМБр відбили центральну частину Нью-Йорка та деблокували там наших військових, які кілька тижнів перебували в оточенні. У центрі Нью-Йорка знову замайорів синьо-жовтий стяг. 

Фото: Еспресо карта бойових дій за 4-11 вересня

"Курська народна республіка"

Військові дії на Курщині здебільшого стабілізувалися: росіяни намагаються окопатися, щоб сформувати лінію фронту, а ЗСУ зачищають раніше оточені позиції та намагаються все ж розширити зону контролю в напрямку траси Рильськ – Курськ. Наразі відомо, що наші військові зачистили територію в районі сіл Погребки – Киріївка – Нечаїв, а також зірвали більшість атак росіян на свої позиції. Отже, зс РФ не змогли пробитися до інших оточених строковиків, і тих невдовзі також візьмуть у полон або знищать. Ворог так і не зумів перекинути на Курщині значну кількість з’єднань, тож формує оборону із солянки, яку має, – це вносить велику дезорганізацію в їхні ряди. Роботу арти вони так і не налагодили, а тому рівняють уже свої села тими ж КАБами. 

Фото: Еспресо карта бойових дій за 4-11 вересня

На західному фланзі російського фронту ворогу вдалося повністю відтіснити ЗСУ від Коренева та Комарівки, а також розвинути наступ у напрямку на Снагость. Наші військові перегруповуються, щоб відбити цей контрудар.

Фото: Еспресо карта бойових дій за 4-11 вересня

Найбільша атака дронів на Московщину

Росіяни заявили про атаку щонайменше 144 українських безпілотників на Московську область та ще 8 регіонів РФ. Під ударами опинились аеропорти "Домодєдово" та "Жуковський", а також Подільськ, Раменське, Люберці та Коломна. Однією із цілей стали склади у військовій частині, де, ймовірно, ховали іранські ракети. Ще один склад із північнокорейськими балістичними ракетами KN-23 наші дрони знищили в селі Солдатське Воронезької області. Про його масштаби свідчать кількаденна детонація та евакуація місцевого населення з довколишніх сіл.

Морські дрони атакували порт у Новоросійську, втім про результати їхньої роботи наразі не відомо.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.