Карта бойових дій за період 15-22 травня: чорний тиждень для зс РФ

Згідно з даними Генштабу, кількість ліквідованих окупантів за останні 10 днів зросла на 30-40% щодня, що суттєво перевищує їхні нинішні мобілізаційні можливості. Крім того, рекордними є втрати росіян в артилерії та техніці, яку вони використовують для підвезення піхоти.

Наступ не на Харків, а на Вовчанськ

Після двох тижнів операції окупаційної армії "Північ" на Харківщині вороги не зуміли ані захопити Вовчанськ, ані підійти до Харкова на відстань артилерійського пострілу, що вони намагалися зробити біля Липців. Росіяни не змогли дійти навіть до першої лінії оборони ЗСУ. Окрім того, в них почали закінчуватися солдати, а тому рашистам довелося просити допомоги від армії "Захід", яка на Луганщині намагається прорватися до Куп’янська. Відтак, угруповання "Північ" збільшилось орієнтовно на 10 тис. до 60 тис. військових. Хоча, згідно з їхнім планом, саме Сили оборони мали залучати свої резерви й відтягувати їх із фронту десь на Донеччині.   

ЗСУ зайняли оборону у Вовчанську по річці Вовча. Бої тривають у центрі міста. Рашисти почали масово використовувати свої КАБи, натомість наша авіація завдала кількох високоточних ударів по скупченню росіян. Так, наприклад, зрівняли із землею центральну лікарню.

Окупанти впродовж тижня не тільки намагалися прорватися на інший берег річки у Вовчанську, а й хотіли знайти можливість форсувати річку східніше і західніше від міста. Розширюючи зону свого контролю на захід, вони зайняли село Бугруватка й підійшли до околиць Стариці. Тут росіяни просунулися на відстань близько 2,5 км. Утім цей рух вони здійснюють уздовж кордону, а не вглиб України.   

Фарш-атаками на Липці ворог продерся на 1 км углиб і розширив сіру зону, однак до самого села їм потрібно пройти ще 5 км, а також пробитися через першу лінію оборони. Крім того, зс РФ знову спробували перейти кордон біля села Зелене, де зараз тривають бої. Для продовження наступу росіянам доведеться кликати на допомогу ще більше ресурсів з інших фронтів, адже, як виявилося, інших у них немає.

Таким чином зс РФ укотре довели, що вони не здатні провести наступальну операцію не тільки тактичного рівня, а й оперативного. Тепер їхній наступ на Сумщині, який раніше анонсував Буданов, також опинився під загрозою зриву.

Наступ на Луганщині

Після окупації Кислівки й Котлярівки кілька тижнів тому наступ росіян на Куп’янськ трасою Р-07, що йде зі Сватового, вдалося зупинити. Відтак рашисти почали розширювати територію контролю біля нещодавно захопленого села Крохмальне, де вони зуміли зайти в Берестове. Зараз фронт пролягає по водоймі в центрі села. Загалом окупанти збільшили захоплену територію на 2 км на захід і 3 км на південь. З одного боку, саме на Луганщині росіяни зосередили найбільше танкове угруповання – близько тисячі одиниць, що становить 1/3 всіх окупаційних танків. Отже, вони готуються до прориву на Куп’янськ. Але з іншого – саме звідси росіяни перевели частину резервів на Харківщину, тож наступ на Куп’янськ може знову загальмувати. Тим паче, що втрати техніки тут у пропорції 1 до 7 на користь ЗСУ.

Часів Яр. Росіян відкинули з міста

Кілька днів тому рашисти зібрали багато танків, БМП та іншої техніки і, як ми й очікували, почали лобовий наступ на Часів Яр. Вони рухалися двома дорогами – з Хромового на квартал "Канал" і з Іванівського на південні райони міста, де раніше їм вдалося перетнути канал Сіверського Дінця. Біля кварталу "Канал" ворог зумів пробитися на 200 м. і знову зайшов у перші будинки, звідки їх зараз активно вибивають. Південну групу наступу Сили оборони змогли повністю зупинити і знищити більшу частину техніки та піхоти, а також відкинути з міста на 300 м – на інший бік каналу. Попри це, російські літаки продовжують тероризувати місто, скидаючи на нього щодня десятки КАБів, а Сили оборони наразі не мають засобів для захисту. 

Пост-Авдіївський фронт

Тут російський наступ практично зупинився. Біля Очеретиного вороги намагалися атакувати Новоолександрівку та Сокіл, але їх розбили. ЗСУ залишилися на позиціях південніше від Очеретиного, залишаючи таким чином собі можливість маневру контрнаступу на цей укріпрайон. Біля Новокалинового зс РФ продовжили займати сіру зону та вийшли до дороги на Костянтинівку. Водночас ЗСУ на цій ділянці фронту зайняли панівні висоти й розстрілюють окупантів з артилерії. До речі, на брак снарядів не скаржиться більше жодна бригада, хоча їх і не стільки, скільки хотілося б…

Південніше ворогу вдалося просунутися на кілька сотень метрів на захід у напрямку Новопокровська. Єдине місце, де ворог зумів справді здобути результат, – це завершення окупації невеличкого села Нетайлове, розташованого на перехресті дороги Покровськ – Уманське. Після відходу звідси Сил оборони окупанти, закономірно, також просунулися в кількох місцях на кілометр у напрямку Яснобродівки та південної дороги на Уманське.  Усі фарш-атаки на Уманське закінчилися тільки спаленою технікою і купою трупів.

Цікаво, що саме на цій ділянці фронту за останні 10 днів 110-та бригада збила 5 літаків Су-25, які є основними носіями КАБів. Отже, сюди відповідна допомога прийшла найшвидше. Сподіваємося, скоро дійде й до Часового Яру.

Наступ на Вугледар

Росіяни вже тривалий час намагаються захопити Вугледар, але неодноразово були розбиті під містом. Як і цього разу, коли спробували атакувати з Микільського. Тому вони хочуть перерізати шляхи постачання в місто й обійти його з півночі. Крок за кроком зс РФ просуваються в цьому напрямку щомісяця на пів кілометра – кілометр. За цей тиждень вони підійшли на сотню метрів у напрямку села Парасковіївка, а також дещо розширили захоплену територію на південь від Новомихайлівки. З такими темпами росіяни навряд чи коли-небудь досягнуть бажаного. 

Контрнаступ на Крим і удари по Росії

Очевидно, що ЗСУ готуються звільняти південь України та Крим, відтак вони системно знищують військову інфраструктуру, а також інші об’єкти, які працюють на російську армію. Україна почала практикувати атаки хвилями великою кількістю дронів. Щоразу росіяни повідомляють про знищення їхньою ППО 100-150 наших безпілотників. А відразу після цього йдуть повідомлення про загоряння критичних об’єктів. Зокрема, вдруге цього року дрони зупинили НПЗ у Туапсе і втретє – НПЗ у Слов’янську-на-Кубані, а також спалили мазутний і паливний термінали в порту Новоросійська та дві нафтобази поблизу Новоросійська. Врешті дрони влучили щонайменше в один винищувач Су-27 на Кущевському аеродромі в Краснодарському краї, а також пошкодили інфраструктуру летовища.

У Севастополі ракети ATACMS потопили ракетний корабель "Циклон" серії "Каракут", який спустили на воду лише у 2021 році. Це було останнє судно, яке могло запускати по Україні ракети "Онікс" чи "Калібр". Усі інші втекли в Новоросійськ, а цей, очевидно, не помістився. Окрім того, безпілотники спалили підстанцію та залишили Севастополь без світла.

Однак для нашого контрнаступу найбільш важливим був подвійний удар по аеродрому в Бельбеку, де ракети і дрони знищили спершу дві пускові установки найсучаснішої ППО С-400 і радар, а також командний пункт і склад зберігання ракет для винищувачів класу "повітря – повітря". А наступним ударом мінусували два винищувачі Міг-31, багатофункціональний винищувач Су-27 та Міг-29. І це тільки за підтвердженими даними. Справжнього масштабу втрат російської авіації наразі не відомо.  

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.