Київ дипломатично хоче ізолювати Москву та чим загрожує контрнаступ України без вирішальних успіхів до осені. Акценти світових ЗМІ 5 серпня

На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 5 серпня.

Україна робить новий дипломатичний поштовх для послаблення Росії

Україна на зустрічі в Саудівській Аравії цими вихідними зробить новий дипломатичний поштовх, щоб заручитися підтримкою десятків країн, які залишалися осторонь війни. Це початок ширшої кампанії у найближчі місяці з нарощування дипломатичної сили та подвоєння міжнародних зусиль для ізоляції та послаблення Росії, пише The New York Times. Україна та Саудівська Аравія запросили дипломатів близько 40 урядів на переговори в порту Джедда на Червоному морі. Серед них варто відзначити Китай, Індію, Бразилію, Південну Африку та деякі багаті на нафту країни Перської затоки, які намагалися підтримувати добрі відносини як з Україною, так і з Росією протягом повномасштабної війни, яка почалася в лютому 2022 року. 

Фото: Reuters

Українські та західні офіційні особи намагалися зменшити очікування щодо переговорів цими вихідними, підкреслюючи, що вони навряд чи наблизять війну до кінця, і що багато із запрошених країн навряд чи змінять свою позицію. Сполучені Штати, які, як очікується, візьмуть участь, заохочуються тим, що в Джедді очікується присутність таких нейтральних країн, як Індонезія, Індія, Мексика, Чилі та Південна Африка. Усі хочуть, щоб війна закінчилася, враховуючи економічні труднощі, які вона спричинила, але цього може бути недостатньо, щоб змусити їх повернутися проти Москви. А для України це зібрання відбувається у вирішальний момент.

Крім того, у статті зазначається, що хоча Росія та Саудівська Аравія вже давно діють узгоджено в ключових питаннях, пов’язаних з нафтою, у взаємовигідний спосіб, є ознаки того, що їхні давні стосунки можуть перебувати під напругою, оскільки Росія, здається, нещодавно накачала більше нафти, ніж обіцяла. Саме такі тріщини — економічні, культурні чи політичні — українські та західні офіційні особи сподіваються використати на свою користь.

Атака безпілотників у Керченській протоці та перенесення війни додому в Росію

У Керченській протоці українські безпілотники збили російський танкер-хімовоз. Інцидент стався через день після того, як Київ заявив, що вразив російський десантний корабель морським безпілотником, пише The Guardian. У Федеральному агентстві морського та річкового транспорту РФ кажуть, що танкер SIG отримав пробоїну в машинному відділенні біля ватерлінії з правого борту, попередньо в результаті атаки морського безпілотника, але обійшлося нібито без втрат. Повідомлена атака ненадовго призупинила рух Керченським мостом, стратегічною магістраллю, що з’єднує окупований Росією Крим із материковою частиною Росії. 

Зауважується, що кількість атак у Чорному морі з обох сторін зросла після того, як Москва минулого місяця вийшла з угоди, яка дозволяла експорт українського зерна через транспортний вузол під час конфлікту між двома країнами.

Україна публічно не коментувала. Але джерело в українській спецслужбі повідомило BBC, що використовувався морський дрон. Там повідомили, що операція проводилася спільно з ВМС України, було використано 450 кг тротилу.

Загалом удари українських безпілотників на території Росії колись здавалися немислимою перспективою. Але такі атаки стають все більш звичним явищем війни Москви – зі сміливим попередженням Києва, що буде ще більше. Низка ударів дронами була завдана російським містам, включаючи Москву, упродовж літа. Напередодні, в п'ятницю стався один з найдраматичніших – морські безпілотники націлилися на великий російський порт Новоросійськ за сотні миль від території, контрольованої Україною. 

Удари безпілотників відвернули увагу від українського контрнаступу, який ще дав відчутних результатів на полі бою, і перенесли війну додому в Росію, пише CNN. При тому вони не без ризику для Києва, який намагається бути попереду у війні, зберігаючи відносини із західними країнами, остерігаючись будь-яких натяків на ескалацію. Один з іноземних експертів сказав, що Україна визначила, що російська народна думка та ставлення до війни є однією з ключових сфер, на які вони повинні звернути увагу, щоб покласти край війні", тому "поки Росія може вдавати, що війна – це щось, що відбувається деінде, ніщо не послабить цю народну підтримку". 

Фото: reuters

З одного боку, давній привід Путіна до війни базувався на безпідставних заявах про те, що Україна є загрозою безпеці Росії, і що так звана спеціальна військова операція в країні потрібна для захисту інтересів Росії. Гра нещодавніх атак може бути використана для підтвердження цього аргументу, оскільки війна затягується.

Але після майже 18 місяців дезорганізації та розбрату все важче заперечувати реальність того, що військові плани Росії руйнуються. А влада Путіна раніше здавалася найбільш вразливою в моменти, коли наслідки війни вражають Росію – наприклад, під час торішньої хаотичної військової мобілізації та під час повстання Вагнера в червні. У цьому контексті легко зрозуміти, чому регулярні нагадування про конфлікт всередині Росії служать стратегічним інтересам України.

Повільний контрнаступ України. Чи може він вдатися?

Війна в Україні дійшла до критичної точки. Куди вона піде звідти, може вирішити майбутнє країни та вплинути на безпеку Європи, зазначає BBC. Протягом 18 місяців після вторгнення Росії українці здебільшого тримали оборону, не даючи силам Москви захопити нові території.

Але цього літа Україна – за допомогою західної військової техніки – пішла в атаку, намагаючись вигнати росіян із земель, які вони раніше захопили на сході та півдні країни. Через два місяці цього контрнаступу та з огляду на головний час перед настанням зими, чи досягають українські війська реальних успіхів? У відповідь журналісти кажуть, що один погляд на масштабну карту Сходу та Півдня України показує, що за два місяці з початку контрнаступу мало змінилося. Росія все ще окупувала майже п'яту частину України – включно з містами Донецьк на сході та Маріуполь, який вона захопила після місяців облоги – і її війська добре окопалися. 

Видання каже, що насправді мало що змінилося за 9 місяців з листопада 2022 року, коли Україна досягла крайнього суттєвого успіху, повернувши південне місто Херсон і значні території на північному сході. Але це не все погані новини для України. Прогрес є, але він повільніший, ніж сподівалися Україна та її західні союзники.

Фото: Суспільне Рівне

Українські війська атакували на трьох фронтах, використовуючи надану Заходом техніку та навчання, а також досліджуючи слабкі місця вздовж усієї лінії фронту протяжністю 1125 км. Але росіяни передбачили свої наміри й витратили місяці на будівництво наймасштабніших укріплень у новітній історії.

Російська армія, здається, оговталася від деяких помилок, яких вона допустила протягом перших 12 місяців вторгнення, і виявилася напрочуд інноваційною та ефективною в обороні. Наприклад, використовується багато протитанкових мін. Росіяни також почали мінувати окопи. Крім того, вони використовують переваги своєї повітряної потужності. А Україна – варто зауважити – не має переваги в повітрі над полем бою.

Тому час не на боці України, пише видання. До осені настане сезон дощів, який перетворить ґрунтові дороги на бруд і зробить подальше просування складним, якщо не неможливим. На той час, коли він закінчиться, навесні, почнеться цикл президентських виборів у США.

Якщо до того часу Україна не зможе продемонструвати вирішальних успіхів на полі бою, далеко немає гарантії, що підтримка США та НАТО продовжиться на нинішньому високому рівні. Для Києва годинник цокає. Тим часом Росія просто змушена триматися на території, яку вона незаконно захопила.