Поруч з історичним заповідником у Буші з'явиться вапняковий кар'єр: що відбувається і які причини невдоволення

Про це директорка заповідника Ірина Захарчук заявила Громадському радіо.

"Громада та працівники заповідника готові звертатись до суду, якщо не допоможуть інші законні методи. Йдеться про скасування результатів аукціону. Ми готові виходити й ставити намети. Для нас це життєво необхідно. Це майбутнє наших дітей та внуків", - зазначила вона.

"Бушанське родовище розташоване посеред трьох сіл. Фосфатний пил накриє нашу зелену, гарну долину. Жити тут буде просто неможливо. Про туризм і заповідник ніхто вже не говоритиме. Ба більше, пам’ятки національного значення (замкова вежа, музей археології) потрапляють у зону руйнування через те, що дорога до можливого карʼєра проходить через наш заповідник", - наголосила Захарчук.

За даними директорки заповідника, наразі Буша є дуже популярним місцем історичного туризму.

"Туризм у Буші дуже активно розвивається. Останні роки в нас сталося пожвавлення. У 2021 році заповідник та селище з населенням 1200 людей, відвідали близько 38 тисяч туристів. Ви уявляєте, яка це кількість для маленького села? Минулого року до нас приїхали 27 тисяч людей", - навела статистику Ірина Захарчук.

Позиція місцевих жителів та екоінспекції

"Кар’єр над головою нам не потрібен. Бо до найближчої пам’ят­ки історії рукою подати - метрів 300-400. До річки - 100 метрів, до найближчого будинку - 200 метрів. Розробка цього кар'єру складається з вапняка малофосфатного, крейди та інших порід, які дуже летючі. Будь-який вітер - і Бушу накриє фосфатний пил. Ще й до того, наше поселення на скелі, як тільки розпочнеться видобуток, хати посипляться. А що буде зі скельним храмом? Ми ризикуємо втратити пам'ятку національного значення, єдину у світі... Тому для нас це питання виживання: або ми, або кар'єр. Є багато таких покладів за межами населених пунктів, але там орні землі і ніхто аграріїв чіпати не хоче. Вирішили чіпати заповідник і людей?.. Але Буша - це не те місце, вона вистояла у найважчі історичні часи, вистоїть і зараз", - наводить слова неназваних мешканців села вінницька газета "33 канал".

Як стверджує видання, гору Лисківку виставила на аукціон Державна служба геології та надр України. Лот називався "Спеціальний дозвіл на користування надрами родовища "Бушанське". Його переможець отримав дозвіл відкрити кар’єр з добування двох видів вапняку - трепелу та кременистої крейди. 

Йдеться про земельну ділянку площею 13 га на межі із заповідником.

Аукціон відбувся 26 березня 2024 року.

Як наголошує Державна екоінспекція у Вінницькій області, суб’єкту господарювання, який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами, до початку здійснення планованої діяльності слід отримати "позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля, процедура отримання якого передбачає обов’язкове проведення громадських слухань, під час яких представники громади будуть мати можливість вносити свої зауваження та заперечення щодо діяльності гірничодобувного підприємства". Саме на це звертала увагу екоінспекція під час нещодавньої зустрічі з працівниками заповідника та представниками громади села Буша.

Хто зароблятиме на кар'єрі

Портал "Ми - вінничани" кінцевим бенефіціаром результатів аукціону з продажу родовища вапняку і крейди на горі Лисківка біля Буші називає впливового молдавського підприємця з міста Бєльци Сергія Кисельова, який є власником групи компаній "Telius", а  в минулому був депутатом парламенту Молдови минулого скликання та розвивав у Бєльцях футбольний клуб "Олімпія".

При цьому формально видобуванням вапняку займатиметься нещодавно зареєстрована київська фірма.

"Купила її (ділянку - ред.) фірма з Києва "Сі-Еволюшн", зареєстрована у лютому 2024 року, за місяць до торгів із статутним капіталом 1000 гривень. Під час торгів покупець запропонував понад 2,6 млн.грн. і став переможцем", - пояснює ситуацію "20 хвилин. Вінниця".

Чим славиться Буша

У селі та на прилеглих пагорбах і ярах відкрито поселення трипільської, черняхівської, скіфської, давньоруської культур (чотири пам'ятки археології від ІІІ тис. до н. е. до ХІІ ст. н. е.). Також в Буші розташований унікальний козацький цвинтар та єдиний у Європі дохристиянський та християнський скельний храм V—XVI ст. н. е. з художнім рельєфом. 

"Своїх гостей заповідник зустрічає найбільшим у Європі музеєм історичних скульптур під відкритим небом, де щорічно проводяться міжнародні пленери скульпторів-каменотесів. Це місце відоме своїми гранітними кар’єрами. На території заповідника знаходиться близько двохсот робіт з каменю і граніту на різну тематику, в основному це козаччина і релігійна тема", - розповідається на сайті заповідника.

Символом Буші та її візитною карткою стала кам’яна вежа. Буша увійшла в історію України як одна зі славних віх визвольної війни 1648-1654 років, що проходила під проводом Богдана Хмельницького. На той час це було велике місто Брацлавщини з замками, підземними ходами та баштами.