Мелітополь має стати ключовим містом у звільненні Півдня. Колонка Сергія Згурця

ЗСУ мінімізували російську стратегію "вогневого валу"

Якщо ми говоримо про ситуацію на фронтах і робимо загальну оцінку – ми розуміємо, що попри намагання ворога захопити нашу територію, де-факто після проголошеної оперативної паузи – ситуація не змінюється ніяким чином на користь противника. Ми дійсно гарно тримаємо оборону – ці 10 днів оперативної паузи, а потім заява Шойгу, що треба починати наступ на усіх фронтах - не призвела до помітних змін на фронті. Російське військове керівництво чітко усвідомлює, що досягти переваги суто військовими способами в них немає ні сил, ні можливостей, але вони все одно намагаються пройти по тих напрямках, які позначені як пріоритетні з точки зору виходу на кордони Донецької та Луганської областей. Ми розуміємо, що наші можливості з огляду на отримання нової військової техніки, дозволяють мінімузувати попередню стратегію "вогневого валу", коли на окремих ділянках фронту ворог накопичує значну кількість артилерії, а потім починає продавлювати нашу оборону. Зараз ситуація такою вже не буде.

Бахмутський напрям на Донбасі є найбільш небезпечним з тих, де очікується активність

Якщо ми подивимось на ситуацію по лінії зіткнення, то ми маємо виокремити три найбільш помітні точки, де відбувається якась активність чи підготовка до неї. Це Слов’янськ, Сіверськ і Бахмут. На Слов’янськ ворог готується робити певні просування з тими силами, які накопичені були поблизу Ізюму. Один варіант – це рух з Ізюму, а інший – це рух в бік Барвінкового, аби потім здійснити в обхід наступ на Краматорськ. Це заходи легко стримуються нашою обороною. Інший напрям стосується Сіверська – там ворог намагається рухатися двома напрямками.

Ми бачимо закордонну карту (нижче, - ред.), де показані рубежі оборони навколо Слов’янська і Краматорська і  достатньо укріплені споруди, але питання не лише в них, а у самому рельєфі. Ми утримуємо всі домінуючі висоти навколо Слов’янська, а ворогу треба рухатись по складній місцевості навколо міста – там перепади висот і ліс. Перебування нашої артилерії на цих висотах не дозволяє противнику здійснювати просування.

Дещо схожа ситуація і навколо Сіверська, де так само ми перебуваємо на панівних висотах і ворог намагається просунутися вздовж Сіверського Донця по селам Серебрянка, Спірне та Григорівка. Там немає можливостей у противника просунутися і піти навколо Сіверська. Інший напрямок – це бої по напрямку Верхньокам’янка і Верхньокам’янське і там накопичені були сили від угруповання, яке захопило Лисичанськ і зараз вони намагаються рухатися далі в напрямку Слов’янська. Але цей напрямок теж достатньо ефективно блокується нашою обороною.

Третій напрямок, який хвилює РФ, з точки зору виходу на нові рубежі – Бахмут і перерізання лінії сполучення навколо міста, які так само ведуть на Слов’янськ і Лисичанськ. Там є декілька напрямів охоплення Бахмуту з півдня, але там відбуваються артобстріли, аніж використання малих підрозділів і цей напрямок достатньо небезпечний. Він більш складний, ніж ситуація навколо Слов‘янська і Сіверська, але є сподівання, що ворог буде зупинений на тих позиціях, які він займає зараз.

Росіяни побоюються виходу Сил оборони на кордон у Харківській області

По ситуації по Харкову і області – можна прогнозувати, що ворог і далі використовуватиме артилерію і авіацію для обстрілів. Цей напрямок для ворога важливий – він побоюється того, що ми можемо просунутися до державного кордону і перерізати сполучення тих ліній, які забезпечують угруповання у Ізюмі, звідки забезпечуються і інші підрозділи російської армії, так що ситуація навколо Харкова буде постійно тривожна і думаю, тут будуть заходи, зокрема, пов’язані з використання HIMARS або інших систем, аби якимось чином відкинути противника до кордону і за кордон.

На ділянці фронту на Херсонщині здійснюється оточення частин військ РФ 

Найбільш оптимістичний напрямок щодо змін на фронті – це Південь, Херсонська область. Генштаб спокійно і мало подає інформації про цей напрямок, хоча найбільш позитивні зміни відбуваються на цій ділянці. Сьогодні можемо говорити, що авіація здійснила удари по багатьох угрупованнях російських військ і в пабліках починається обговорюватися ситуація навколо Високопілля, де розташовується угруповання російських військ – називається чисельність близько двох тисяч. Я думаю, що є певне перебільшення, але є підстави говорити про те, що навколо Високопілля в двох напрямках – від Оріхово та від Потьомкіно - здійснюється оточення частин військ РФ. Можливо, це буде гарним приводом, щоб дати суттєвий поштовх противнику швидше полишати Правобережжя Херсонщини, де стоять війська. Вони мають обмежені логістичні обмеження для забезпечення своїх сил. Історія з Антонівським мостом стала поштовхом для аналізу закордонними аналітичними структурами перспектив звільнення Правобережжя Херсонщини, де знаходиться угруповання військ РФ, яке за певними оцінками, нараховує в межах 15 тис. особового складу.

Польський аналіз майбутнього звільнення Півдня

Польський аналітик, капітан армії Максиміліан Дура разом з місцевими аналітичними структурами розробили короткий план звільнення Півдня. Він має три етапи: перший – використання систем HIMARS для перерізання логістичного забезпечення угруповання на правому березі Дніпра за рахунок руйнування Каховського та Антонівського мостів.

Те, що це можливо, ми уже бачили на прикладі, коли понад 15 ударів було завдано по Антонівському мосту, зараз сполучення по ньому важкою технікою припинено, тому що міст починає нагадувати таке собі решето або сир, де ми бачимо удари від HIMARS. Один з мостів, який є головною артерією для забезпечення російського угруповання вже не працює. Це є попереджуючим сигналом для ворога, що треба полишати цю територію.

Повертаючись до польського плану: перший етап – руйнування цих мостів, що змушує противника полишити Правобережжя Дніпра, другий етап – коли HIMARS і MLRS завдають удари по більшій дальності – по мостам і об’єктам, які знаходяться поблизу Армянська, Чонгару і Генічеська. Це вимагає від противника перейти на забезпечення своїх сил за рахунок наземних коридорів і тоді протяжність лінії забезпечення становить близько 600 км, що унеможливлює ефективне забезпечення російських військ. Третій етап – це розсікання цього угруповання, скеровані на Маріуполь і Бердянськ.

Оцей третій компонент польського плану викликає більше питань, тому що всі наші оцінки та інших експертів говорять про те, що при звільненні Півдня ключовим містом має бути Мелітополь, тому що це ключ до всіх логістичних ділянок на Півдні і атака на місто має бути одним із важливих елементів того контрнаступу, про який говорить українське керівництво.

Україна має вікно для контрнаступу

Щоправда, більше говорять політичні фігури, а не військові. Зокрема, ми чули заяву секретаря РНБО Олексія Данілова, який сказав про те, що питання, пов’язані з контрнаступами порушуються на засіданнях ставки Головнокомандувача і мова йтиме не лише про Херсон, а й про інші напрямки. До речі, дійсно 21 липня відбулось засідання ставки і за підсумками цього засідання було сказано про те, що був оцінений потенціал ЗСУ і сказано, що треба здійснювати більше наступальних операцій і говорилося про те, що є всі можливості для операцій щодо звільнення наших територій. Деталізацію ми побачимо найближчим часом, враховуючи те, що і інші закордонні аналітики говорять про те, що Україна має вікно можливостей для наступальних операцій.

До речі, керівник розвідки МІ-6 сказав про те, що потенціал російської армії вичерпується і є всі передумови для того, аби впродовж двох-трьох тижнів українська армія здійснила наступальні операції. Звісно, ці оцінки стосуються лише закордонних аналітиків.