Міжнародні резерви України зростають

Економічна ситуація

Як засвідчили результати щомісячного опитування підприємств України, індекс очікувань ділової активності у травні 2023 року залишився вище нейтрального рівня (50 пунктів) і становив 50.5 проти 51.5 у квітні. Підприємства будівництва найсуттєвіше порівняно з іншими секторами поліпшили оцінки та вперше за півтора року очікували зростання своїх економічних результатів з огляду на сезонний фактор, поступове поновлення роботи більшості вітчизняних виробників будівельних матеріалів та пожвавлення попиту: секторальний індекс у травні становив 51.3 (у квітні – 44.9). Підприємства торгівлі дещо послабили, але зберегли найоптимістичніші оцінки результатів та перспектив своєї діяльності, зважаючи на пожвавлення споживчого попиту та уповільнення інфляції: секторальний індекс у травні становив 52.7 порівняно з 57.6 у квітні. Підприємства промисловості третій місяць поспіль очікували зростання своїх економічних результатів завдяки надійному енергопостачанню та новим логістичним шляхам: секторальний індекс у травні становив 50.4 порівняно із 50.5 у квітні. Підприємства сфери послуг єдині серед інших секторів зберегли негативні оцінки щодо своїх економічних перспектив: секторальний індекс становив 48.9 порівняно з 48.8 у квітні.

Більшість підприємств, що беруть участь в опитуваннях, зберегли високі очікування щодо зростання закупівельних цін на сировину та товари постачальників, а також тарифів на власну продукцію/послуги. Оцінки щодо зайнятості залишаються стриманими

Загалом, більшість підприємств, що беруть участь в опитуваннях, зберегли високі очікування щодо зростання закупівельних цін на сировину та товари постачальників, а також тарифів на власну продукцію/послуги. Оцінки щодо зайнятості залишаються стриманими. Респонденти всіх секторів, долучених до опитування, не налаштовані на збільшення загальної чисельності працівників. Найменш песимістичні оцінки ‒ в підприємств сфери послуг.

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 06.06.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 4,8 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 18,4% до 19,75%. Середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень становив 19,16%.

За даними Національного банку з початку повномасштабної війни до 31 травня 2023 року уряд України залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 318,6 млрд грн, 3,6 млрд дол. США та 1,5 млрд євро. На погашення за внутрішніми борговими цінними паперами за аналогічний період спрямовано 318,1 млрд грн, 4,1 млрд дол. США та 1 млрд євро.

За оперативними даними Державної казначейської служби за січень-травень  2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 735,7 млрд грн. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, отримано такі основні надходження: 132,9 млрд грн — податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів; 70,7 млрд грн – податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів; 65,6 млрд грн – податку на прибуток підприємств; 65,2 млрд грн – податку на доходи фізичних осіб та військового збору; 41,4 млрд грн – акцизного податку; 25,4 млрд грн – рентної плати за користування надрами; 11,8 млрд грн – ввізного та вивізного мита. При цьому виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 103,4% (+ 9,9 млрд грн), в цілому з Державною митною службою – 102,2%, або + 9,5 млрд гривень.

Іншим важливим джерелом доходів державного бюджету у січні-травні цього року стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 225 млрд грн. Найбільшим донором грантової підтримки у січні-травні 2023 року є Сполучені Штати Америки (219 млрд грн).

Важливим джерелом доходів державного бюджету у січні-травні цього року стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 225 млрд грн. Найбільшим донором грантової підтримки у січні-травні 2023 року є Сполучені Штати Америки (219 млрд грн)

Читайте також: Прямі іноземні інвестицій в Україну у січні-березні 2023 р. сягнули $562 млн

Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у січні-травні 2023 року склали 181,7 млрд грн, з яких 38,5 млрд грн надійшло у травні. В цілому, за підсумками перших п’яти місяців поточного року, до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1060,9 млрд грн податків, зборів та інших платежів. За цей період касові видатки державного бюджету становили 1 407,9 млрд грн, у тому числі загального фонду – 1 142,9 млрд грн, або 95% від розпису звітного періоду.

За п’ять місяців 2023 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 341,2 млрд грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 401,9  млрд грн, проти запланованого розписом загального фонду на січень-травень 2023 року дефіциту у сумі 713,9 млрд гривень. Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – травень 2023 року становили 738,9 млрд грн, або 87,9 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 240,3 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 80,3 млрд грн (1 644,1 млн дол. США та 504,9 млн євро). Із зовнішніх джерел залучено 498,6 млрд грн.

Валютний ринок

Зменшення пропозиції іноземної валюти на МВРУ з боку клієнтів банків на тлі сталого попиту на неї минулого тижня обумовило збільшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку до 457 млн доларів США (порівняно із 432 млн доларів США тижнем раніше).

При цьому, обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку. Так, станом на 1 червня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними Національного банку становили 37,3 млрд дол. США, збільшившись за місяць на 4%.

Обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку. Так, станом на 1 червня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними Національного банку становили 37,3 млрд дол. США, збільшившись за місяць на 4%

На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 4,3 млрд дол. США, з яких 1,6 млрд дол. США – макрофінансова допомога від ЄС; 1,25 млрд дол. США – від Сполучених Штатів (через трастовий фонд Світового банку); 1,1 млрд дол. США – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики; 0,4 млрд дол. США – від Світового банку. За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті Уряд України виплатив 842,2 млн дол. США, із яких 742,3 млн дол. США – за обслуговування та погашення валютних ОВДП, 30,1 млн дол. США – борг перед Світовим банком, решта – борг перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 195,5 млн дол. США.

Читайте також: В умовах воєнного часу держава перезапустить програму іпотечного кредитування

У травні 2023 року Національний банк (відповідно до балансових даних) продав на валютному ринку 1 962,9 млн дол. США та викупив до резервів – 63,3 млн дол. США. Чистий продаж валюти НБУ минулого місяця збільшився до 1 899,6 млн дол. США. Це відбулося на тлі вичерпання сезонного чинника (збільшення продажу валюти аграріями для проведення посівної), а також з огляду на складнощі з експортом продовольства в сусідні країни та через "зерновий коридор". Водночас надходження від міжнародних партнерів були помітно більшими, ніж обсяги інтервенцій НБУ з продажу валюти, що здійснювалися для покриття різниці між попитом і пропозицією на валютному ринку України.

Фінансовий сектор

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до майже 640 млрд грн, з яких близько 2/3 – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності, як і раніше, виступають витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти зменшують обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, своєю чергою, визначає низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

За результатами опитування про системні ризики фінансового сектору, проведеного Національним банком у травні 2023 року, респонденти продовжували поліпшували власні оцінки поточного стану фінансового сектору. Баланс відповідей (+11%) набув позитивного значення вперше від початку повномасштабної війни. Майже третина учасників опитування оцінили поточний стан фінсектору як добрий, лише 9% керівників оцінили його нижче задовільного. Друге опитування поспіль респонденти поліпшують власні оцінки стійкості фінансового сектору до значних негативних подій. Так, за останні пів року значно зменшилася частка респондентів, які оцінили стійкість фінансового сектору як низьку або дуже низьку. Натомість більш ніж половина фінустанов вважали стійкість фінсектору середньою.

За останні пів року значно зменшилася частка респондентів, які оцінили стійкість фінансового сектору як низьку або дуже низьку. Натомість більш ніж половина фінустанов вважали стійкість фінсектору середньою

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Незмінною залишається думка респондентів лише стосовно основного ризику – війна з Росією й надалі створює найвищі ризики для системи. Фактор корупції, діяльності правоохоронних органів та судової системи повернувся на друге місце серед провідних ризиків. Респонденти також зазначали про підвищення за останні пів року ризиків неналежного захисту прав кредиторів та інвесторів, якості людського капіталу у фінсекторі, а також політичної та соціальної ситуації в країні. Загалом схильність фінустанов до ризику за останні пів року дещо підвищилася. Про це звітувала третина респондентів. Жоден з опитаних не повідомив про зменшення ризик-апетиту за останніх шість місяців.

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 365 пільгових кредитів на загальну суму 1,4 млрд грн, з яких близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 28 тисяч на загальну суму понад 113 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Найчастіше за програмою кредитувалися підприємства, що працюють у сферах сільського господарства, торгівлі та виробництва, а також промислової переробки.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.