НАТО та Москва досі не розірвали договір про "довіру", наскільки зима "заморозить" війну в Україні. Акценти світових ЗМІ 4 грудня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 4 грудня.

Росіяни розстріляли двох українських солдатів, що здалися у полон

Фото: Reuters

Чимало іноземних ЗМІ написали про розстріл росіянами українських військових, які хотіли здатися в полон після того, як в них закінчилися боєприпаси. У CNN написали, що українська прокуратура розслідує, "чи вбили російські війська двох українських військовослужбовців після того, як вони здалися ".

Про розслідування було оголошено наступного дня після того, як український уряд оприлюднив відео інциденту в соціальних мережах. Інцидент стався біля спостережного поста біля села Степове під Донецьком на сході України.

"Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і класифікується як серйозний міжнародний злочин", - йдеться в заяві.

У суботу українські військові заявили, що на кадрах видно розстріл двох військовополонених. CNN не зміг незалежно перевірити справжність відео.

Росію звинувачують у скоєнні низки злочинів після того, відколи вона вторглася в Україну, хоча Кремль заперечує свою провину. Раніше цього року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна за його ймовірну участь у схемі депортації українських дітей до Росії

Уповноважений з прав людини в Україні Дмитро Лубінець у суботу написав у Telegram, що вбивство неозброєних солдатів "не поодинокий випадок".

The Guardian відзначали, що загиблі військові служили в 45-й окремій мотострілецькій бригаді ЗСУ. Згідно з одним непідтвердженим повідомленням, росіяни самі були вбиті незабаром після того, як розстріляли українських бійців.  

Прокремлівські військові блогери написали, що "на війні, на жаль, такі випадки трапляються і лише мала частина потрапляє такого в кадр", – прокоментував коментатор під псевдонімом Рибар, додавши, що "швидкість прийняття рішень у запалі бою" є "питанням життя і смерті".

Російське військове командування почало масштабний наступ на Авдіївку в жовтні і майже два місяці намагається оточити місто. Його сили досягли певного успіху, захопивши промислову зону на півдні та просуваючись у Степове та інших селах на півночі.

Але прориву поки немає, незважаючи на величезні втрати піхоти та бронетехніки. Мер військової адміністрації Авдіївки Віталій Барабаш заявив, що українські війська тримаються стійко. "За останні 24 години кількість [наземних] атак зменшилася", — сказав він, додавши, що російське просування, здається, "вичерпується".

За його словами, це сталося через кілька факторів, у тому числі великі втрати російської живої сили та несприятливі снігові умови. "Охочих йти на штурм добровільно стає все менше, а відмовників стає все більше", – сказав Барабаш.

Речник Збройних сил України Олександр Штупун підтвердив, що кількість російських обстрілів Авдіївки за останню добу скоротилася вдвічі. Україна все ще контролювала коксохімічний завод, який використовувався як великий оборонний центр.

Москва і НАТО зберегли віконечко для дипломатії

Фото: Getty Images

У Politico аналізували, як потенційний вступ України в НАТО може зірвати майбутній Вашингтонський саміт, який приурочений 75-річниці засування Альянсу. Свою думку висловив професором-дослідником Інституту стратегічних досліджень Військового коледжу США Джон Р. Дені.

Він зазначає, що цього разу кілька країн-членів прагнуть уникнути дискусій щодо шляху України до членства, які викликають розбіжності, що публічно розгорнулися на минулорічному саміті у Вільнюсі.

Відповідно до цього, на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО минулого тижня союзники надали Україні рекомендації щодо першочергових реформ, які необхідно виконати, перш ніж країна зможе приєднатися до Альянсу. Однак незрозуміло, чи буде цього достатньо, щоб переконати жителів Центральної та Східної Європи — найпалкіших прихильників втягування України в НАТО — відмовитися від будь-яких додаткових зусиль напередодні Вашингтонського саміту.

Союзники в Центральній та Східній Європі все більше вважають свою безпеку пов’язаною з безпекою України, тому це буде непростим дипломатичним подвигом. Однак може бути можливий шлях до такого результату — офіційна ануляція угоди з Москвою, яка була підписана РФ і НАТО після холодної війни.

Підписаний лідерами НАТО та Кремлем у 1997 році Основоположний акт НАТО-Росія (NRFA) був розроблений для зміцнення довіри через консультації та співпрацю. Хоча це не є юридично обов’язковим договором, ця угода все ж зобов’язувала НАТО уникати будь-якого додаткового постійного розміщення значних бойових сил у країнах колишнього Варшавського договору. Він також вимагав від Росії проявляти аналогічну стриманість у розгортанні своїх звичайних сил у Європі, а також утримуватися від "застосування сили проти будь-якої іншої держави, її суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності".

Обидві сторони погодилися, що ці принципи ґрунтуються на "поточній та передбачуваній безпековій обстановці" чверть століття тому. Але Москва явно не проявила стриманості у вторгненні в Україну не раз, а двічі за останні дев’ять років. А повномасштабна війна, розпочата нею на початку 2022 року, кардинально змінила безпеку в Європі.

У результаті НАТО заявило, що більше не відчуває себе пов’язаним NRFA як у риториці, так і в діях. Однак НАТО ще офіційно не скасувала NRFA. Причини цього складні, але вони включають бажання деяких членів Альянсу — включно з Німеччиною — зберегти моральну позицію, а також деякі мінімальні рамки для можливого повернення до "нормальних відносин" з Росією.

Окрім офіційного розірвання угоди, союзники з Центральної та Східної Європи також прагнуть швидко залучити Україну до Альянсу, як засіб зміцнення власної безпеки. Але втягування України в НАТО зараз — поки триває війна — виглядає як квиток в один кінець до війни з Росією, що є головною причиною, чому США виступають проти негайного членства.

Тим не менш, на даний момент навіть щось менше, ніж членство — наприклад, чітко визначений графік — не має сенсу з кількох причин, вважає експерт.

По-перше, це зіграло б у наративі Москви, яка характеризує війну як війну між Росією та НАТО, а не тим, чим вона є насправді, — спробою Кремля підкорити суверенну сусідню націю.

Це також, ймовірно, зміцнить волю Росії продовжувати спроби повалити Київ, продовжуючи і без того найкривавіший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни.

Крім того, дискусії про те, чи варто Україні вступати до НАТО, відволікають увагу від того, на чому насправді має зосередитися Захід у Вашингтоні, а саме про те, як різко наростити виробництво військової промисловості в Європі, щоб задовольнити потреби як України, так і НАТО.

Більше того, будь-який варіант — членство зараз або визначений шлях і терміни — знімає його зі столу як можливий інструмент збереження обличчя для Києва, якщо йому доведеться проковтнути гірку пілюлю торгівлі територією заради миру. І, нарешті, Україні потрібно надати більше доказів того, що вона політично готова приєднатися до НАТО.

Попри всі ці причини — а також заперечення з боку США, Німеччини та інших країн — союзники в Центральній та Східній Європі, швидше за все, знову віддано виступатимуть за запрошення України до НАТО. І тим самим вони ризикують зірвати історичний 75-й ювілейний саміт, підриваючи єдність Заходу.

Відзначимо, що нещодавно глава НАТО сказав, що світ має бути готовим як до хороших, так і "поганих новин" з України.

Чи буде "замороження конфлікту" в Україні

Фото: телеграм-канал Лаченкова

У BBC написали статтю про заклик президента України Володимира Зеленського прискорити будівництво фортифікаційних споруд на фронті.

Президент України Володимир Зеленський після зустрічі з командуванням заявив, що оборону необхідно швидко посилити на лінії фронту.

Український лідер зазначив, що "максимальна увага" приділятиметься обстрілам східних міст Донецької області, а також ключового рубежу оборони на північному сході між Куп’янськом і Лиманом. Він також включив регіон навколо столиці Києва, де мають бути зміцнені укріплення.

Акцент президента Зеленського на зміцненні оборонних ліній може надати ваги побоюванням щодо все більшого "замороження" конфлікту, незважаючи на триваючі запеклі бої.

Багато хто вважає, що контрнаступ України з літа не приніс очікуваних успіхів швидко.

Бойовий стан на передовій обох сторін певною мірою залежатиме від того, наскільки добре солдати будуть оснащені, щоб впоратися з цими холодними місяцями.

Зеленський також сказав, що Україна не відступає після своїх літніх операцій, хоча він незадоволений масштабами втрат.

"Ми втрачаємо людей, я не задоволений. Ми не отримали всю зброю, яку хотіли, я не можу бути задоволений", - відзначив він Associated Press.