Де взяти гроші, якщо США не допоможуть. Розмова Еспресо з Сергієм Фурсою

Інвестбанкір компанії Dragon Capital Сергій Фурса виступив перед студентами Українського католицького університету, а постійна авторка Еспресо Ольга Рура записала його відповіді. 

З цього тексту ви дізнаєтесь:

• Де уряд братиме гроші на оборону та соцвиплати
• Чому протестують польські фермери
• Чи вдалося Зеленському побороти олігархів
• Ринок землі в Україні – це зрада чи перемога
• Чи варто бронювати працівників за гроші
• Хто і як оплатить відновлення України
• Як повернути українців додому

Чим наповнювати бюджет, якщо США так і не підтримають Україну?

Перше потенційне джерело – відтермінування зовнішнього боргу. Скоріш за все з інвесторами будуть домовлятись про продовження часу для виплати боргу. Завдяки цьому вивільняться значні фінансові ресурси.

Друге джерело — внутрішні ресурси, а саме облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). В українській банковій системі висока ліквідність (тобто є гроші, – ред.) як долара, так і гривні, і тому Уряд може розглядати це як потенційний варіант додаткового доходу. 

Ще одне джерело, використання якого буде відчутне, – це підвищення податків, зокрема військового збору та податків на споживання, митних зборів на преміумсегмент, особливо на імпорт дорогих автомобілів. Саме тут можна радикально збільшувати податки.

Останній рубіж — друкарський верстат. Однак попри наявність резервів, які б дозволили певний розмір емісії, Національний банк буде до останнього опиратися цьому варіанту.

Чи є правильним тимчасове обмеження спрощеної системи оподаткування, яке передбачено в Національній стратегії доходів до 2030 року? 

Так, вважаю таку стратегію правильною, однак її не використовуватимуть допоки не буде податкової реформи, якої вимагає Міжнародний валютний фонд (МВФ). Ця стратегія доходів – це не бажання українського Мінфіну, а вимоги МВФ. Тобто документація зроблена, але чи ми будемо дотримуватимуться її як дороговказу – невідомо.

Щодо обмеження спрощеної системи оподаткування, то проблема ж не у самій системі, а у зловживаннях. Великі та середні підприємства використовують її для мінімізації оподаткування. Наприклад, мережа "Епіцентр" отримує надприбутки, працюючи за спрощеною системою. Таке використання фізичних осіб-підприємців (ФОПів) для уникнення оподаткування є неправильним. Спрощеною системою оподаткування повинен користуватися тільки малий бізнес.

Щобільше, таке використання ФОПів заганяє український бізнес в пастку. Формування структури бізнесу через ФОПів ускладнює отримання фінансування від банків, оскільки відсутня прозорість їхньої діяльності. Це може призвести до того, що багато підприємств залишаться на рівні малого бізнесу, не розвиваючись, оскільки їхня структура не є прозорою для потенційних інвесторів.

Польські фермери протестують проти екологічної політики Євросоюзу і проти дешевого імпорту зерна та інших харчових продуктів з України, Варшава, 27 лютого 2024. AP Photo/Czarek Sokolowski

В них претензії не до України, а до Брюсселю. Протести фермерів - це загальноєвропейська тенденція, адже сільське господарство організовано за принципом соціалки.

Людям платять, щоб вони залишались і працювали в селі, адже сільськогосподарський сектор в Європі неповноцінний і нездатний заробляти гроші.

Рятує лише, що в сучасних економіках сільське господарство – це лише мінімальна частина економіки. Тобто жодна розвинута країна не є аграрною.

Чому фермери протестують? Вони хочуть гроші. Ціни на сировину впали втричі за останній рік. Європейський Союз вводить "зелені" вимоги, що включають заборону пестицидів для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Однак біологічні альтернативи є набагато дорожчими та ресурсно затратними. 

Фермери в Польщі вибрали блокування кордонів, як найшвидший спосіб привернути увагу Брюсселя. Також присутній вплив російської пропаганди, яка збурює польське суспільство вкидаючи міфи про засилля українського зерна. Насправді лише 5% українського зерна перевозиться транзитом через Польщу. Як на мене, найрозумніше буде просто перенаправити ці 5% через інші канали, допоки хвиля протестів не згасне.

Чи вдалося Зеленському побороти олігархію?

Олігархів поборола війна, адже зараз їх менше, ніж це було кілька років до війни. Але заслуги Зеленського тут немає, це просто обставини, які спричинили такий результат.

Фото ілюстративне: Антон Шишенок / hromadske

Вплив олігархів значно зменшився, у чому нам також допомагають американські партнери.
Існує страх, що після війни олігархи повернуться до довоєнної влади, але, як на мене, точку неповернення вже подолано.

Сучасні олігархи сформувалися в результаті сумнозвісної приватизації 1990-х років. Зі "старих" олігархів залишилися Пінчук та Ахметов. Перший  намагається грати роль мецената, і це корисно для країни. Другий – Ахметов – вибудовував свій бізнес для капіталізації та у нього була прозора структура, на відміну від Коломойського, який сидів на [мутних] потоках. 

Чи є олігархи на Заході, наприклад Ілон Маск, який завдяки своєму бізнесу та капіталу набуває олігархічних ознак?

На Заході існують впливові бізнеси, але принцип верховенства права стримує бізнесменів від набуття олігархічних рис, тобто заважає їм отримувати прибуток коштом держави.

Ринок землі в Україні – це погано чи добре?

В українському суспільстві дуже глибоке ототожнення землі з чимось святим. А земля насамперед – це предмет купівлі-продажу, тому ринок землі це абсолютно нормально. Чим більш ліберальним він є, тим більш заможне українське сільське господарство.

Через часткове паразитування популістів і вплив росіян ринок землі стримували, адже це був шанс для розвитку України. В тій же Росії цей ринок запровадили на 15 років раніше. Загалом ринок є, але він обмежений, що й гальмує розвиток і збільшення доходів землевласників.

Як казала (ексміністерка охорони здоров'я, - ред.) Уляна Супрун: "Жодна реформа не може бути компромісом". Ці обмеження, які були введені на ринку землі, унеможливили для найякісніших українських компаній придбати землю, що стримує розвиток і прибуток, який можна отримати від землі.

Наскільки правильною є ідея бронювання працівників за гроші?

Це цілком адекватна ідея. Фінансування армії потребує грошей. Ніколи не воюють всі.

Держава має природний інтерес, щоб людина, яка сплачує високі податки, залишалася в тилу.

Також це питання ефективності та раціонального підходу до менеджменту роботи. Великі заводи, такі як Криворіжсталь, не можуть збільшити ресурси через відсутність людей. Робітників нема через страх бути мобілізованими одразу після офіційної реєстрації місця праці. Тому в результаті ми не отримуємо ні податків, ні мобілізованих.

Фото ілюстративне: телеграм-канал Міноборони

Так, це буде непопулярним рішенням, але якщо відкинути всі емоції та демагогію, воно буде одним з правильних. Частка людей, які не воюють, буде завжди, то нехай чинником цього бронювання стане кількість сплачених податків.

Чи зрозуміло, як відбуватиметься відновлення України? Хто буде контролювати гроші іноземних інвесторів?

Ні, поки що не зрозуміло. Відновлення України скоріш за все буде здійснюватись через систему тендерів, де замовниками виступатимуть український уряд та місцеві громади. Саме вони визначатимуть пріоритети відновлення, після чого новостворена інституція на базі Світового банку проводитиме експертизу та направлятиме фінансування на проєкти відновлення. Контроль за використанням грошей, ймовірно, буде здійснюватись європейцями, що є одним з оптимальних варіантів.

Яка ймовірність отримати гроші на відновлення України, якщо США вже зараз вагаються з нашою підтримкою?

Відновлення України так чи інакше буде пов'язане з євроінтеграцією, тому фінансування буде забезпечуватись європейськими ресурсами та інституціями. Американський внесок буде на другорядних позиціях, і нам важливо це прийняти.

Українські біженці прямують у Польщу
Фото: Associated PressМільйони українців виїхали у країни, де середня зарплата та допомога вищі. Як нам повернути людей?

Більшість з тих, хто виїхав, не повернеться, бо вже встигли налаштувати побут там. Для частини еміграція була метою життя [ще до повномасштабного вторгнення]. Ми нічого тут не вдіємо.

Ми – бідна країна, і ще довгий час залишатимемось біднішою від Польщі чи Німеччини. Повертатимуться лише ті, хто мають тут роботу, активи та ресурси. Додатково щось робити нема сенсу. Потрібно, щоб було економічне зростання та стабільність.

**

Питання ставили студенти-журналісти першого курсу магістратури Марта Шийко, Анастасія Варару, Сніжана Гусаревич, Богдан Химера, Олена Гуліус, Богдана Садомська, Олена Суліковська та Микола Головко.