Премія "Портрети сестринства": у березні видання Sestry оголосить імена переможців

У 2024 році редакція Sestry.eu започаткувала спеціальну премію "Портрети сестринства", якою відзначає жінок, котрі своєю активною громадянською позицією та готовністю до самопожертви роблять усе для допомоги тим, хто найбільше цього потребує. 

"Еспресо" - інформаційний партнер Премії.

Цьогоріч церемонія нагородження відбудеться 4 березня 2025 року у Варшаві. Поважна Капітула визначила 12 номінанток. Саме з них будуть обрані лауреатки премії "Портрети сестринства" — українка та полька як обличчя тісної взаємопідтримки та взаємодії у польсько-українському діалозі, а також взірець справжнього сестринства.

Поважна капітула премії "Портрети сестринства": 

• Домініка Кульчик, підприємиця, президент Фонду Кульчика
• Аґнєшка Голланд, польська режисерка
• Катерина Боднар, дружина Надзвичайного і Повноважного посла України в Республіці Польща
• Наталка Панченко, лідерка "Євромайдан-Варшава", голова правління фонду Stand with Ukraine
• Адріана Поровська, міністерка з питань громадянського суспільства
• Мирослава Керик, президентка правління Фундації "Український дім", Варшава
• Мирослава Гонгадзе, керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі
• Б’янка Залевська, польська журналістка
• Ельвіра Нєвєра, польська режисерка
• Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців 
• Йоанна Мосєй, головна редакторка Sestry.eu 
• Марія Гурська, головна редакторка Sława TV

‍Номінантки на премію "Портрети сестринства", Польща: 

• Аґнєшка Зах, польська волонтерка

До повномасштабної війни в Україні Аґнєшка Зах працювала гідом у найбільшому польському заповіднику — Бєбжанському національному парку. Виховувала чотирьох дітей та будувала будинок. 24 лютого 2022-го її життя змінилося докорінно. Жінка вирішила присвятити себе допомозі українцям. В одному зі своїх будинків прихистила жінок з дітьми, які втікали від війни. Згодом почала їздити як волонтерка в Україну. Аґнєшка уже фактично три роки возить гуманітарну допомогу для військових на фронт. За будь-яких погодних умов ходить босоніж — за що отримала прізвиська "босонога" або "відьма". 

• Анна Лазар, кураторка, мистецтвознавиця, перекладачка

Анна Лазар — польська кураторка, мистецтвознавиця, перекладачка літератури та громадська діячка, яка вже багато років будує культурні мости між Польщею та Україною. Членкиня Архіву Жінок Інституту Літературних Досліджень Польської Академії Наук та польської секції AICA. Закінчила українську і польську філологію, а також історію мистецтва у Варшавському університеті. Протягом семи років була заступницею директора Польського інституту в Києві. У своїх міждисциплінарних проєктах Лазар поєднує сучасне мистецтво з історичною та соціальною рефлексією. Її перекладацький доробок включає як класичні, так і сучасні твори української літератури. Анна займається волонтерством. Її діяльність об'єднує мисткинь і митців, письменниць і письменників, мислительок і мислителів з обох країн та розширює контекст про українську культуру.

• Моніка Андрушевська, воєнна кореспондентка та волонтерка

Польська воєнна кореспондентка та волонтерка Моніка Андрушевська в Україні проживає від моменту Революції гідності. 2014-го разом із добровольцями подалася на схід України. У своїх матеріалах активно висвітлювала все, що відбувалося на фронті. Була свідком бойових дій в районі Донецького аеропорту. Коли почалась велика війна, Моніка Андрушевська, ризикуючи своїм життям, вивезла з-під обстрілів з Ірпеня під Києвом 30 українців. Зараз Моніка активно займається волонтерською діяльністю, а також у рамках співпраці із варшавським Центром Лемкіна (Варшава) збирає докази воєнних злочинів РФ на території України. За свої досягнення Моніку нагороджено Золотим Хрестом Заслуги Польщі, премією Stand With Ukraine Awards та нагородою Спілки польських журналістів за репортаж Bierz ciało, póki dają (з польської "Бери тіло, поки дають"), присвячений українським матерям, які шукають зниклих на війні синів. 

• Анна Домбровська, президентка асоціації Homo Faber

Анна Домбровська — президентка Люблінської асоціації Homo Faber, співголова Міграційного консорціуму. Працює над питаннями впливу міграції на місцеву громаду, займається програмуванням інтеграційної політики на рівні міста. Співзасновниця "Баобабу" — соціального простору зустрічей для громад у Любліні.

• Ольга Пясецька-Нєч — психолог, президентка фонду Kocham Dębniki

Засновниця та президентка фонду Kocham Dębniki ("Я люблю Дембнікі"). Сьогодні під опікою фонду перебувають понад 1300 українських родин. У лютому 2022 року призупинила своє життя і кар'єру, щоб бути з українськими жінками та сім'ями, які шукають притулку від війни в Польщі.  Ольга намагається допомогти українкам і їхнім дітям відновити зруйновані життя. Вірить, що здатність перетворити кризу на силу й розвиток залежить від сприятливого середовища й підтримки: "Те, чого я активно прагну, — щоб цей досвід передавався далі. І це відбувається! Жінки, які повертаються в Україну, забирають із собою те, що тут зрозуміли, привносять це в своє життя. Вони будують навколо себе нові спільноти, використовуючи те, чого тут навчилися".

• Анна Суська-Якубовська 

Анна Якубовська з 2013 року працює в Каміліанській місії соціальної допомоги, координує проєкт підготовки квартир для безхатьків. Після початку повномасштабного вторгенння відповідала за тимчасові місця для біженців у соціальному пансіонаті «Святий Лазар» та допомагала сім'ям біженців в орендованих для них квартирах.

‍Номінантки на премію "Портрети сестринства", Україна: 

• Юлія "Тайра" Паєвська — військовослужбовиця, парамедик

Юлія Паєвська з позивним "Тайра" надавала медичну допомогу учасникам Революції гідності. Як керівник волонтерського загону парамедиків "Ангели Тайри" проводила тактичну медичну підготовку на передовій з 2014 по 2018 роки. 16 березня 2022 року під час оборони Маріуполя потрапила в російський полон і була звільнена 17 червня 2022 року.  У 2023 році Юлія Паєвська стала лауреаткою міжнародної премії International Women of Courage. А Держдеп США вручив їй нагороду "Найхоробріша жінка світу". Крім того, Паєвська здобула нагороду на "Іграх нескорених" в Німеччині. Нагороджена відзнакою президента України "За гуманітарну участь в антитерористичній операції", орденом "Народний Герой України". Зараз Тайра приєдналася до лав 13 бригади Нацгвардії України "Хартія".

• Олена Апчел — режисерка, військовослужбовиця 

Олена Апчел — театрознавиця, режисерка та волонтерка. Брала активну участь у Революції Гідності — у Київському і Харківському Майданах. У 2021-2022 роках керувала  відділом соціальних програм у Варшавському  Nowy Teatr. У цей період стала однією з активних учасниць волонтерської спільноти українців у Польщі. Восени 22-го  переїхала у Берлін. Там працювала співдиректоркою Theatertreffen — найбільшого театрального фестивалю німецькомовного простору. Після трьох років життя за кордоном Олена Апчел повернулася до України. У травні 2024 рок дівчина вступила до лав ЗСУ. 

• Мар'яна Мамонова — колишня бранка Кремля, психотерапевтка, засновниця благодійного фонду 

Мар'яна Мамонова пішла на військову службу у 2018 році. Там познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, військовослужбовцем Нацгвардії. Навесні 2022 року військова медикиня потрапила у полон — на третьому місяці вагітності. Обміняти її вдалося лише за три дні до пологів. Після звільнення Мамонова заснувала благодійний фонд для допомоги жінкам, які пережили російський полон. Допомога жінкам стала не лише її справою, але й місією: "Мета нашого фонду — допомагати жінкам, які пережили полон. Допомагати реабілітуватися: ментально, фізично, духовно". Також фонд надає допомогу вагітним дружинам військовослужбовців, вагітним ветеранкам і вагітним, які втратили чоловіків на війні. 

• ‍Ольга Руднєва, CEO of Superhumans Center

Ольга Руднєва є CEO та співзасновницею Superhumans Сenter, клініки психологічної допомоги, протезування, реконструктивної хірургії та реабілітації для людей, постраждалих під час війни. З перших днів війни очолювала найбільший логістичний хаб в Європі — HelpUkraine Center, створений в партнерстві з Новою Поштою, Rozetka, TIS terminal. З 2004 по серпень 2022 року — директорка фонду Олени Пінчук, координаторка простору з сексуальної освіти Dialog Hub. Співзасновниця Veteran Hub, простору з надання комплексних послуг ветеранам.  Під керівництвом Ольги були реалізовані наймасштабніші кампанії в медіа, благодійні концерти Елтона Джона, групи Queen та Пола Маккартні. Впродовж останніх 7 років входить в списки найбільш успішних жінок України за версією NV та Української правди. У 2024 році Ольга увійшла в топ 100 жінок року за версією ВВС. 

• Олександра Мезінова, директорка та засновниця притулку для тварин "Сіріус"

Олександра Мезінова керує притулком "Сіріус" у Федорівці під Києвом. Перед початком війни він став домівкою для 3500 тварин. Зараз в притулку їх трохи більше 3200 — попри те, що військові та волонтери постійно привозять нових врятованих котів, собак та інших тварин. Щомісяця притулок приймає близько 50-60 тварин. Багато — з прифронтових територій та із зон бойових дій. Притулок займається порятунком, лікуванням, стерилізацією, прилаштуванням тварин, також веде освітньо-просвітницьку роботу. Крім того, «Сіріус» допомагає малозабезпеченим власникам тварин, міні-притулкам та їхнім господарям, які часто є літніми людьми. Цьогоріч притулку виповнюється 25 років. За цей час було врятовано більше 13 тисяч тварин, з них більше 10 тисяч  були прилаштовані в гарні родини. Притулок «Сіріус» в 2023 році отримав почесну нагороду "Вибір країни". А його засновниця — Олександра Мезінова — в 2022 році нагороджена орденом княгині Ольги.

• Людмила Гусейнова, правозахисниця, очільниця громадської організації "Нумо,сестри!"

З початку окупації, з 2014 року,  до арешту в 2019 році опікувалась дітьми з розформованого дитячого інтернату на окупованій території Новоазовського району. Окрім одягу, привозила з вільної території України українські книжки та листівки. Також допомагала українським військовим, що боронили в ті роки Маріуполь. Отримала від них підписаний український прапор, котрий провезла на окуповану територію і сховала. Його не знайшли під час обшуку, він досі перебуває в схованці.

Голосування  за цим лінком триватиме до 22 лютого 2025 року.