Відновлення прибудинкових територій після російських обстрілів: хто відповідальний?

Як передає Еспресо, посилаючись на дані Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, станом на кінець 2023 року було пошкоджено або зруйновано понад 300 тисяч житлових будинків. Якщо з відбудовою самих будівель ситуація більш-менш зрозуміла завдяки державним програмам та міжнародній допомозі, то хто має відповідати за відновлення прибудинкових територій? Це питання досі залишається актуальним для багатьох українських громад, від невеликих селищ до мегаполісів.

Наслідки обстрілів: від Київщини до Львова

У Софіївській Борщагівці на Київщині навесні 2022 року російські окупанти вели активні бої. Багатоповерхівки неодноразово потрапляли під обстріли, що призвело до значних пошкоджень не лише самих будівель, але й прилеглих територій. Володимир Шведюк, голова правління ОСББ "Сади вишневі", розповідає про наслідки: "Тут так трава і не хоче рости після прильоту... Всьому свій час, напевно", - зауважує він, оглядаючи місце падіння снаряду. "Ми бачимо, що навіть природа потребує часу для відновлення після таких жахливих подій".

Мешканці з часом відновили територію: прибрали уламки, залатали асфальт та знову посадили газон. Однак на місці влучання трава досі не проростає, що свідчить про глибокі наслідки обстрілів не лише для інфраструктури, але й для екології міста.

У Львові ситуація виявилася складнішою. Після ракетного удару 4 вересня 2023 року масштаби руйнувань виявилися значно більшими, зачепивши не лише житлові будинки, але й об'єкти соціальної інфраструктури. Оксана Пригода, голова Франківської райадміністрації, описує ситуацію: "44-ий будинок зруйнований: в одній частині, внутрішній, майже до 2-го поверху. Він абсолютно непридатний зараз до проживання. У 44-му А зруйновано перекриття 3-го поверху і покрівля повністю. На Кукурудзи, 13 були пошкоджені багато внутрішніх перегородок, звичайно, так само і покрівля".

Вона додає: "Крім того, постраждали дитячі майданчики, паркувальні зони та зелені насадження. Це створює додаткові виклики для відновлення, адже потрібно думати не лише про самі будівлі, але й про комфортне середовище для мешканців".

Що входить до прибудинкової території?

Для ефективного відновлення важливо чітко розуміти, що саме входить до поняття "прибудинкова територія". Юлія Полєхіна, юристка ГО "Правозахисна група "СІЧ"", пояснює: "Прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, яка має бути визначена на підставі містобудівної та землевпорядної документації в межах тієї земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок. Окрім нього, ще й належні до нього будівлі, різні споруди, які необхідні для обслуговування цього багатоквартирного будинку, задоволення різноманітних житлових, соціальних, побутових потреб мешканців".

Таким чином, відновленню підлягають не лише доріжки чи клумби, а й значно складніші об'єкти. Це можуть бути: дитячі та спортивні майданчики; паркувальні зони;  зелені насадження та елементи ландшафтного дизайну;  освітлювальні прилади; лавки та інші елементи благоустрою; сміттєві майданчики; підземні комунікації (водопровід, каналізація, електричні мережі).

Скріншот сюжету Еспресо

Хто відповідає за відновлення?

Єдиного алгоритму дій у випадку пошкодження прибудинкових територій не існує, що створює додаткові труднощі для громад. Михайлина Скорик, директорка ГО "Сміливий Ірпінь", зазначає: "Оскільки переважно прибудинкова територія не входить в проєкти, тільки якщо це комплексне відновлення, тоді вона може входити. Їх не так багато, вона не входить туди, її не рахують при видачі мешканцям квартири, гроші на відновлення чи інші масові програми. Відповідно, переважно це відповідальність бюджету, фінансується з бюджету громад".

Водночас, практика показує, що відповідальність часто беруть на себе різні структури:

1. ОСББ та ЖЕКи

У Софіївській Борщагівці, за словами Володимира Шведюка, проблем із відновленням "прибудинкової" території не було:

"Були такі ушкодження, які ясно уже, що ЖЕК буде [відновлювати]. Чому звертатися до людей, коли воно якось так було, спільними зусиллями. Тобто що міг ЖЕК зробити - він те зробив, а уже все решту - це було за рахунок людей і за рахунок держави, за рахунок коштів селищної ради".

Такий підхід демонструє важливість співпраці між різними структурами та мешканцями для ефективного відновлення.

2. Місцеві бюджети

У багатьох випадках, особливо в Запорізькій, Херсонській, Харківській та Дніпропетровській областях, прибудинкову територію відновлюють за рахунок місцевих бюджетів. Це пов'язано з тим, що ці регіони зазнали найбільших руйнувань і потребують комплексного підходу до відновлення.

Олександр Сирота розповідає про досвід свого міста Буча: "Ми зіткнулися з масштабними руйнуваннями після окупації. Відновлення прибудинкових територій стало частиною загальної стратегії відбудови міста. Ми залучаємо кошти з міського бюджету, а також активно співпрацюємо з міжнародними організаціями для фінансування цих робіт".

3. Кошториси на відбудову будинків

Інколи кошти на відбудову прибудинкової території входять до кошторисів на відбудову самих будинків. Це можуть бути гроші міської влади або прибутки ОСББ, управляючої компанії чи житлового кооперативу.

Юлія Полєхіна пояснює можливі варіанти: "Є співвласники, які, наприклад, висловлюють своє бажання про те, що вони хочуть відновити дитячий майданчик. Вони це можуть подати як заявку до міської ради, якщо є певні бюджетні кошти. Або безпосередньо з того, що мешканці оплачують за утримання прибудинкової території. Це все вирішується на загальних зборах і потім створюють кошториси, наприклад, безпосередньо ОСББ або суб'єкт господарювання".

4. Міжнародна допомога

Важливу роль у відновленні прибудинкових територій відіграє міжнародна допомога. Наприклад, проєкт USAID "Демократичне врядування у Східній Україні" надає гранти на відновлення інфраструктури, включаючи прибудинкові території, у Донецькій та Луганській областях.

Скріншот сюжету Еспресо

Проблеми та виклики

1. Пріоритетність відновлення

У випадках значних руйнувань, як-от у Львові, пріоритет надається відновленню самих будівель. Подвір'я в таких випадках відходить на другий план. Це створює дисбаланс у відновленні міського середовища та може негативно впливати на якість життя мешканців.

2. Фінансування

Не завжди є достатньо коштів для повноцінного відновлення прибудинкових територій, особливо коли йдеться про масштабні руйнування. Місцеві бюджети часто обмежені, а державні програми не завжди охоплюють ці аспекти відбудови.

3. Координація дій

Відсутність єдиного алгоритму дій може призводити до затримок у відновленні та неефективного використання ресурсів. Потрібна краща координація між різними рівнями влади, громадськими організаціями та мешканцями.

4. Технічні складнощі

Відновлення прибудинкових територій часто вимагає спеціальної техніки та кваліфікованих фахівців, особливо коли йдеться про відновлення підземних комунікацій або складних елементів благоустрою.

5. Екологічні аспекти

Військові дії часто призводять до забруднення ґрунту та знищення зелених насаджень. Відновлення екологічного балансу на прибудинкових територіях – це окремий важливий аспект, який потребує уваги та ресурсів.

Висновки та рекомендації

Відновлення прибудинкових територій після російських обстрілів - складне завдання, яке потребує координації зусиль різних структур: від ОСББ та ЖЕКів до місцевої влади та міжнародних організацій. Важливо розуміти, що прибудинкова територія - це не лише земля навколо будинку, а й важливі об'єкти інфраструктури, необхідні для комфортного проживання мешканців.

Хоча єдиного алгоритму дій не існує, практика показує, що найефективнішим є комплексний підхід, який враховує потреби мешканців та можливості місцевих бюджетів. Важливо також пам'ятати, що відновлення прибудинкових територій - це не лише питання естетики, а й безпеки та комфорту громадян.

Для покращення ситуації можна запропонувати такі рекомендації: 

1. Створення єдиної державної програми з відновлення прибудинкових територій, яка б чітко визначала джерела фінансування та відповідальних за різні етапи робіт. 

2. Розробка типових проєктів відновлення прибудинкових територій, які можна було б адаптувати до потреб конкретних громад. 

3. Посилення співпраці між місцевою владою, ОСББ та міжнародними донорами для залучення додаткових ресурсів. 

4. Впровадження інноваційних технологій у відновленні, наприклад, використання екологічних матеріалів та енергоефективних рішень. 

5. Проведення навчальних програм для голів ОСББ та комунальних підприємств щодо ефективного управління процесом відновлення. 

6. Створення онлайн-платформи для обміну досвідом та кращими практиками відновлення прибудинкових територій між різними громадами України.

Реалізація цих заходів допомогла б прискорити процес відбудови та забезпечити рівномірний розподіл ресурсів між різними регіонами України, постраждалими від російської агресії. Важливо пам'ятати, що відновлення прибудинкових територій – це інвестиція не лише в інфраструктуру, але й у якість життя громадян та майбутнє українських міст.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.