Комітет культури і духовності пропонує революційні зміни в культурній сфері

Як повідомляє прес-служба голови Комітету, голова Комітету Микола Княжицький ознайомив присутніх зі складом  Комітету та предметами його відання. До керівного складу Комітету обрано: Подоляк Ірину Ігорівну – першим заступником, Єленського Віктора Євгеновича – заступником, Матіос Марію Василівну – секретарем. Підкомітети очолили:

- підкомітет з питань творчої діяльності, мистецтв, культурно-просвітницької політики – Бордюг І. Л.;
- підкомітет з питань державної політики у сфері розвитку та використання державної мови та мов національних меншин в Україні, книговидання, книгорозповсюдження – Матіос М.В.;
- підкомітет у  сфері свободи совісті та релігійних організацій – Єленський В.Є.;
- підкомітет з питань охорони історико-культурної спадщини – Тарута С.О.;
- підкомітет з питань благодійної діяльності та фінансування культури – Новинський В.В.

Наступним пунктом у порядку денному було голосування за Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки вітчизняної видавничої діяльності) (р .№ 1316, н.д. М.Княжицький, С.Тарута, В.Денисенко, І.Подоляк, О.Кондратюк, В.Єленський). Проект був підтриманий одноголосно.

Після голосування члени Комітету коротко прокоментували початок роботи та свої плани. Секретар Комітету Марія Матіос назвала теперішній склад Комітету культурним десантом. Перший заступник голови Комітету Ірина Подоляк висловила сподівання, що найближчим часом «робота в Комітеті стане настільки престижною, що з депутатів вишиковуватимуться черги, щоб у ньому працювати». Заступник голови Комітету Віктор Єленський, говорячи про напрямок, який очолюватиме, зазначив, що має на меті підсилення участі церкви у внутрішній і зовнішній політиці країни, розширення її присутності у доброчинній сфері, війську, навчальних закладах тощо. Член Комітету Інна Бордюг заявила про готовність опікуватися молодими талантами і підтримувати ініціативи, що сприятимуть їхньому творчому розвитку. Член Комітету Сергій Тарута пообіцяв, що разом із Вадимом Новинським руйнуватиме стереотип про «лінивих» олігархів. За словами депутата, основним завданням професійних менеджерів в Комітеті з питань культури і духовності є подолання складностей, зумовлених скороченнями бюджету, та винайдення нових форм розвитку культури для того, аби зменшення фінансування в умовах протистояння зовнішній агресії не відбивалося на поставлених задачах. 

На засіданні був присутній віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко. Він ознайомив членів Комітету з Програмою діяльності  Кабінету Міністрів України, зокрема з культурним блоком.  Основним акцентом доповіді був пошук нових джерел фінансування культури. Одним з варіантів В’ячеслав Кириленко назвав  збір на підтримку кінематографії, який, за його словами, уже пройшов обговорення в уряді, і знайшов розуміння серед багатьох членів Кабміну.

Далі слово було надано запрошеним. Першим виступив президент Української асоціації книговидавців Олександр Афонін. Темою промови була необхідність створення в Україні спільного інтелектуального простору. На думку пана Афоніна, саме дефіцит думки, спричинений байдужістю влади до розвитку національної культури протягом останніх 20 років, призвів до формування сепаратистського поля підсвідомого спротиву Україні. Для подолання існуючих проблем в суспільстві необхідна послідовна підтримка книговидавництва (9.12.2014 депутати, серед яких члени Комітету з питань культури і духовності, зареєстрували законопроект №1316 - про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки вітчизняної видавничої діяльності. Якщо проект буде прийнято, податкове навантаження на українських видавців зменшиться).

Голова профспілки працівників культури України Людмила Перелигіна виступила з палкою промовою щодо очікувань європейського рівня зарплат та соціального захисту працівників сфери.

Директор Національного інституту пам’яті Володимир В’ятрович констатував наявність слабких місць в питанні орієнтирів та сприйняття державою власної спадщини – прогалин, які необхідно заповнити, щоб тоталітарне минуле не повторювалося знов і знов - як сталося минулої зими на Майдані. Для цього, за словами доповідача,  потрібно законодавчо гарантувати ліквідацію та унеможливлення використання символів тоталітаризму та комунізму в Україні – зокрема, в назвах будинків, об’єктів та споруд громадського використання, врегулювати правовий статус тих, хто боровся за незалежність України у ХХ столітті, реабілітувати жертв політичних репресій, забезпечити вільний доступ громадян до архівних документів а також сформувати стійкі засади національної політики пам’яті. 

Голова Національної спілки театральних діячів України Лесь Танюк у своєму виступі наголосив на важливості перетворення культури на стратегічний напрямок розвитку держави. «Якщо це вдасться – піднімемо і економіку, і фінанси», - зазначив режисер. 

Директор ГО «Агенція культурних стратегій» Микола Скиба також відзначив необхідність серйозного ставлення до культури – адже «це сфера, що впливає на економіку, задіює людський капітал. Одним з завдань професіоналів в цій сфері – зробити так, щоб культурна політика не була на маргінесі, підживлювала реформи, була вбудована в стратегічну політику держави загалом. В момент, коли держава переживає системні реформи, культура має перейти від режиму виживання до режиму розвитку», - зазначив пан Скиба.

Виступ Директора Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс „Мистецький арсенал“ Наталії Заболотної був сповнений занепокоєння долею національної спадщини, яка перебуває на окупованих територіях. Зокрема, ідеться про унікальні фрески Херсонесу, привласнені Росією, 86 скіфських та половецьких скульптур, які зараз знаходяться в руках терористів ДНР. «Нам терміново потрібний кризовий штаб та  перемовини – вони мають віддати національні надбання українського народу, а ми - повернути нашу спадщину», - наголосила пані Заболотна.  Також в доповнення слів президента Української Асоціації книговидавців Олександра Афоніна, пані Заболотна зазначила, що культура в Україні має сприйматися, як невід’ємна частина національної безпеки: «ми маємо проаналізувати причини цієї війни, зрозуміти, чому держава останні 20 років не сприймала культуру, як безпекову сферу? Чому громадяни не були патріотами цієї країни? Це трапилося, бо держава ніколи не ставила на культуру».

Голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач висловився за  запровадження кіно збору на розвиток національної кінематографії для збільшення української продукції в кінопрокаті та ефірі телеканалів, а також  наголосив на важливості збереження та відродження телеканалу «Культура».  
Директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко  виступив за негайну ліквідацію закону про мови Ківалова — Колесніченка. 

Підсумував виступи голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький. Він зазначив, що першочерговим завданням Комітету є системна зміна культурної політики загалом, та її перехід від пострадянської до європейської схеми. Однією з запланованих революційних змін у сфері Микола Княжицький назвав інформатизацію культурних цінностей та цифровий доступ до них громадян шляхом створення Центру аудіовізуальної продукції України.