Гриневич заявила, що серед членів НАТО розповсюджують міфи про освітній закон

Про це вона розповіла в ефірі "Прямого".

За її словами, міфи стосуються нібито закриття шкіл з навчанням мовою нацменшин та звільнення вчителів.

"Я відвідувала штаб квартиру НАТО, щоб донести всім послам країн НАТО нашу позицію, про що саме є закон про освіту. Тому що дуже багато розповсюджується там міфів, що ми хочемо закрити школи з навчанням мовою нацменшин, звільнити там вчителів і таке інше. Тому мені прийшлось спростувати ці всі дурниці, які розповсюджуються не нашими друзями", - зазначила вона.

Гриневич також розповіла, що минулого тижня зустрічалась в Ужгороді та Береговому з представниками нацменшин, де обговорила їх освітні потреби і можливі моделі, які потрібно застосовувати у школах з угорською мовою навчання.

"Очевидно, що немає єдиного підходу, який буде добре працювати для всіх нацменшин. Ми повинні зважати на їхню мову, чи вона належить до слов'янських мов, бо без сумніву дітям, в яких рідна мова є з слов'янської групи мов значно легше вивчити українську і навчатись українською. Натомість діти інших мовних груп, зокрема угорці та румуни, потребують більше часу для того, щоб вивчати українську мову і так само запровадження викладання предметів українською мовою має здійснюватись для них поетапно", - розповіла Гриневич.

Міністр наголосила, що треба враховувати і мовне середовище, в якому проживають діти нацменшин.

"Коли діти мешкають в умовах компактного проживання, вони можуть використовувати українську мову виключно на уроках у школі і це треба врахувати і дати достатньо навчального часу, аби діти могли застосовувати державну мову в навчальному процесі достатньо", - зазначила Гриневич.

Читайте також: На Україну через реформу освіти посипались погрози інших країн. Що такого в новому законі

• 5 вересня депутати Верховної Ради підтримали у другому читанні та в цілому законопроект "Про освіту" (№3491-д), який передбачає широку реформу освітньої галузі. Окрім того, закон встановлює що навчання в усіх українських школах (у т.ч. у місцях компактного проживання національних меншин в прикордонних територіях), починаючи з 5-го класу має відбуватися виключно державною мовою.
• 14 вересня міністри закордонних справ Угорщини, Болгарії, Румунії і Греції надіслали листа українському колезі Павлу Клімкіну, в якому висловили занепокоєння щодо нового українського закону про освіту. При цьому найбільш жорстку позицію щодо нового закону зайняла Угорщина, а найбільш м'яку - Польща.
• Проте 19 жовтня угорська сторона погодилася з основними положеннями закону й ініцювала перемовини щодо особливостей практичного застосування закладених у ньому положень.
• У Міносвіти вже вирішили, що навчання у школах нацменшин відбуватися на основі латиської моделі "60 на 40".