Румунська влада хоче, щоб хабарі менше 200 тисяч євро не вважали криміналом

Румунські депутати запропонували внести пом'якшуючі зміни до законодавства про боротьбу з корупцією, які ставлять під сумнів верховенство права у країні

Про це повідомляє EUobserver.

Група депутатів від Соціал-демократичної партії (PSD) запропонувала декриміналізувати випадки зловживання службовим становищем, коли збитки становлять менше 200 тисяч євро, і зменшити термін покарання.

Вони також запропонували декриміналізувати зловживання службовим становищем і зловживання владою для отримання сексуальних послуг.

Законопроект також передбачає 6-місячний термін дії звітів про корупційні справи для влади, а також можливість для деяких осіб відбувати ув'язнення вдома.

Пропозиція має схожість зі спеціальним указом, прийнятим урядом у січні, який спрямований на декриміналізацію справ про корупцію у розмірі приблизно 40 тисяч євро. Уряд був змушений скасувати указ через масові протести, які тривали кілька тижнів.

Законопроект був поданий менше ніж за тиждень після того, як румунський парламент ухвалив суперечливу реформу системи правосуддя.

Згідно із законопроектом, прокурорам доведеться інформувати людей, котрі підозрюються у корупції, про те, що проти них буде проведене розслідування, і підозрюваним буде дозволено бути присутніми на допитах свідків.

"Ці поправки переважно не дозволяють нам розслідувати корупційні правопорушення, ми ніколи не доведемо наші справи до суду", - сказала Лаура Ковеші, глава Національного антикорупційного управління (DNA).

Багато критиків вказують на те, що лідер соціал-демократів Лівіу Драгня буде одним із головних бенефіціарів запропонованих заходів.

Драгня, який є спікером Палати депутатів, але не може бути призначений прем'єр-міністром у зв'язку з вироком про шахрайство на виборах, у листопаді був звинувачений у шахрайстві з коштами ЄС.

Євросоюз тим часом може розпочати санкційну процедуру проти Румунії за прикладом Польщі, якщо Бухарест наполягатиме на змінах у своїй судовій системі.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи не ризикує Румунія підпасти під ті ж санкції, які можуть бути запроваджені проти Польщі, президент Румунії Клаус Йоганніс сказав, що такий ризик існує.

"Якщо ви вважаєте, що зміни в судовому законодавстві не матимуть наслідків, ви напевне звалилися з неба", - сказав Йоганніс журналістам, додавши, що масштаби наслідків будуть залежати від остаточної форми законів.

Читайте також: Влада Румунії хоче повернутися до звичної корупції. Лише багатотисячні протести не дають "відкотити" реформи

Нагадаємо, 18 грудня тисячі людей вийшли на вулиці міст із вимогою скасувати поправки в системі правосуддя та провести дострокові парламентські вибори.
26 листопада у Бухаресті пройшла масова акція протесту проти корупції. За різними даними, в ній взяли участь від 10 до 20 тисяч осіб. Акції також пройшли в десятках інших румунських міст.
10 грудня у столиці Румунії Бухаресті близько 10 тисяч людей вийшли на протест проти планів керівної Соціал-демократичної партії провести реформу судочинства
Мотивом для протестів стало те, що уряд Румунії планує прийняти пакет законів, які передбачають обмеження повноважень прокуратури, що займається справами за статтями про корупцію.
Згідно з проектом, прокуратура не зможе вести розслідування проти чиновників, а міністерство юстиції розширить контроль над діяльністю прокурорів.
Президент Румунії Клаус Йоханніс, Європарламент а також ряд румунських прокурорів і суддів побоюються, що ці реформи можуть привести до того, що судова влада перейде під контроль політиків.

2024, п'ятниця

26 квітня