Китайські вчені виростили дітям нові вуха

Про це повідомляє 3ders.

Мікротія, яка зустрічається в одного з 5000 людей - вроджена недорозвиненість вушної раковини, частіше зустрічається у азіатів і американських індіанців і зазвичай вражає праве вухо, призводячи до втрати слуху.

Виправити цей дефект можна за допомогою пластичної хірургії, взявши за основу хрящ ребра або виліпивши раковину з пластика.

Однак, китайські фахівці вирішили застосувати нетрадиційний підхід. За допомогою комп'ютерної томографії і 3D-друку вони створили біорозкладний каркас, який ідеально збігається з тривимірною структурою здорового вуха.

Кожен каркас було надруковано на принтері Spectrum Z510, потім було виконано кілька відливних форм для біоматеріалу.

Всередину кожної форми помістили живі клітини, взяті з уражених мікротією вух пацієнтів - хондроцити. Процес зростання тривав 3 місяці. Після того як кожен каркас прийняв характерну форму вуха хворого, їх пересадили пацієнтам.

Результат можна вважати здебільшого успішним. У чотирьох з п'яти дітей з'явилися ознаки формування чіткого хряща через півроку, у трьох форма і розмір нової вушної раковини збіглися зі здоровими вухами.

У двох, на жаль, сталася легка деформація - процес не можна вважати відпрацьованим і повністю безпечним. Проте, визнаючи необхідність подальших досліджень в цьому напрямку, китайські вчені налаштовані оптимістично. "В цілому, ми виявилися здатні розробити, виготовити і відновити унікальні вушні раковини", - кажуть вони.

Читайте також: Люди не стануть сильнішими і не будуть жити довше. Вчені пояснюють, чому наш вид досяг межі розвитку

• Канадські вчені опублікували дослідження, в якому дали докладні інструкції для створення нового вірусу віспи. Наукове співтовариство вважає, що це ставить світ під загрозу
• Генетики з лабораторії Каліфорнійського університету в Девісі за допомогою технології генного редагування CRISPR намагаються змусити бика давати тільки чоловіче потомство.
• Дослідник з Лондонського університету пояснив, чому деякі люди можуть чути звуки там, де їх насправді немає, і людина сприймає лише зорову інформацію - наприклад, на анімованих зображеннях.