Рада схвалила проект бюджету в першому читанні. Що він передбачає

Верховна Рада підтримала  постанову (9000-П) “Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік”, що фактично означає підтримку проекту державного бюджету на 2019 у першому читанні.

“За” проголосували 242 народних обранці.

Для остаточного ухвалення за проект закону про державний бюджет на 2019 рік депутати повинні проголосувати вдруге до 20 листопада та в третьому читанні і в цілому - до 1 грудня.

Що передбачає проект бюджету до першого читання

При підготовці документу до першого читання було розглянуто 2171 пропозицію, з яких 922 рекомендовано врахувати повністю або частково, повідомляють у Міністерстві фінансів.

“Ми отримали пропозицій на суму 2,2 трлн. грн – ще на два таких бюджети, які ми спочатку підготували". 

"Але я розумію, що бюджет – це мистецтво можливого і що наша задача зараз ухвалити збалансований і реалістичний документ, в якому кожна гривня видатків забезпечена реальними доходами, щоби після 1 січня 2019 року мі могли профінансувати їх всі в повному обсязі”, - відзвітувала у Раді в.о міністра фінансів Оксана Маркарова.

Згідно з урядовим проектом, доходи проекту держбюджету на 2019 рік складають 1 008,4 млрд. грн (в тому числі загального фонду – 994,1 млрд. гривень). Це на 9% вище у порівнянні з 2018 роком.

У той же час витрати становитимуть 1,094 трлн гривень, що на 10% більше, ніж в 2018 році.

Проект бюджету передбачає, що зростання реального ВВП повинне бути на рівні 3%. Рівень інфляції при цьому - 7,4%.

Граничний рівень дефіциту держбюджету розрахований на рівні 89,989 млрд грн або 2,3% ВВП.

Зростання мінімальної зарплати з січня 2019 року передбачене на рівні 12% - з 3723 гривень до 4173 гривень.

Розрахунки в проекті бюджету здійснені на основі прогнозного курсу гривні на кінець року в розмірі 29,4 гривні за долар.

Держборг має скоротитися з 60% ВВП в цьому році до 52,2% в 2019-му, до 2020 р – до 49% ВВП.

На що підуть гроші бюджету

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман вважає проект держбюджету "абсолютно реалістичним" і "повністю збалансованим". На які сфери у першому читанні передбачено найбільше коштів?

• Безпека і оборона  - 209,7 млрд. гривень (+31,7 млрд грн у порівнянні з 2018)

Збільшуються видатки на підвищення обороноздатності  і захист українського кордону, також передбачена модернізація військової техніки та підвищення зарплати українським бійцям.

На фінансування Міністерства внутрішніх справ передбачена сума 71,6 млрд гривень, що на 19% більше, ніж в поточному році (60,1 млрд гривень). У той же час на Генеральну прокуратуру передбачена приблизно та ж сума, що і в 2018 році - 7,2 млрд гривень.

• Нові дороги 55,1 млрд грн.(+7,4 млрд. грн. більше, ніж цього року)

• Соціальні видатки - 301,8 млрд гривень  (+14,8 млрд грн у порівнянні з 2018)

Уряд планує підвищувати мінімальну зарплату, монетизувати субсидії та запускати автоматичну індексацію пенсій.

Також передбачено збільшення розміру субвенції місцевим бюджетам на виплату соціальних допомог на 3,1 млрд грн. до 63 млрд грн.

• Охорона здоров’я - 92,3 млрд. грн (+8,4 млрд грн )

Зведений бюджет на охорону здоров’я на 10% більший, ніж у 2018 році. Кошти підуть на реформу первинної ланки, зміни в екстреній медицині. Також у 2019 році уряд планує фінансувати безкоштовні обстеження за рекомендацією сімейного лікаря.

• Освіта - 242,6 млрд грн (+28 млрд грн порівняно з 2018)

За рахунок зростання видатків на освіту обіцяють збільшити  вчительські зарплати (на 9%).

•  Підтримка аграріїв - 7,9 млрд грн

Для підтримки тваринництва, здешевлення закупівлі української сільгосптехніки, розвиток невеликих фермерських господарств. 

• Культура - 5,5 млрд грн

Для підтримки українського кіно та відновлення культурних об’єктів, які обере громадськість.

• Ще однією важливою статтею витрат є обслуговування державного боргу:

“Сьогодні основним із тягарів для України є державний борг, який був утворений з 2005 по 2013 роки в обсязі приблизно 50 млрд доларів. Це колосальні ресурси, які ми маємо видавати. І 417 млрд буде направлено у наступному році на виплату тих боргів, які запозичували не ми”, - заявив прем’єр під час KIEF.

• Нагадаємо, 18 жовтня парламент підтримав ініціативи Кабінету Міністрів щодо запровадження середньострокового бюджетного планування. Воно дозволяє ефективніше планувати господарську діяльність на кілька років вперед.