Цей день в історії: відкриття місцевої анастезії

Незважаючи на побічні ефекти його застосування, кокаїн на два десятиліття став найпоширенішим анестетиком, особливо серед дантистів, а з появою його менш токсичного і значно дешевшого замінника новокаїна місцева анестезія знайшла широке застосування у медицині і ветеринарії, розповідає Еспресо.TV з посиланням на просвітницький проект JNSM.

Незважаючи на побічні ефекти (токсичність і звикання), кокаїн на два десятиліття став найпоширенішим анестетиком, особливо серед дантистів. У пошуку йому альтернативи в 1898 році німецький хімік Альфред Ейнзорн, що працював у Мюнхені у Адольфа Баєра (майбутнього нобелівського лауреата "за заслуги в розвитку органічної хімії і хімічної промисловості") першим синтезував прокаїн, запатентований під торговою назвою новокаїн ("новий кокаїн"). Його невисока собівартість сприяла широкому поширенню місцевої анестезії у медицині і ветеринарії.

У 1903 році німецький хірург Генріх Браун зробив новий крок на шляху розробки безпечних препаратів для місцевого знеболювання - після тривалих експерименів, у тому числі і на собі, він запропонував у розчин аннестетиків додавати епінефрін (адреналін), гормон, що виробляється наднирковою залозою і звужує кровоносні судини, завдяки чому з'явилась можливість проводити знеболення більш локально і подовжити його тривалість. Цей принцип лежить в основі й сучасної місцевої анестезії і привернув до неї увагу не лише дантистів, але й хірургів.