Наша війна не завершилася хеппі-ендом, - польський історик про День пам'яті та примирення

Таку думку в ефірі Еспресо.TV під час телемарафону “Мир і Війна: сучасні погляди на ІІ світову війну в Центально-Східній Європі” висловив польський історик, співавтор концепції музею ІІ Світової війни Рафал Внук.

"Є два домінуючі європейські наративи про Другу Світову війну. Перший наратив ми називаємо західною історією, він дуже простий. Це історія злих німців - жорстоких людей, які окупували західні країни. І ця окупанція була дуже жорстокою.... Але були такі люди, як Черчілль, Рузвельт та інші, які зрештою завершили страждання цих націй та принесли їм свободу. Тобто, є хороші хлопці - це американські, британські, канадські солдати, а також інші, які змогли звільнити ці країни. І, врешті-решт, добро перемогло. Тобто, ми маємо прекрасну таку історію з хеппі-ендом", - сказав Внук.

"Хтось, - продовжив історик, - надає перевагу радянській чи пострадянській історії - про поганих німців, про Радянський Союз, на який так жорстоко напали, а це був такий мирний Радянський Союз... Це історія дуже жорстокої окупації Радянського Союзу, його героїчних захисників - Ленінград, Сталінград, боротьба червоних партизанів. Ну і, звісно, були такі чудові лідери, як Сталін, Молотов, Жуков, Рокосовський - вони змогли звільнити радянську націю, вони зберегли цю свободу, і принесли цю свободу іншим націям. Відповідно, після багатьох років страждання хороші радянські солдати, Червона армія, партизани змогли звільнити країну, а імперія Третього Рейху, "Імперія зла" - розвалилася".

"Що я намагаюся сказати: і західний, і пострадянський наратив - вони майже однакові. Вони взагалі дуже добре доповнюють одне одного. Але ми маємо також центральноєвропейську версію. Польську версію, якщо хочете. І, я думаю, що ми маємо одну й ту саму проблему - і українці, і поляки. Тому що окупація почалася в 1940 році в результаті пакта Молотова-Рібентропа, окупація була дуже жорстокою. Але падіння Третього Рейху не було закінченням ери жахів. Тому що у нас була війна після війни у нашій частині Європи. наша війна не завершилася хеппі-ендом, нне настало жодного щастя після перемоги. І тому ми, звичайно, не мали і не маємо якихось там успішних військових лідерів у нашій частині Європи. Що це означає для нас? Західна і радянська історія дуже подібні одна до одної - той самий період, ті самі правила, і один спільний ворог. І, що дуже важливо, те саме завершення - хеппі-енд. В нашому ж випадку, двоє ворогів - Радянський Союз і німці. Але з точки зору західних реципіентів, радянська історія настільки складна і незрозуміла, і - на відміну від центральноєвропейської - взагалі не підходить західному дискурсу. Для нас, для істориків, основний виклик - інтегрувати центральноєвропейську історію до західної, я вважаю", - резюмував науковець.