live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

До храму на Львівщині повернули відреставрований іконостас ХІХ століття

Іконостас зберігали у фондосховищі Львівської картинної галереї – монастирі капуцинів у селищі Олесько

У селі Чішки Буського району Львівщини днями освятили старовинний іконостас, який повернули до місцевого храму св. Пророка Іллі після реставрації. Досі іконостас ХІХ століття зберігали в монастирі капуцинів на території Олеського замку – у фондосховищі Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького. Про це повідомляє місцеве видання Vbusk.com

Автором іконостасу є маляр Ілля Копровський родом із Тернопільщини. Його авторський підпис – "Eliasz Koprowski.1860" – виявили 2015 року під час реставрації іконостасу реставратор станкового та темперного живопису Василь Боянівський і директор реставраційної майстерні "Розвій" Андрій Захарків-Олійник. Реставратори взялися досліджувати, ким був автор. А згодом з’ясували, що чішецький іконостас є єдиним на сьогодні відомим підписним твором Іллі Копровського.

Виявилося, що з діяльністю маляра Іллі Копровського нині знайомі лише фахівці, добре обізнані з церковним малярством ХІХ ст. в Галичині. Зокрема, було відомо, що Ілля Копровський проживав на Збаражчині (тепер - Тернопільська область). Відтак дослідники відшукали могилу Іллі Копровського на цвинтарі в селі Нижні Луб’янки, записи про нього та його родину в метричних книгах, а також віднайшли відомості про майстерню Копровський, про що написали у статті в каталозі Львівської Національної галереї мистецтв

Прізвище малярів Копровських вписане у метричних книгах Старого Збаража та села Луб’янки Нижні (нині Зборівського району Тернопільської області) з 1818 по 1884 рр. Батько Іллі Климентій Копровський заснував майстерню в Збаражі, а пізніше у Нижніх Луб’янках. У 1860-х роках ця майстерня була потужним осередком іконопису на Тернопільщині та загалом на Галичині. 

У цій майстерні виготовили й іконостас для старої церкви св. Пророка Іллі у Чішках. Згодом, коли чішецькі парохіяни 1902 року збудували новий, мурований, храм, іконостас зі старої церкви поставили в новій. 

1963 року Бродівська районна рада разом із місцевими комуністами закрили сільський храм, але іконостас стояв на своєму місці до 1980 року, коли там вирішили зробити музей "Жовтневої революції та трудової слави". Оскільки ж ікони не надто узгоджувалися зі скульптурою Леніна, яку поставили на престолі, а портрети і світлини партійних вождів виглядали на їх тлі сірувато, то церковне майно вилучили та передали із закритого храму "Музей-заповідник Олеський замок". 

Там, через недбалість чи нефаховість, працівники музею не звернули уваги на мистецький рівень іконостасу. Вони зазначили тодішньому директору Борисові Возницькому, що іконостас не заслуговує на те, щоб передати його на зберігання до фондосховищ Олеського замку. Іконостас демонтували, частково знищивши празниковий ряд, і його винесли на хори. Там він і лежав до 2015 року.

Поки УГКЦ перебувала в підпіллі, віряни збудували капличку на цвинтарі й там відправляли акафісти, молебні. Коли ж церква вийшла з підпілля, до храму повернули частину церковних речей, які радянська влада перевезла до Львівської картинної галереї. 

Колишній парох церкви, о.Євген Мигаль, віднайшов стародавній іконостас, який колись передали на зберігання у фондосховище галереї. Відтак спільними зусиллями громади його відреставрували і тепер повернули до храму.

новини партнерів

25 вересня, 2020 п'ятниця

24 вересня, 2020 четвер

25 вересня, 2020 п'ятниця

24 вересня, 2020 четвер

Відео

Введіть слово, щоб почати