Обличчя російської культури - це безвихідність, достоєвщина, приреченість, - Ірена Карпа

Про це вона розповіла в інтерв'ю для РБК-Україна.

"Додайте ще туди ведмедів, бубни "ай-не-не", червона ікра, водка, балет і поверх того всього ще бобровий полушубок. У нас недооцінена роль культурної дипломатії - це сила, яка формує все. Знаю, бо пропрацювала три з половиною роки секретарем з питань культури в українському посольстві у Франції. Тут ми дуже запізнилися, та й зрештою у нас не було тих можливостей", - вважає вона.

Читайте також: У регіонах, які більше постраждали від русифікації, особливо на сході і півдні, український дубляж фільмів став головним інструментом вивчення української мови

Письменниця зазначила, що навколо РФ завжди було багато міфотворчості, яка призвела до того, що європейці зараз висловлюють наративи про те, що "не всі росіяни погані".

"І ти їм кажеш: дивіться в Бучі, хто це робив своїми руками? Де був Толстой і Достоєвський в цей час? Чи читали росіяни ці книжки? Зрештою Лермонтов описував групове зґвалтування в одному зі своїх ранніх віршів - ось лице їхньої культури - ця безвихідність, достоєвщина, приреченість", - додає вона.

Карпа вважає, що наразі українська література має мало перекладів, і класичних, і сучасних та мало промо української культури.

Читайте також: Переосмислити Росію

"Зараз з війною стало легше вже. У Франції добре знають філософа Костянтина Сігова і письменника Андрія Куркова. Я б хотіла, щоб більше моїх колег перекладали і їх читали. Щоб були такі виставки, як робив художній музей про український модернізм у Мадриді", - каже співачка.

• 2 липня в Україні вперше від початку війни вийшла збірка української прози російською, до якої увійшли твори багатьох відомих українських сучасників, зокрема Оксани Забужко. Письменниця прокоментувала дозвіл на друк власних творів мовою окупантів.