Огляд ситуації в економіці та на фінансових ринках України

Економічна ситуація

Згідно з оприлюдненими Національним банком України результатами опитування підприємств України за жовтень 2022 р. бізнес погіршив очікування щодо своєї економічної діяльності. Після відновлення опитувань у червні композитний індекс очікувань ділової активності поступово покращувався впродовж III кварталу цього року (зріс на 4.8 в. п. до 46.1 у вересні). Проте в жовтні свої очікування (до 44.9) погіршили респонденти підприємств усіх без виключення видів діяльності (промисловість, будівництво, торгівля та послуги). Погіршення безпекової ситуації, зокрема, призвело до втрат виробничих та енергетичних потужностей та зменшення обсягів нових замовлень на продукцію та обсягів наданих послуг. Негативною тенденцією залишається те, що підприємства всіх секторів, залучених до опитування, продовжують очікувати скорочення чисельності працівників. Ця тенденція загрожує зростанням соціальної напруженості в середньостроковій перспективі та може вимагати від уряду більш активної участі в питаннях зайнятості вже в короткостроковій перспективі.

Погрози рф щодо призупинення участі в "зерновій угоді" також підвищують безпекові ризики для "зернового коридору". Хоча росія й раніше використовувала механізми затримки суден, що беруть участь у реалізації "зернової угоди", станом на кінець вересня обсяги експорту агропродукції з портів Великої Одеси сягнули 3.8 млн тонн. Україна, Туреччина та ООН продовжують виконання угоди, що повинно забезпечити збереження темпів експорту принаймні в обсягах раніше укладених угод. Водночас зростає ризик того, що обсяги перевезень можуть суттєво скоротитися у разі проведення Росією будь-якої диверсії спрямованої на підрив безпеки перевезень за цим маршрутом. 

За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства блокування "зернового коридору" матиме негативні наслідки не лише для України, це вплине на продовольчу безпеку у світі та може спровокувати значне підвищення цін на зерно у майбутньому. Зрив угоди також відобразиться і на внутрішньому ринку. В Україні вже спостерігається тенденція до зменшення посівних площ. Фермери цього року посіяли озимих приблизно на 40% менше площ, ніж минулого року. Це також матиме негативний вплив на надходження експортної виручки від аграрної продукції та може негативно позначитися на стані валютного ринку.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 01.11.2022, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 11,9 млрд гривень, майже виключно коштом коротких 6-місячних ОВДП, ставка за якими була підвищена з 12% до 13,5%, а також 38,8 млн доларів США. Граничний рівень дохідності по 1,5- та 2-річним гривневим ОВДП утримувався на рівні 18,5%, проте обсяги запозичень на відповідні строки були мінімальними.

При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує суттєво перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, у жовтні сальдо внутрішніх боргових операцій уряду було від’ємним та становило 13,5 млрд гривень, а загалом, із початку повномасштабної війни станом на 31 жовтня 2022 р. Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 165 млрд грн, 2,1 млрд дол. США та 168 млн євро, тоді як від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив 107 млрд грн, 1,4 млрд дол. США та 468,4 млн євро.

Обсяг державних цінних паперів в обігу за плинний тиждень збільшився майже на 11 млрд гривень завдяки придбанню Національним банком ОВДП на суму 10 млрд гривень та збільшенню вкладень в ОВДП з боку юридичних (+1,2 млрд грн) та фізичних (+0,8 млрд грн) осіб. Натомість нерезиденти скоротили свої інвестиції в ОВДП до рівня 60,6 млрд гривень (~1,7 млрд доларів США), що є найнижчим з середини 2019 року.

Валютний ринок

Збільшення пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків на фоні скорочення попиту на неї обумовило позитивне сальдо операцій на міжбанківському ринку за клієнтськими угодами. Чистий продаж іноземної валюти Національним банком на ринку минулого тижня становив 228 млн доларів США, що понад як удвічі менше, ніж за тиждень до цього.

Про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій резидентів України із рештою світу на курс гривні свідчить також динаміка платіжного балансу України у січні-вересні 2022 року. Зокрема, поточний рахунок платіжного балансу за дев’ять місяців 2022 року був зведений із профіцитом понад 8,5 млрд доларів США (за відповідний період 2021 року був від’ємним на рівні -1,5 млрд доларів США). 

Водночас дефіцит зовнішня торгівля як товарами, так і послугами у вересні продовжував зростати, сягнувши майже 9 млрд доларів США за торгівлею товарами та понад 6 млрд доларів США – за торгівлею послугами. Натомість суттєву підтримку платіжному балансу продовжують забезпечувати стійкі надходження з оплати праці українців за кордоном (10,5 млрд доларів США за 9 міс. 2022 р. – на рівні навіть дещо вищому, ніж минулого року) та надходження міжнародної допомоги до сектору загальнодержавного управління (11,5 млрд доларів США за 9 міс. 2022 р.). 

Водночас характерним є загальне скорочення приватних переказів в Україну шляхом зменшення приватних трансфертів та грошових переказів робітників, що працюють за кордоном понад рік. Це може свідчити про поступове переміщення центру економічного інтересу таких осіб за межі України. 

Надходження прямих іноземних інвестицій у січні-вересні 2022 року становили 377 млн доларів США та забезпечувалися, головним чином, реінвестованими доходами іноземних інвесторів (789 млн доларів США) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства (235 млн доларів США), що дозволило компенсувати скорочення  заборгованості українських підприємств перед прямими інвесторами-нерезидентами (-647 млн доларів США). Водночас обсяг торгових кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, за 9 місяців 2022 року сягнув майже 10 млрд доларів США (за відповідний період 2021 року становив близько 900 млн доларів США), що може свідчити про затримки із поверненням валютного виторгу в Україну від зовнішньоторговельних операцій. 

Фінансовий сектор

Обсяг працюючих кредитів банків у вересні зменшився на 5,0% коштом скорочення працюючих корпоративних кредитів як в національній (-3,5% або 8,5 млрд гривень за місяць), так і в іноземній валюті (-5,5% або -12,9 млрд грн в еквіваленті за місяць). Частка непрацюючих корпоративних кредитів у вересні зросла до 37,5% порівняно з 35,9% у серпні, понад ¾ з яких сконцентровано у державному банківському секторі. Погіршення платоспроможності позичальників-фізичних осіб позначилося на збільшенні частки непрацюючих кредитів і у цьому сегменті – до 27,6% від загального обсягу виданих позик (порівняно з 19,3% у серпні).

Загалом, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі збільшилася до 33,6% від загального обсягу кредитів, що є найвищим рівнем з початку воєнних дій на території України, та має тенденцію до зростання.

На цьому тлі банки стримано оцінюють перспективи розвитку кредитування. За опитуванням Національного банку упродовж наступних 12 місяців банки очікують, що кредити корпораціям лише незначно зростуть, а домогосподарствам надалі скорочуватимуться. При цьому, попри посилення кредитних стандартів та зниження рівня схвалення заявок на кредити для всіх клієнтів, банки очікують на подальше погіршення якості кредитних портфелів.

Підтримку кредитування в Україні продовжує забезпечувати державна програма "Доступні кредити 5-7-9%", на умовах якої минулого тижня банками було видано 417 пільгових кредитів на загальну суму 2,8 млрд грн, з яких відповідно 258 кредитів на суму 1,2 млрд гривень – банками державного сектору. За період з початку широкомасштабних воєнних дій на території України кількість виданих кредитів за програмою досягла майже 14,6 тисячі, а їхній обсяг – майже 59,6 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей поточного періоду, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

При цьому, банківський сектор фіксує подальше зростання обсягів клієнтських коштів. За опитуванням Національного банку про банківське фондування, в IV кварталі банки очікують на подальше збільшення обсягів коштів клієнтів, особливо залучень від домогосподарств, та зростання їх вартості.

Водночас наявний обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ), хоча і зменшився за тиждень до  357 млрд гривень (у тому числі 290 млрд гривень – у депозитних сертифікатах НБУ), проте залишається суттєво більшим від мінімальних нормативних вимог Національного банку. Основними чинниками збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду та скорочення готівкової гривні в обігу поза банками, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти в банків зменшував обсяг вільної ліквідності в банківській системі. 

Надлишок ліквідності, своєю чергою, визначає низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 2,8 млрд гривень) та утримання ставок грошового ринку на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, голова наглядової Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.