Після заколоту Пригожина у Росії встановилося двовладдя, яке може призвести до мафіозної війни, - Піонтковський

Таку думку він висловив в етері Еспресо.

"Я б не перебільшував особисту роль Пригожина. Його б давно пристрілили як звичайного бандита, якби за ними не стояли якісь вельми впливові сили у Москві. Ті, які кинули виклик Путіну і не підкорилися його наказу ще 24 червня. Я б сказав, користуючись аналогією із російської історії, що 24 червня в Росії встановилося двовладдя, два центри сили. Путін - центр сили, який віддає ще якісь накази, збирає африканських вождів, продовжує злочинні нальоти на українську інфраструктуру. Але є й інший центр сили, який не дозволив йому ліквідувати заколот Пригожина. Я називаю цих людей партією почесної капітуляції. Ці люди реалісти. Вони розуміють, що війну програно. І що російській еліті треба зараз зайнятися більш серйозними речами - збереженням влади та власності у країні, яка програла війну", - сказав політолог.

Андрій Піонтковський зазначив, що Росія вступила в іншу стадію - це двовладдя, яке може вже перерости у багатовладдя. За Ленінським принципом це означає, що війна імперіалістична переросла, тільки з одним важливим доповненням не в громадянську війну, а в мафіозну. Для громадянської війни, як це не парадоксально, в Росії немає громадян.

"Шойгу ж не просто, як каже Пригожин, фанерний маршал, він ще ватажок величезної мафіозно-економічної групи. І люди, які хотіли змістити й Шойгу, і Герасимова та вийти з війни, вони як бонус бачили розгром цієї імперії, того ж Шойгу, вже не кажучи про путінські багатства", - зауважив публіцист.

Піонтковський додав, днями російська дума ухвалила резолюцію, дозволяючи губернаторам у всіх регіонах РФ створювати, по суті, їхні приватні військові компанії.

"Навіщо, скажімо, Красноярському губернатору приватна військова компанія, він що з Україною буде у Красноярську воювати? Ні, він у Красноярську буде битися за Красноярський алюмінієвий завод, яким він володіє і не хоче віддати ніяким конкурентам. В Росії зараз відбувається стадія переходу з імперіалістичної до мафіозної, яка дуже сприятлива Україні. Бо все більше людей у Росії, які мають владу і власність, замислюються вже не над геополітичними фантазіями, а над набагато реальнішими речами - збереженням своєї величезної власності у країні, яка програла війну", - підсумував пан Андрій.

Заколот Пригожина в Росії

Протягом кількох місяців між фінансистом ПВК Вагнера Євгеном Пригожиним та міністерством оборони РФ продовжувався конфлікт, проте ситуація різко загострилася увечері 23 червня.

Тоді, за словами Пригожина, російські війська нібито завдали ракетного удару по базі ПВК Вагнера. Ватажок вагнерівців оголосив про "марш справедливості" і що 25 тис. найманців йдуть на Москву після того, як керівництво Росії не виконало вимогу  видати йому міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова.

Протягом суботи, 24 червня, вагнерівці на додачу до центральної частини Ростова-на-Дону, де вони отаборилися навколо штабу Південного військового округу ще ввечері 23 червня, також узяли під контроль Воронеж. Їхні відведені від кордону з Україною колони рухалися на Москву. Зупинити їх намагалася підконтрольна Шойгу військова авіація й артилерія. Востаннє передові частини ПВК Вагнера було помічено у Липецькій області РФ.

Проте ввечері 24 червня пресслужба самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, оприлюднила текст заяви, у якій йшлося про готовність очільника ПВК Вагнера зупинити рух військових колон своїх найманців, що вже на підході до Москви, та дійти згоди з Кремлем. Про це Пригожин нібито домовився під час спілкування з Лукашенком.

Згодом Пригожин і всі його бійці залишили штаб Південного військового округу Росії. Диктатор РФ Володимир Путін обіцяв, що Пригожин зможе поїхати до Білорусі, а Росія закриє кримінальну справу проти нього.

Угода, досягнута за посередництва Лукашенка, дуже ймовірно, усуне ПВК Вагнера під керівництвом Пригожина в її нинішньому вигляді, хоча деякі елементи організації можуть продовжувати існувати в підпорядкуванні міноборони РФ, вважають в Інституті вивчення війни.

Детальніше про перебіг подій читайте за посиланням.