Плюси та мінуси проєкту держбюджету на 2022 рік. Експертне опитування

Ольга Чайка
27 вересня, 2021 понедiлок
18:17

Кошторис-2022 є бюджетом інвестицій в людину, країну та майбутнє, сказав міністр фінансів Сергій Марченко. Він представив документ у Верховній Раді 21 вересня

Міністр підкреслив — проєкт бюджету вперше розробляли на основі Бюджетної декларації; підкреслив збільшення зарплат медикам  та вчителям, розповів про індексацію пенсій для понад 9 млн пенсіонерів, похизувався зниженням дефіциту бюджету.

Еспресо запитав у економічних експертів, що вони думають про проєкт державного кошторису, які ризики він містить і як документ можуть змінити при доопрацюванні до другого читання.

Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки, представила аналітику КШЕ:

Як на мене, у цьому проєкті бюджету є значна кількість позитивних характеристик, а також кілька ризиків.

Ключовий плюс цього документа — нарешті доходи зростають швидше, ніж видатки. Мінфін планує значне зниження рівня дефіциту. Якщо подивитись уважно — заплановано первинний профіцит загального фонду держбюджету. Це означає, що якщо забрати видатки на обслуговування державного боргу, то доходи вищі, ніж планові видатки. Це дуже позитивна новина.

Зменшення рівня видатків по відношенню до ВВП є ознакою того, що ми потроху вивільняємо місце для того, щоб економіка працювала самостійно, з меншим поштовхом від держави.

Уряд також зареєстрував у парламенті супутні зміни до Бюджетного кодексу. Вони враховані у проєкті держбюджету. Цьогоріч фокус на запровадженні бюджетної пропозиції — це частина середньострокового бюджетного планування.

З важливого для громадян — запроваджується новий фонд, державний фонд медицини, спорту, освіти, культури та науки. Цей фонд — частина спеціального фонду. Джерела наповнення — частки плати за ліцензії букмекерів, азартних ігор тощо. Повторюється ситуація минулого року, коли плата за ліцензії на азартні ігри використовувалася у тому числі на розвиток гуманітарних потреб. Оформлення в окремий фонд означає, що Держказначейство буде оприлюднювати окрему звітність, це значно полегшить відслідковування ситуації.

Щодо макропрогнозу — минулого року перед поданням бюджету до другого читання уряд оновив макропрогноз. Є підстави очікувати, що в поточному році відбудеться так само.

Поточний план по надходженням до бюджету будується на чинній податковій базі. Це означає, що норми, які передбачаються законопроєктом 5600, не враховані у дохідній частині проєкту бюджету на 2022 рік. Але якщо документ ухвалять — можуть з’явитися додаткові джерела доходів та видатків.

Ключовий показник — це зменшення дефіциту бюджету з 220 млрд грн за загальним фондом у 2021 році до 160 млрд грн у 2022 році. Це означає зменшення на 27%.

Закладається зменшення надходжень по приватизації. У 2021 році план передбачав 12 млрд — а зараз обсяг надходжень складає лише 2 млрд. Тож уряд закладає стриманіші плани на наступний рік.

У бюджеті на 2022 рік непрямі податки залишаються ключовим джерелом надходжень до бюджету. Зокрема, 45% мають бути забезпечені за рахунок внутрішнього та імпортного ПДВ.

В цілому ми бачимо більш-менш однакове зростання плану по надходжень по ключовим податкам. Це буде зумовлено запланованим зростанням економіки та інфляційними процесами.

Очевидний ризик — по надходженням від Нацбанку. Уряд закладає в бюджет суму, яка не може бути виконана — 24,4 млрд грн. Сам Нацбанк очікує, що його частина прибутку до розподілу складе 13,6 млрд грн.

Ще один ризик містить тривожна тенденція, яка спостерігається в парламенті — дуже щедро всім роздавати податкові пільги. Зокрема, абсурдом пільги по податку на прибуток підприємств є те, що цей податок платять лише ті компанії, які є дуже прибутковими. Так уряд підтримує прибуткові компанії, у яких все добре.

Позитивна новина — розмір запозичень не збільшується порівняно з 2021 роком, в цьому немає потреби. Але для того, щоб здійснити всі виплати і профінансувати державний дефіцит, потрібно буде запозичувати на рівні 2021 року. Мова йде про 571 млрд грн лише запозичень на внутрішньому ринку. Теоретично це добре, тому що уряд планує зменшувати залежність від зовнішніх ринків. Є суттєвий ризик — наразі уряду дуже важко виконувати навіть значно скромніші обсяги планових запозичень.

Наступного року уряд знову планує надавати державні гарантії. Плановий обсяг — 78,2 млрд грн. Це 6% планових доходів загального фонду державного бюджету. Це, на мій погляд, негативно, оскільки в Бюджетному кодексі є норма, за якою уряд не має права надавати державні гарантії на суму більше 3% планових доходів загального державного фонду. Це правило ставиться на паузу у наступному році.

Але водночас у змінах до Бюджетного кодексу уряд пропонує посилити вимоги до організацій, які будуть отримувати державні гарантії для того, щоб забезпечити повернення коштів.

Видатки плануються на рівні 1 млрд 441 млрд грн. Це 7,4% зростання до плану на 2021 рік. Найбільше видатки зростають по таким напрямкам, як боротьба з COVID-19, посилення обороноздатності, соціальна складова, охорона здоров’я та освіта.

Наступного року передбачається планове і очікуване зростання мінімальної зарплати на рівні 6500 грн і підвищення до 6700 грн лише у жовтні 2022 року.

Наступного року планується посилити захист малозабезпечених родин. Зокрема, з’являється маленька бюджетна програма щодо сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї. Обсяг цієї програми поки що дуже невеликий, там менше 100 млн грн. Але, наскільки я розумію логіку, це буде умовна пілотна програма, на якій будуть відпрацьовувати нові інструменти.

Також до 38,4 млрд грн збільшується субсидія на ЖКГ.

Данило Гетманцев, нардеп від “Слуги народу”, голова фінансового комітету Верховної Ради:

Цей бюджет — реалістичний. У ньому є кілька показників, які свідчать про оздоровлення країни. Йдеться про детінізацію.

На мою думку, занижені показники щодо тютюну, який виробляється і реалізовується на території України. Але те, що стосується акцизного податку на паливо та на алкоголь — мені здається, цифри вже більш-менш прийнятні, хоча їх також можна обговорювати. Дуже приємне враження складає надходження від ПДВ. І взагалі, збільшення дохідної частини бюджету є абсолютно прийнятним.

Ще щодо дохідної частини бюджету — я вважав би, що її можна ще збільшити за рахунок перегляду макропрогнозу Мінекономіки на наступний рік. Мені здається, що номінальний ВВП є заниженим. І якщо ми переглянемо його у бік збільшення хоча б відповідно до прогнозів Нацбанку — мова йде про плюс 200 млрд ВВП. У такому разі ми отримаємо додаткові надходження до державного бюджету.

Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії:

Це — бюджет фіскальної консолідації. Після двох років із великим дефіцитом — більше, ніж 5% ВВП — цього разу міністерство фінансів має досить непогані економічні прогнози. Вони дозволяють запропонувати зниження бюджетного дефіциту, цього разу він складає 3,5% ВВП. Дуже добре, що дефіцит скорочується.

Крім цього, знижується частка публічних фінансів, державних видатків в економіці в цілому. Це дуже непогано, тому що приватний сектор в Україні може розпоряджатися своїми грошима краще, ніж українські чиновники.

Третя важлива особливість цього бюджету — це перший бюджет у серії трирічних бюджетів. Бюджетна декларація була прийнята раніше цього року, і цей бюджет на 2022 рік в цілому їй відповідає, тобто якихось великих сюрпризів там не було.

Ми бачимо, що видатки на людський капітал — освіту та охорону здоров’я — зростають навіть більше, ніж інфляція. Тобто можна сказати, що в ці напрямки почали інвестувати. Соціальний захист — це пенсії, різні виплати людям, — зростають на рівні з інфляцією, там приблизно 8%.

Що знижується? Економічні видатки, які протягом минулих років були дуже високими через програму "Велике будівництво". Тоді надавали дуже багато грошей "Укравтодору", у тому числі через державні гарантії. У 2022 році ці економічні видатки трошки знизяться.

Чомусь зниження планують також на екологію — їм і так мало виділяли, а зараз пропонують зрізати ці видатки ще більше.

З позитиву: на інфляцію зростають видатки на оборону. А на традиційно роздутий силовий сектор громадського порядку, безпеки та судової влади цьогоріч видатки зростуть лише на 1%, хоча інфляція буде 8%.

Але між першим і другим читанням все це можуть переглянути — і ми можемо побачити трошки іншу картину.

Які зміни були б очікуваними, але не бажаними? Ймовірно, до другого читання "домалюють" більше доходів бюджету. Навряд чи це будуть податки на заробітну плату. Скоріше за все, це будуть якісь інші речі — збільшення коштів від державних підприємств або ще якісь неподаткові доходи.

Їх, скоріше за все, намагатимуться спрямувати на такі традиційні депутатські забаганки, як субвенція на соціально-економічний розвиток. Такий тип субвенцій існує у багатьох країнах. У США його називають "бочка зі свининою", бо саме такими бочками колись у давнину розраховувалися політики зі своїми виборцями. Отак і наші депутати розраховуються коштами з цієї субвенції зі своїми локальними виборцями — будують дитячі майданчики, десь у під’їздах ставлять вікна і так далі. На це витрачаються кошти платників податків, а політичний зиск отримує депутат.

Основний "підводний камінь" — частину видатків бюджету ще не включено в нього, але можуть включити у разі, якщо Верховна Рада проголосує законопроєкт 5600. А це, по суті, збільшення податкового навантаження на економіку. Якісь пункти там навіть можна вважати корисними, але в цілому він дуже контраверсійний: проти нього виступає багато бізнес-асоціацій. До чого в підсумку прийдуть законодавці, чи погодиться з цим бізнес і чи залишать йому якийсь простір для маневру — дуже важко сказати. Але Мінфін робить все для того, щоб цей закон був проголосований. І навіть змушує депутатів голосувати за нього, ставлячи їх перед фактом: якщо не проголосуєте, то ми не дамо вам коштів на перепис населення, частину "Великого будівництва", реставрацію об’єктів культурної спадщини, ще низку видатків.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASE-Україна:

Проєкт бюджету-2022 ґрунтується на застарілих макропоказниках.

Наприклад, на цей рік проєкт бюджету передбачає 4,8 трлн грн, ось такий запланований ВВП. На наступний рік — 5,36 трлн грн. При тому, що фактично вже цьогоріч ВВП перетне позначку 5 трлн. Грубо кажучи, якщо просто змінити базу розрахунку, то там будуть зовсім інші обсяги доходів. Цей прогноз не враховує темпи інфляції, які мали місце. Навіть якщо дивитись прогноз Нацбанку на наступний рік — він більше, ніж на 100 млрд перевищує те, що пропонує Кабмін.

Трирічна бюджетна декларація — це, звичайно, важливо, але поки що це, по суті, нічого не змінює. Тому що немає практики дотримання зобов’язань, прийнятих в рамках довгострокового планування. Коли це відбувається в межах одного політичного циклу і без якихось шокових сценаріїв — це може працювати. Але уявімо, що завтра буде криза — бюджетна декларація опиниться у смітнику. Зміна керівництва країни чи навіть зміна у парламенті — бюджетна декларація у смітнику. Тобто немає механізму захисту цих зобов’язань. Тобто те, що про це говорять — це добре, але поки що це лише розмови.

Мінфін прив’язує 30 млрд грн до законопроєкту 5600. Якщо вони змінять базу розрахунку, то отримають набагато більше додаткових доходів.

Можна сказати, що проєкт бюджету дуже консервативний. Напевно, це можна зазначити як плюс, якщо не дивитись на цю ситуацію із намаганням якимось чином проштовхнути законопроєкт 5600.

Я не помітив якихось особливостей у проєкті бюджету. Зменшення дефіциту — велике питання, який дефіцит буде цьогоріч. Плановий був більше 5% ВВП. Але цьогоріч Мінфін має серйозні проблеми із фінансуванням дефіциту. Вони просто не здатні залучати достатньо коштів. Наприклад, треба повернути 20 млрд грн внутрішнього боргу, а вони залучають десь 15 млрд. А решту фінансують або за рахунок зовнішніх запозичень, або за рахунок залишків на казначейському рахунку. Це триває з березня. Тож дефіцит цьогоріч може виявитися меншим, ніж той, який планується на наступний рік.

Державні гарантії зберігаються. Цьогоріч вони були на рівні 88,7 млрд, на наступний рік запланували 78,3 млрд. Можна навіть сказати, що є певний позитив у зменшенні обсягу цих гарантій.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

Цей бюджет треба оцінювати в контексті середньострокової перспективи. Тому що це перший бюджет в рамках середньострокового бюджетування в країні. Ідея середньострокового бюджетування полягає в тому, що бюджети мають бути пов’язані і не мають бути спрямовані на вирішення всіх поточних питань одразу. Буде цікаво подивитися, наскільки уряд і парламент дотримаються цього рішення, чи спрацює бюджетна декларація, видана на три роки. Побачимо, якими будуть два наступних бюджети. Бо якщо кожен бюджет ми будемо робити просто так, то виникає питання — навіщо нам середньострокове бюджетне планування.

Є питання, пов’язані з окремими статтями проєкту бюджету. Традиційно закладається майже 8 млрд грн від приватизації. У нас майже ніколи приватизаційні плани не були виконані. Тому, як на мене, це певний ризик.

Плюс, бюджет також передбачає співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Зараз тільки почалися перемовини. Тож тут є певний ризик — чи отримаємо ми ці гроші.

Позитив — виходять зі зростання 3,8%, це помірний підхід. Нам обіцяють 3,5% дефіцит бюджету, це теж правильний підхід. Але далі треба дивитися на доходи і ті сподівання, які ми покладаємо на цей бюджет.

Уряд має сподівання на отримання грошей за рахунок законопроєкту 5600. Але ми маємо ситуацію, коли сподівання є, а законопроєкт поки що не прийнятий.

Треба пам’ятати — в рамках одного бюджету не можна вирішити всі проблеми, які у нас є.

Поки що ми маємо тільки попередній варіант бюджету. Він затверджений урядом — і далі будемо дивитись, як він пройде парламент. Тому що, як правило, перший варіант бюджету — це пропозиція від уряду до парламенту, щоб поторгуватися.

Традиційно "хотєлки" полягають в тому, що усі прагнуть більше грошей. Усі будуть говорити "давайте будемо збільшувати витрати", а в цьому разі нам треба буде збільшувати дохідну частину бюджету. Цього я боюся.

Плюс, теоретично ми можемо збільшити наші витрати за рахунок збільшення бюджетного дефіциту. Цього я не радив би робити.

Що ще може бути? Вимоги, пов’язані з мінімальною заробітною платою — її можуть попросити збільшити. А це питання з одного боку правильне, адже ми хочемо підняти соціальні стандарти. Але з іншого боку — чи готова до цього економіка?

Крім того, Україна — частина світового господарства. Якщо буде чергова хвиля пандемії, то очевидно, бюджет доведеться коригувати, перерозподіляти кошти. Це — загроза у разі песимістичного сценарію. Бо Україна залежить від світового господарства. Якщо різко відбудуться зміни на світових ринках — ми матимемо економічні шоки, на які буде дуже важко вплинути.

Читайте також:
Дмитро Ярош
21 жовтня, 2021 четвер
"Шкода цього путінського телепня": Ярош заявив, що Кива погодився видати його спецслужбам РФ за $5 млн
Наталка Діденко
20 жовтня, 2021 середа
До українців йдуть рвучкий вітер і дощі, - синоптик Наталка Діденко
ФІФА
20 жовтня, 2021 середа
Понад 10 країн погрожують вийти з ФІФА у разі проведення ЧС з футболу кожні 2 роки, - AP
Київ
+14
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 26.19
    Купівля 26.19
    Продаж 26.45
  • EUR
    Купівля 30.35
    Продаж 30.74
  • Актуальне
  • Важливе
2021, п'ятниця
22 жовтня
00:04
Сергій Булеца
Ліга конференцій: який вигляд має таблиця групи "Зорі" після першої перемоги
2021, четвер
21 жовтня
23:54
Денис Фаворов
"Зоря" здолала ЦСКА та принесла Україні першу перемогу в єврокубковому сезоні
23:02
Дейлі Блінд
УЄФА назвав найкращого футболіста тижня в Лізі чемпіонів
22:54
Пентагон
США успішно випробували складові надзвукової зброї
22:35
Людмила Денісова
158 дітей загинули, понад 3 тис. - поранені: Денісова розповіла спецпредставнику ЄС із прав людини про наслідки агресії РФ
22:07
Бустерне щеплення не розглядають: МОЗ планує в наступному році повторно вакцинувати українців від COVID-19
21:45
Рік Карсдорп
"Рома" пропустила 6 голів від норвежців і ошелешила результатом у матчі суперників "Зорі" в ЛК
21:38
"Лаціо" - "Марсель"
"Лаціо" та "Марсель" зіграли внічию у центральному матчі Ліги Європи
21:34
путін
Путін про ГТС України: "Екологи повинні були сказати, що її потрібно закрити"
21:27
Україна - Фарерські острови
Жіноча збірна України розтрощила Фарери у кваліфікації ЧС-2023
21:10
На Київщині автобус із білорусами зіткнувся з вантажівкою і перекинувся, 6 людей госпіталізовано
21:09
Кіліан Мбаппе
"Барселона" вирішила перехопити в "Реалу" найдорожчого футболіста світу
20:51
корабель
РФ стала довше утримувати українські кораблі в Керченській протоці, - дослідження
20:50
"Зоря"
ЦСКА - "Зоря": склади команд на матч Ліги конференцій
20:43
Мирон Маркевич
Команда з Маріуполя нікому не потрібна, - Маркевич зробив несподівану заяву про команду свого сина
20:26
збірна України
Рейтинг ФІФА: Збірна України вперше в цьому році піднялась у списку
20:18
терористичні навчання СБУ
СБУ затримала співробітника ДБР, у Бюро пообіцяли сприяти розслідуванню
19:48
МВФ
"Особливого вибору немає": радник Зеленського розповів, на що витратять $700 млн від МВФ
19:18
Оксана Маркарова
"Будуть нові елементи": Маркарова заявила про посилення оборонної співпраці України і США
18:59
Наталка Діденко
"Майже літні відчуття": синоптик Наталка Діденко попередила про тепло і поривчастий вітер
18:38
Був радянським танкістом у Вільнюсі: у Греції за запитом Литви затримали ветерана АТО
18:31
Вакцина Pfizer на 90% ефективна проти коронавірусу у підлітків, - вчені
17:51
сепар
Окупанти двічі порушили "тишу" на Донбасі: стріляли із гранатометів
17:32
У Дніпрі підприємці встановлювали вживані деталі на бойову техніку для ООС під виглядом нових
У Дніпрі підприємці встановлювали вживані деталі на бойову техніку для ООС під виглядом нових, - ОГПУ
17:31
МЗС
МЗС заявило про готовність допустити міжнародні організації до затриманого на Луганщині окупанта Косяка
17:08
Укрзалізниця
Нові правила перевезень в Україні: у першу половину доби на потяги не пустили 18 пасажирів
17:00
біометан
Рада ухвалила закон для розвитку в Україні виробництва біометану
16:47
Верховна Рада
Рада ухвалила закон про енергоефективність
16:42
вакцина
У МОЗ пояснили, чи можна алергікам вакцинуватися від коронавірусу
16:28
економіка
НБУ погіршив прогноз зростання ВВП України за підсумками 2021 року до 3,1%
16:18
карантин
Черкащина на межі "червоної" зони карантину, - ОДА
16:12
Дмитро Ярош
"Шкода цього путінського телепня": Ярош заявив, що Кива погодився видати його спецслужбам РФ за $5 млн
16:04
Депутати "Європейської солідарності" заспівали під куполом Ради "Батько наш Бандера"
15:58
Кирило Шевченко
В НБУ розповіли, коли інфляція в Україні повернеться до цілі у 5%
15:43
знахідка археологів
Львівські археологи знайшли на Київщині стоянки давніх людей
15:38
коронавірус
У РФ виявили новий різновид штаму коронавірусу "Дельта"
15:15
електроенергія
Посол ЄС: Україні необхідно провести деолігархізацію ринку електроенергії
14:55
МОЗ
МОЗ посилить профілактичні заходи проти гепатиту В, туберкульозу й поліомієліту
14:26
сепар
Окупанти обстріляли українські позиції під Новолуганським і Південним
14:08
НБУ
НБУ залишив облікову ставку на рівні 8,5% річних
Більше новин