Бельгія: особливий підхід до освіти

Сподіваюся, що цікавою буде інформація про те, як влаштоване тут місцеве навчання. 

Починається усе дуже рано: у тримісячному віці малюків можна віддавати у ясла, які у Фландрії називаються крешами. А мами, які пильнують свою роботу, можуть виходити на неї зі збереженням грудного  вигодовування на половину робочого дня. Можна і на довше, але це вже нюанси не до нашої теми обговорення. У яслах починається перша соціалізація дитини. Далі іде садочок, який в Бельгії називається кльойтерсхул і разом із яслами вони належать до базової освіти. 

Дітки перебувають там до 15:30 по обіді, коли дорослі їх мусять забрати. Це складає певні труднощі, якщо батьки працюють. Оскільки ані самі малюки не можуть прийти додому, ані батьки їх забрати не можуть, до того ж аж до 14-річного віку діти не мають права перебувати вдома самі, ані валандатися вулицями. Тут на допомогу приходять в основному няні, або, вкрай рідко, бабусі-дідусі та інші родичі.

Від 6 і до 12 років діти по два роки на одному рівні навчаються у початковій школі. Українські мами дуже лякаються, якщо дитині радять залишитися на один рік довше для того, щоб опанувати краще місцевою мовою, завести друзів-бельгійців. Насправді дитина потім зможе догнати своїх однолітків під час складання іспиту на перехід у середню школу, коли є у наших дітей дуже високий шанс перестрибнути через один рік. В цьому їх переконують не лише вчителі,  а й працівники спеціальної психологічної служби підтримки, що працює зі школами CLB. Наші діти, як відомо, найкращі, ми в них віримо недаремно!

Читайте також: Велика війна не спровокувала велике переселення. Вона прискорила процес

Середня школа складається з нижчого циклу та вищого. І навчаються там аж до 18-річчя. 

Для дітей з іншою рідною, не нідерландською мовою існують спеціальні класи ОКАN у Фландрії. У Валлонії вони називаються по-іншому. І на який рівень навчання в школі дитина б не потрапила, у цих мовних класах, де нідерландській приділяють найбільшу увагу, є ще по кілька предметів, таких як, математика, фізкультура, праця, що відрізняється від школи до школи. Зазвичай, після пів року дитину переводять в основний бельгійський клас. Часом цей процес розтягується і школярик залишається штурмувати мову на рік, або й два. А паралельно узгоджуються уроки, на які він мусить ходити разом зі своїм класом. 

Фото: Ніка Нікалео

Діти після закінчення уроків йдуть зі школи

Моя донька, до прикладу, потрапила до класу 15-річних, тоді коли їй уже було майже 17. Але вона вже закінчила на той час українську середню школу і вже мала відповідно атестат. Тому ми вирішили ще на рік-два піти до школи, аби вивчити мову перед вступом до вишу. На спеціальні курси для дорослих з вивчення мов  також можна потрапити лише з 18 років. Через рік навчання ми зробили зріз рівня володіння мовою на спеціальному університетському тесті, що нас неймовірно розчарувало. І ми прийняли рішення відправити її на комерційний курс нідерландської у тому ж таки університеті, сказавши місцевій школі "па-па". Ціна за курси висока, але я це розглядала як інвестицію. Навчатися в європейському виші було моєю юнацькою мрією. Шкода, що тоді не було таких можливостей. І тоді я собі зареклася, що якщо мої діти запрагнуть навчатися закордоном, то я розіб’юся у друзки, але це стане реальністю. Мрії повинні здійснюватися. Батьки – крила своїх дітей. 

Читайте також: Дім, милий дім? Чому біженці бояться їхати в Україну

Щоб закінчити розмову про середню освіту, треба зауважити, що в Бельгії вельми педантично і прискіпливо ставляться до цього питання. Жодна дитина не може залишитися поза процесом, як це часто відбувається в Німеччині, про що я із жахом дізналася від колеги. Усі діти повинні ходити до школи та здобувати середню освіту. 

Фото: Ніка НікалеоДо послуг учнів — багаті бібліотеки

Підхід до кожного учня індивідуальний. Звертають увагу на бажання дитини, на її таланти, на побажання батьків особливо. В останніх класах існує два тижні стажування в іншій школі, не обов’язково в тому ж місті, де мешкає сім’я, адже може не виявитися школи з необхідним спрямуванням. До прикладу, місцева школа в пункті А спеціалізується на охороні здоров’я та спорті, і ці предмети у ній вивчають поглиблено. А ваша дитина хоче займатися програмуванням і любить математику. Тоді її на два тижні навесні відправлять до іншої школи, в пункт В. Потім за результатами співбесіди з вчителями тієї школи, з вами, як батьками, і з дитиною та вчителями постійної школи на шкільних зборах домовляться, як вчинити краще для учня. І якщо всі щасливі, та дитині припав до душі обраний напрям, її переводять до іншої школи. Або залишають у старій. Завжди переважає слово учня і батьків. 

Фото: Ніка Нікалео

У школах Бельгії індивідуальний підхід до кожного учня

Мені особисто, дуже подобається цей підхід, коли з кожним батьком чи мамою і дитиною класний керівник зустрічається окремо і проговорюють усі деталі: успіхи чи невдачі у навчанні за закритими дверима. 

Нікого тут не розпинають перед усім класом, як-то робиться у нас. Усе приватно, усі діти хороші та перспективні, але кожен по-різному. На моєму досвіді, за ці два роки, наші діти-випускники усі обрали іти у виш, лише одна учениця не була впевнена чи хоче іти до вищої школи, а чи хоче стати перукарем. І мама, до слова, також своєї дитини не переконувала ні в чому. 

Та й загалом, мене особисто дуже тішить і викликає гордість за своїх, коли бельгійці кажуть, що "ваші діти — амбітні, усі націлені на вищу освіту і навчаються наполегливо". Попри те, що багато дітей "тягнуть" ще й українську школу онлайн. 

Фото: Ніка Нікалео

Шкільний майданчик під час батьківських зборів повний машин

Тут, так само як і в сусідній Франції, можна здобути технічну, художню або іншу професійну освіту. Особливо цінується технічна, оскільки в Бельгії надзвичайно розвинена сфера машинобудування, транспортування, інтенсивне сільське господарство… Це все треба комусь з "золотими" ручками обслуговувати. І компанії казяться у пошуків технічних працівників середньої ланки. 

Щодо вищої освіти, то тут є університети,  а є вищі школи (інститути), академії. Навчання в університеті має більш прикладне значення і вимагає посиленого заглиблення на 8, а іноді й на 10 годин на день. І так щодня, і так 4-6 років. Для медиків ще довше, зрештою, як і в нас. Кажуть, що на декотрих спеціальностях дипломи отримують лише 10% студентів. Та перед бельгійськими випускниками усі двері світу відкриті. Хочуть вони того чи не хочуть, а процес відбувається трьома мовами, залежно від програми кожного викладача. 

Читайте також: Стійкість нації: демографічні виклики та майбутнє України

Для вступу в університет, як написано було вище, необхідно скласти складний мовний тест ITNA на рівень володіння В2 (у Фландрії). Але це стосується лише рейтингових вищих навчальних закладів. Вони ж вимагають і розширений пакет документів для студентів з інших країн, на безоплатну форму навчання. 

Українські діти з документами про тимчасовий прихисток мають ті ж самі права, що й бельгійські діти. Оплата є символічною, на адміністративні витрати протягом року. Комерційна ж форма навчання в державних вишах коливається від 6 до 10 тисяч євро на рік. В приватних — суми значно вищі. 

Загалом, пакет документів і вимоги відрізняються в різних вишах. За результатами мого власного опитування у різних групах українців у Бельгії, я зрозуміла, що більшість абітурієнтів не складали вступного випробування з мови, а ішли туди, де була обрана спеціалізація та нескладні вимоги до подачі документів. Мова навчання в основному англійська або нідерландська чи французька зі сертифікатом про навчання протягом двох років у бельгійській середній школі, плюс результати випускних іспитів. 

Насправді, як уже було написано, після середньої школи можна іти одразу працювати. Дитина отримує спеціальний диплом, що практично дорівнює бакалавру. Зарплатня одразу не сильно відрізняється від тієї, яку отримують після університету. Тому мотивації витрачати ще кілька років свого життя на здобуття вищої освіти дуже і дуже мало у бельгійських школярів. Бонуси виявляються лише через роки, але воно того варте!

Є різні форми навчання, як от очна і заочна, приватна і державна. Це нюанси. І тут вже усе, як в усіх. Обирайте…

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Ніка Нікалео – українська письменниця і перекладачка, тревел-блогерка, голова Львівського жіночого літературного клубу і благодійного фонду, авторка та укладачка низки бестселерів із серії "Львів. Кава. Любов".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.