"Інформаційна війна" у стилі Кварталу-95

А от що мене справді не перестає лютити, то це якась безнадійна, хронічна містечкова тупість у людей, які прийшли до влади завдяки технікам шоубізнесу і начеб мали професійно на ньому знатися, — у всьому, що стосується, здавалось би, життєво насущних для них сьогодні питань інформації й пропаганди!

Альо, рєбята, там у вас хто-небудь коли-небудь ТікТоки (наприклад) гортає? Хто-небудь моніторить, як рашка працює на цьому фронті — впевнено, невпинно й послідовно? Як і коли починають зненацька наростати в мережі хвилі прегарних, високоякісних, аж залипаєш, "вумних рілізів" російського виробу: ось стильна й скромна білявочка (не силіконова, а натурально гарнюня!) йде по Арбату, її перепиняють спитати, що за музика в неї в навушниках, вона відповідає: "Дворжак, 9-та симфонія, фінал" і всміхається так, що не закохатись неможливо, кількасот коментів "What did she say?!" (і серед них, можете не сумніватись, кілька обов'язково — в дусі "ну що ви хочете, це ж Russia, в них класична музика в крові", sic!), - а ось прекрасні кадри з  "Фауста" Сокурова, причім, Боже збав, не реклама фільму 2011 р., а вкид на якийсь духопідйомний англомовний паблік про soul (ну звісно, хто ж ліпше знається на soul, як не Russians, та ще й так заворожливо знімати вміють!), - а от уже й старий гебіст Маратушко Гельман, який, qrwa, нам ще за 2004 рік не відповів, обійнявшись з облизаним позаторік андруховочелюбними галичанами Мішею Шишкіним, засновують нову російську літпремію "безкордонів" - правда, це вже грубо зрекламовано, таргетно, а куди цікавіше те, що "невидиме", - напр., коли ви гуглите (англійською!) вбиту цапами в тюрмі Вікторію Рощину, а вам "підтягує", відразу ж за нею, іншу "жертву режиму", теж літераторку, і теж женщину, ашонетак, - Marina Tsvetayeva, прошу ласкаво, з прекрасними (куди показніше підібраними од Вічиних!) фото й біографією "Нетфлікс би плакав" - певна річ, без згадки, що з Франції до СРСР ця борциця за свободноєрусскоєслово мусила втікати, бо їй, як жоні терориста-бойовика НКВД, світило 20 років французької тюрми за співучасть у вбивстві Рейса, зате увагу перетягує на себе з закатованої укр. журналістки — буквально у змиг ока (отут я вже мало не блюванула — якась екзистенційна нудота наринула)!

І все це, любі друзі, - 1, 2, 3, 4 - в межах якихось 20 хвилин!

Читайте також: Як розуміти Вампірляндію

Буча? Яка Буча, який Ізюм, які крадені унітази й розбомблені музеї, які масові поховання, — ніхто того вже не пам'ятає, цілий рік усі, хто пам'ятав, постили вже тільки Сектор Гази, — а тим часом міріади ось таких непомітних золотих порошинок з потьомкінського села "Великої Російської Культури" летіли космічним пилом у кожну інформшпаринку, "виправляючи" захитаний, було, образ Beauty of Old Russia назад до звичного-довоєнного, так що сьогодні вже й дико заводити розмову про якийсь там кенселинг — кого ви зібрались кенселити, цю чудесну московиточку, що слухає Дворжака?! Чи, може, свою власну Оксану Линів, чиє творче серце рветься явити людству нову інтерпретацію повік-безсмертного (як вона вам-тупакам доводить!) "Євгенія Онєгіна"? Да ви просто звєрі якісь, гаспада, — фашисти й рагулі, намертво позбавлені почуття прекрасного...

І от, вопріс: а чим весь цей час займалась пропаганда українська? На що йшли виділені на неї наші з вами бюджетні кошти?

Перепрошую, а всі оті десятки наших (!) каналів, на яких сидять українські журналісти й на чістихрускіхщах переказують (кому?) виступи рашистських скабєєвих-соловйових-ім'я-ж-їм-леґіон з видатними за тупістю "власними коментарями" в дусі "друзья, ви только послушайтє, как он обос...лся в прямом ефірє!" - це, *запікано*, що, і є "інформаційна війна" в розумінні 95-го кварталу?!

Курча, то чим же ви 20 років на Москві займались, якщо навіть того від них не навчились, у чому вони дійсно "впєрєді планєти всєй", - і всі ваші осяги в справі промоції України (а значить, і себе-коханих, це ж у ваших-таки кровних інтересах!) за 3 роки великої війни — то пес Патрон і портрет Олени Зеленської від Енн Лейбовіц?!

А ви кажете - "мирний план"...

А вони, схоже, взагалі нічого планувати не вміють — просто "лягають на хвилю", як серфінгісти.

(Залишається покластись виключно на Бога — принаймні Він уже не раз за останні 10 років демонстрував, що якийсь "свій план", в межах людської логіки не передбачуваний і незбагненний, у Нього на нас точно є, і що пропасти Він Україні не дасть і своєю опікою не обійде...  Інших хороших новин я для вас наразі не маю.

* Публікується зі збереженням стилю авторки

Джерело

Про авторку. Оксана Забужко, письменниця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.