План Трампа: швидкість — не та категорія, яка точно веде до успіху

Трамп не має (наразі) механізмів впливу безпосередньо на Росію. Але йому потрібно демонструвати "швидкий мир". 

Звідси запрошення третього гравця (отам, у кінці його допису) - Китаю. Це артикульовано чітко. 

Якщо Трамп усадить за один стіл переговорів Путіна і Сі Цзиньпіна, вони обоє гратимуть проти Штатів. Але це саме те, чого стратегічно бажав би Путін — нової Ялти про розподіл світу. 

Думаю, в команді Трампа це усвідомлюють, а тому цю історію "продаватимуть" Путіну, як мрію. А самі будуть рухатися до того, щоб на перемовини Росія вийшла слабкішою. 

Читайте також: Війна з озиранням на Путіна

Чи може Трамп переконати Сі, щоб той умовив Путіна відступити? Теоретично так, проте профітів від воюючої Росії в Китаю більше, ніж у ситуації, коли РФ починає повертатися до "мирного життя". 

Все це вказує на те, що ми (Україна) станемо лише частиною великого пакета домовленостей. Цей пакет досі перебуває в стадії формування і вивчення. 

Читайте також: Трамп і війна в Україні: сценарії

Перехідна адміністрація тільки отримала доступи до даних розвідок і намагається вибудувати нову архітектоніку зовнішньої політики, де має бути багато перемог. І бажано швидких. Це непросто. А у випадку з Україною — майже нереально без зміни теперішніх підходів. 

Швидкість — не та категорія, яка точно веде до успіху (команда нашого президента у 2019-му це теж проходила). Тому, звичайно, спроби будуть. Але я досі переконаний, що у нинішньому крихкому світі часові дедлайни часто не дотримуються, бо виникнення нових проблем відбувається набагато частіше, ніж розвʼязання попередніх. Ізраїль, Грузія, Сирія — це те, що лише сьогодні в топах інформаційних агентств. А що ми знаємо про бойові зіткнення в М'янмі, Нігерії, Судані, Камеруні, Пакистані чи в тих місцях, які за індексом потенційних загроз можуть перерости в нові гарячі точки? 

Тому, все рухається за сценарієм, який на цю мить все ще далекий від бажаного швидкого і справедливого миру. 

Але побажаємо команді Трампа спробувати. Зрештою, кожен американський президент намагається "перевантажити" відносини з Кремлем. Але я щось не памʼятаю, щоб у когось це швидко та ефективно вийшло.

Джерело

Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.