Про Малі та дипломатію

Бо навіть тут примудряються знайти "провину України".

Неіронічно.

Чинний "уряд" Малі — це справжня військова хунта, яку легальним урядом визнають дуже небагато країн. Західні країни та більшість африканських обережно називають його "перехідним урядом".

Режим існує з 2021 року, коли військові усунули від влади своїх же партнерів по владі, до якої вони прийшли внаслідок попереднього військового перевороту. Ключовий союзник голови хунти Ассімі Гоїти — Росія. Навіть Китай тримається від режиму Гоїти подалі й дуже обережно підтримує контакт. Тому те, що проросійська хунта в Малі за першої нагоди виконала прохання Росії й "ударила" по Україні (як могла), - цілком логічно. 

Інше питання - чи нашкодить це якось Україні та нашим контактам із країнами Глобального Півдня. Та ні, ніяк не нашкодить. 

По-перше, навіть якщо уявити, що українські спеціалісти допомагають бити по вагнерах, то Малі в такому випадку не прецедент. Про удари в Судані писали провідні західні медіа.

Читайте також: Нігер розриває дипломатичні відносини з Україною 

По-друге, для режимів країн, які самі бояться російської чи китайської гібридної експансії, Україна одночасно і приклад ефективної протидії, і джерело невичерпного досвіду, як із цими загрозами боротися.

І коли Україна зможе — коли сама відібʼється від Росії, — наші військові можуть стати величезним джерелом досвіду й експертизи для відносно демократичних країн Африки та Азії в питанні боротьби з проросійськими режимами й російськими же проксі та найманцями.

Ну і, так, постійно шукати недоліки в собі, у своїй державі, у дипломатах чи розвідниках — це вкрай шкідлива звичка. Особливо, коли ці "недоліки" дратують справжні військові хунти. Тут радіти треба, що нас уже так бояться. 

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.