Про обмежену моральну рацію союзників України

Коли у лютому Росія знищила, за оцінкою The Washington Post, близько 80% теплової генерації ДТЕК, і одночасно з цим істотно наростила застосування КАБ - так, що міністр Кулеба в Брюсселі був змушений просто волати про термінову допомогу, союзники раптом заворушилися і почали терміново шукати додаткові Patriot для України.

Чому не раніше?? Чому завжди не на крок, а на два і більше кроків позаду подій? (І так само було з F-16, а до того з танками, ATACMS тощо).

Офіційна відповідь - "щоби не провокувати Росію". По суті, я б радше сказав - "щоби в жодному разі не виглядати стороною, яка активно підіймає ставки та прагне ескалації, а не деескалації" (Макрон викликав цілу бурю, порушивши це неписане правило, і вже почув 100500 заперечень та спростувань у відповідь).

Читайте також: Нам слід дорослішати

І якась обмежена моральна рація, мушу визнати, у такій "реактивній" позиції є (це важливо і для електорату західних країн, і для величезної аудиторії "Третього світу").

Але для нас це означає - "Спершу почніть помирати, а потім вже ми почнемо думати, як допомогти вам не померти остаточно. А раптом якось і без того обійдеться...".

А втім, це навряд чи цинічніше за процедуру виклику "швидкої" в США, коли спершу тебе питають "яка у вас страховка?", і вже потім "що у вас трапилося?" (це мій особистий досвід — колись викликав "швидку" для своєї landlady).

Мораль: треба "вибивати" в наших союзників своє, і намагатися не дуже засмучуватися тим фактом, що в них, як і в нас, є вдосталь власних вад і недосконалостей. "Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої" (с).

Джерело

Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.