Про соціологію і суспільство за мотивами резонансного опитування

Навпаки, треба докладати зусиль і мати відповідний рівень рефлексії, щоб мінімізувати суперечливості власного мислення.

Тому часто в рамках одного опитування на питання про суспільне та особисте люди схильні в першому випадку давати суспільно прийнятну відповідь (наприклад, "Корупція — зло"), а в другому залишати вигідну собі позицію ("Хочу, щоб кум міг порішати). Так, соціально прийнятна відповідь — бич соціологічних досліджень. Що кількісних, що якісних. Саме тому у якісних опитуваннях завжди зашито вивірчі тест-питання.

Те, що значна частина хоче перемовин, але при цьому хоче перемовин на умовах України — абсолютна норма. Просто тому, що війна завжди закінчується перемовинами — навіть якщо це перемовини про капітуляцію однієї зі сторін. Але бажаючи перемовин, все ж хочуть перемовин про поразку Росії.

Читайте також: 44% за перемовини з Росією, однак їх не буде

Залежно від динаміки в тилу, на фронті, в міжнародці настрої будуть змінюватися в той чи інший бік. Тут не треба абсолютизувати роль і значення пропаганди. Люди в принципі складно формують уявлення про реальність. І слова їх товариша, який служить впливають не менше, ніж зрада чи перемога з новин. Або особисті відчуття людини, хоча вони не менш суб’єктивні, ніж оцінка їх товариша.

"Втома від війни", яка формується з часом у тій чи іншій формі у частини суспільства — це природний стан речей для будь-якої війни у будь-які часи. Особливо коли війна перестала бути просто повсякденною формою існування людських спільнот.

Найбільш масштабна в новітній історії "втома", викликана абсолютно звірячою формою війни — це Перша світова, звісно. У Франції, Німеччині, Британії 1917 року це проявилося найяскравіше: люди почали масово війну саботувати, одночасно з цим механізми державного примусу вийшли на новий рівень (ми ще навіть на 5% до того не дійшли), а на вершині цього був страх, що війна триватиме ще 30-40 років, настільки невимовний жах формувала нескінченна окопна війна і суворі (а не як у нас) обмеження в тилу.

Читайте також: Роздуми над соціологією: Держава має бути чесною, а не розказувати фігню

Ви чи я можемо скільки завгодно апелювати до раціонального (наприклад, пояснювати, що побутові страждання українців зараз навіть смішно порівнювати зі стражданнями французів Першої світової чи тим більше корейців Корейської), але люди не часто порівнюють обʼєктивні показники. Частіше вони оцінюють субʼєктивні відчуття. Така наша природа. Тому невдоволення буде каналізуватися або у вимогу "припините це усе", або в опозиційність, або у внутрішню еміграцію, або просто у роздратування. Це неминуче. Просто у кожного свій поріг терплячості та своя форма адаптації.

Для країни, яка зустріла війну з переважно несформованими інституціями (як державними, так і суспільними), слабкою економікою і купою внутрішніх суспільних суперечностей і конфліктів, ми добре тримаємося. І соціологія це теж підтверджує. Я не впевнений, що інші країни, з набагато кращим базовим станом витримали б краще.

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.