Про так звані Дніпропетровську та Кіровоградську області
Неймовірно, що на десятому році війни з Росією та за три десятки років після розвалу СРСР в нас досі дві області носять комуністичні назви
Невже серед депутатів Верховної Ради немає єдності у питанні перейменування? Та ніби ж є.
Знаю, що процедура складна: спочатку 150 депутатів ініціюють законопроєкт, потім перевірка Конституційного Суду, потім 226 депутатів вносять на голосування, а далі 300 голосів має бути "за". Але коли треба, то в нас Рада знаходить голоси і не на такі закони.
Щобільше, Конституційний Суд вже приймав рішення з цього приводу у 2019 році:
- по Дніпропетровській області;
- по Кіровоградській області.
Підказали мені, що Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. Але ж у Ради цього скликання був час до повномасштабного вторгнення.
Читайте також: Щоб відірватися від імперії, маємо не говорити в себе вдома мовою імперії
Ну, скажете ви, то депутати мають зробити. А що ми, прості громадяни, можемо? А можемо.
Мене завжди надихало, як кримські татари гуртуються та відстоюють своє. Вже багато років вони називають у національній пресі та й між собою Сімферополь Акмесджитом, Севастополь Ак'яром тощо. Ще до формального перейменування, як до, так і під час окупації Криму росіянами. І таким чином стверджують нову реальність наперед.
Що заважає нам — навіть без рішення Верховної Ради — нормалізувати топоніми Січеславська та Кропивницька області? У пресі, у публічних виступах, між собою? Як на мене, нічого не заважає.
Про автора. Андрій Яніцький, журналіст, директор з розвитку сайту espreso.tv
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів
- Актуальне
- Важливе