Прогноз погоди. Як розпізнати метеорологічні фейки?

Поважні сайти з мільйонами підписників, дублювальні джерела телевізійних каналів, офіційні ресурси, українські матеріали, десятки, якщо не сотні погодних сайтів іноземного походження, розважальні, серйозні, з малюнками, картами, відео, фантастичними кадрами стихій, із ведучими найхимерніших стилів та з найстрокатішою і часом дуже дивною подачею.

І це я ще не торкалась елементарної грамотності. 

Ні, не метеорологічної, а звичайної, тієї, якої вчать у школі.

Як тут не розгубитись, як обрати справді найбільш вірогідний професійний прогноз погоди?

1. Почнемо із сайтів

Комерційно спрямовані джерела одразу видно, адже вони перенасичені рекламою, яскравими картинками, кольоровим оформленням і часто надміром побічної інформації.

У них зазвичай використовується одна прогностична модель, яка може мати часом хорошу справджуваність. Проте професіонали ніколи не обмежуються одним прогностичним джерелом.

Ці сайти захоплюються діаграмами, дещо сенсаційною подачею матеріалу та врешті решт недобросовісним прогнозом погоди.

2. Народні синоптики

Тут — справжня погодна вакханалія.

Адже людей давно вабила погода, кліматичні особливості, спостереження за поточними метеопроцесами, ведення власного щоденника та врешті решт формування власних підсумків і створення особистого методу прогнозування.

Це все має право на існування, якщо ваш прогноз не виходить за кордони зони користувачів, яка складається із вас самих, ваших друзів чи родичів.

Якщо ви маєте свій власний погляд на певні прогностичні особливості природи, ніхто не має право вам це забороняти.

Проте, як тільки ви починаєте претендувати на узагальнення і публічно декларувати ваш "дачний" метод, як той, що заслуговує на широку увагу – ви стаєте на слизьку стежку.

Адже зловживати довірою людей, використовуючи власну непрофесійність, навіть щиру, неприйнятно. 

Так звані народні синоптики повинні бути під вашою пильною критичною увагою, а краще поза увагою.

3. Аферисти

Дуже показова історія, як приклад редакторської недбалості (і це найслабкіше слово) — про так званого народного синоптика Станіслава Щедріна.

Чудовий матеріал підготували про цього самозванця журналісти. 

У статті вказується, що пана Щедріна "цитують ЗМІ, беруть у нього коментарі, посилаються на його дописи в соцмережах та просто передруковують новини один одного. До прикладу, на Щедріна посилаються ТСН, УНІАН, Суспільне ("народного" синоптика навіть, показували у прямому ефірі темарафону "Єдиних новин"), Рівне вечірнє, Апостроф, Радіо трек, Главред, Рубрика та сайт громади міста Українка Київської області". 

Є також пояснення, що Щедрін – “народний синоптик, який співпрацює з рядом провідних загальнонаціональних видань”.

Цікаво, що новини з прогнозами цього "народного" синоптика почали масово з’являтись на сторінках медіа саме після його ефіру в марафоні "Єдиних новин" 20 листопада 2022 р.

Керівниця відділу взаємодії та ЗМІ Українського Гідрометцентру Наталія Птуха повідомила, що пан Щедрін не має жодного відношення до гідрометеорології, жодної профільної освіти ніде не отримував. Це звичайний самозванець.

Я також була обурена ще й тим фактом, що пан Щедрін називав мене колегою.

Акцентувала й акцентую, що його дописи та виступи містять абсолютну відсутність будь-яких знань з метеорології, химерні формулювання, наповнені стилістичною та метеорологічною маячнею, і, взагалі, поведінка виглядає дещо нездоровою.

Я так детально зупинилась на цій історії, бо вона чітко показує, у що може вилитися редакторська недбалість та непрофесійність. 

Я на сторінках соцмереж також закликала припинити вводити в оману людей і хоча б трохи поважати професію журналіста.

Поки писала ці рядки, поцікавилась, чи й далі триває ця кричуща непрофесійність. На жаль, так.

На сайті поважного провідного національного телеканалу регулярно публікують посилання на "прогнози" пана Щедріна, поруч із коментарями справді професіоналів-метеорологів.

Справа Свирида Петровича Галахвастова живе і процвітає...

4. Особливий головний біль професійних синоптиків – некваліфіковані редактори на телебаченні, сайтах, радіостанціях, різноманітних інтернет-ресурсах

Це люди, які готують до подачі прогноз погоди своїм слухачам — глядачам — читачам. 

Вони не схожі на "народних" синоптиків і жодним чином не є аферистами.

Це нормальні редактори із певними професійними дипломами, проте часом із поверхневими знаннями, умовною загальною культурою, без бажання заглибитися у предмет свого редакційного завдання.

Погоду часто залишають, як "бантик", як розважальний елемент у будь-якій програмі.

Проте конкретні збитки від негоди, негативний вплив несприятливої погоди, маніпулятивний прогноз погоди торкаються усіх, вкупі із такими редакторами.

Переважно це молоді люди, часом практиканти, і саме через свою молодість вони мали б бути більш обізнаними про сучасні важливі перспективи клімату, про екологію, про значущість щоденного прогнозу погоди — як це вже відбулося у країнах Західної Європи та США, де розвиток метеорології досягнув високого рівня.

Проте ми часто стаємо жертвами поблажливого, неглибокого ставлення до професійного прогнозу погоди. І це я навіть не кажу про авторське право чи хоча б нормальне посилання на конкретне джерело.

Я неодноразово стикалася із ситуацією, коли мій прогноз погоди із Фейсбуку розміщували на інших ресурсах, перекроювали на свій копил, втрачаючи суть, робили власні висновки, а вже що ставили в заголовки – страшно згадати.

Я розумію, що будь-яке медіа бореться за рейтинги, кількість відвідувачів, впізнаваність та першочергову увагу.

Це все – складники існування медіаресурсів.

Проте, коли редактор навмання висмикує звідкись професійний прогноз погоди, знущається над ним, перекроюючи на догоду "жовтизні" – це неприпустимо.

Одразу залишайте таке джерело.

Ставлення до прогнозу погоди, як це не дивно, на перший погляд, є лакмусовим папірцем роботи усього редакторського колективу.

5. Ковідні часи та часи війни, не секрет, дещо погіршили якість знань сучасних учнів

Проте шкільні уроки, схоже, прогулювали не лише теперішні школярі.

Це уроки з географії, фізики, природознавства.

Адже деякі базові поняття, які використовуються у метеорології, мали б бути відомими ще з юних шкільних років.

Наприклад, я часто стикаюся із запитаннями про особливості "завтрашнього клімату" в Україні.

Річ у тому, що багато людей не знають, у чому полягає різниця між кліматом та погодою.

Принагідно, трохи освіжу шкільні знання.

Якщо вкрай спрощено: клімат (між іншим, українською також підсоння) - багаторічний (багатосотрічний) режим погоди, який базується на тривалих метеорологічних спостереженнях.

Погода — стан нижнього шару атмосфери у певній місцевості в конкретний час.

Тобто, клімат – це те, що дуже давно і довго, а погода – щодня.

Якось отримала запитання від далеко не юного чоловіка, який щиро здивувався факту існування на території України смерчів – що вчить середня школа.

Також варто пояснювати різницю між роботою синоптика, кліматолога, агрометеоролога, гідролога, океанолога, авіаційного синоптика.

Якщо у вас заболіло вухо, горло чи ніс, ви навряд чи підете на прийом до гінеколога чи остеопата.

Так, загальні знання з предмета мають бути як в лікаря, так і в метеоролога, проте все ж різницю та спеціалізацію мали б розуміти всі.

6. Народні прикмети

Я вже навіть не пригадаю ці сотні, якщо не тисячі, власних пояснень, чому народні прикмети не працюють.

І чому, слідуючи порівнянню із медициною, варто звертатися до спеціалістів.

Якщо злегка болить горло чи шлунок, можна попити настій ромашки, але якщо ситуація складніша – все ж більшість із нас йдуть до лікаря.

Якщо вам милі й корисні народні прикмети ваших околиць, це – чудово. Але якщо вам треба знати реальний прогноз погоди – тут вже винятково професіонали вам допоможуть. 

І також нагадую, що Україна – велика країна. 

Територія її включає ліси, степи, субтропіки, посушливі райони, перезволожені райони, гори і навіть пустелю.

Тому для кожного такого специфічного кліматичного поясу мала б бути своя народна прикмета, яка точно не працюватиме деінде.

До цих очевидних речей додамо інтенсивний технологічний розвиток, зміну екологічних умов і врешті решт нещодавню зміну церковного календаря.

Сподіваюсь, зрозуміло, що народні прикмети не можуть використовуватися як надійне професійне джерело для прогнозу погоди.

7. Щоб не завершувати на песимістичній ноті, хочу сказати, що насправді гідних прогнозів погоди вистачає

Важливо знайти своє професійне першоджерело, а не йти за перепостами, посиланнями, які часом поширюються у геометричній прогресії, особливо в соцмережі Телеграм, де часом художня самодіяльність найнижчого штибу дивує, як мінімум, і обурює, як максимум.

Хай джерел професійної інформації буде небагато і без сенсаційних принад, проте перевіряти, бути уважними, критично мислити, оцінити рівень професійності власним досвідом користування джерелом, довіряти не сліпо, оцінювати розумно – це все стосується не лише прогнозу погоди.

Хай будь-яка погода стане вам корисною, не шкідливою, приємною та, головне, передбачуваною.

Завдяки професійним прогнозам погоди.

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Наталка Діденко, синоптикиня, ведуча програми погоди на телеканалі Еспресо

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів