Російський "тіньовий флот": ризики для довкілля як підстава для нових санкцій
Левова частка російського "тіньового флоту" складається із морально застарілих та фізично зношених танкерів, які мали бути відправлені на металолом
Наприклад, у 2023 році у світі на металолом не було здано жодного танкера. Проте використання саме старих суден має свою логіку.
Танкери, які порушують санкції, ризикують бути поміченими Управлінням з контролю за іноземними активами США, що застосовує санкції та може обмежити використання цих танкерів. Можливий навіть варіант, коли власника змусять здати судно на металолом. Відтак існує ризик втрати судна, а тому оператори тіньового флоту надають перевагу старим танкерам, які мають меншу ціну, і у разі конфіскації компанії зазнають менших збитків. Окрім цього, старі танкери, які мали бути зданими на брухт, були фактично єдиним способом швидко зібрати велику кількість суден для "тіньового флоту".
Використання застарілих та зношених суден означає вищий ризик аварій та небезпеку розливів нафти, які завжди є великою екологічною проблемою. Що ж станеться, якщо ці судна зумовлюватимуть велику кількість таких екологічних інцидентів? І хто заплатить за усунення наслідків?
Читайте також: "Тіньовий флот" Росії: санкцій замало
Наприклад, дві третини російських танкерів, що проходять через протоки Данії не мають страхового захисту на відшкодування збитків. Через те, що світові страховики базуються в західних країнах і дотримуються західних санкцій, "тіньові" судна вдаються до альтернативного страхування (зокрема й російські компанії, як-от Інгосстрах), яке часто виявляється зовсім не відповідним. Дуже часто договори прописані таким чином, щоб від власника чи оператора судна не можливо було нічого отримати. В такому разі покриття збитків впаде на країни, які безпосередньо постраждали. Інакше кажучи, це не договори страхування, а суцільне шахрайство.
У нещодавньому звіті Greenpeace зазначається, що, наприклад, кількість нафтових танкерів, що виходять із російських портів у Балтійському морі (Приморськ, Санкт-Петербург, Усть-Луга і Висоцьк) та проходять повз балтійське узбережжя Німеччини, зараз на 70% більша, ніж до повномасштабної війни. Минулого року повз німецьке узбережжя пройшло близько тисячі танкерів з російською нафтою, що є найвищим показником за всю історію спостережень.
Водночас ці танкери майже вдвічі старші, ніж ті, що ходили цим маршрутом до війни, і вони перебувають у поганому стані, погано обслуговуються та майже не проходять перевірок. Середній вік танкерів становив 16,6 року, порівняно з 8,9 року до повномасштабної війни.
Відтак, з початком війни спостерігаємо більшу кількість проходів суден, які є менш надійними з погляду операційної безпеки та ризиків для довкілля. Наприклад, 22 серпня два з трьох танкерів, що проходили вздовж німецького узбережжя, не мали страхування. Їм було 17, 18 і 20 років. Один з них, Chilli, неодноразово зазнавав зауважень під час портових перевірок. У липні минулого року індійські портові інспектори помітили корозію на корпусі судна. У березні інспектори індійського порту Сікка виявили на Chilli щонайменше шість несправностей і затримали його.
Читайте також: Росію рятує від санкцій тіньовий флот
Європейські країни, повз які проходить металолом російського "тіньового флоту", мають бути стурбованими ризиками розливів нафти. І ризик саме екологічних катастроф має бути важливим аргументом у комунікації із Заходом для посилення санаційного тиску на російський "тіньовий флот".
У червні міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен заявив, що Данія та деякі інші західні країни розглядають способи обмежити, якщо не повністю зупинити, небезпечний рух "тіньового флоту" Росії через єдиний вихід з Балтійського моря, зокрема, використовуючи певні права прибережних держав для запобігання екологічній шкоді.
Комерційне судноплавство через протоки Данії є недоторканним, згідно з міжнародним правом – Копенгагенська конвенція 1857 року гарантує право мирного проходу для комерційних суден. Але тут постає питання: а наскільки рух російського "тіньового флоту" є мирним? Нагадаю, що російські нафтові доходи, отримані в обхід санкцій, є вагомим джерелом фінансування російського бюджету, а отже, — і війни проти України.
Крім цього, питання наскільки значні екологічні ризики, пов’язані із можливими розливами нафти, кореспондують з безпекою? Міжнародне право, а зокрема Конвенція ООН з морського права 1982 року (UNCLOS), дає прибережним державам право вживати заходів проти суден, які становлять екологічну загрозу.
Якщо деякі країни не можуть наважитись вживати достатніх заходів для обмеження діяльності російського "тіньового флоту"., то в таких умовах, слід додатково акцентувати на екологічних ризиках використання металолому, який перевозить російську нафту в обхід санкцій.
Про автора. Андріан Прокіп, аналітик із питань енергетики Українського інституту майбутнього
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе