Стаття Джонсона: Хто вам сказав, що це "мирний план"?

1. Намагання аналізувати дії західних політиків (особливо британців з їх досвідом багатоходівок) методами примітивного українського гі*оаналізу, який живе в примітивному дискурсі "зрад та перемог", виглядає просто тупо. Захід не живе в такому контексті, а живе в режимі можливостей, торгу та багатьох сценаріїв, які залежать, у тому числі від активності та дій країн й народів, які можуть скористатися цими можливостями. А можуть і ні.

2. Час нарешті зрозуміти, що не все, що говориться на Заході, є кінцевим словом. Час позбавлятися цього рабського менталітету, якого у нас понабиралися через відносини з Росією. Це там або раб, або ворог. З Заходом можна і потрібно сперечатися й не робити те, що тобі не вигідно. Така там культура. Наприклад, ніщо не завадило Ізраїлю дві години розстрілювати американський корабель у нейтральних водах у 1967 році, попри те, що США вже тоді не сильно, але допомагали Ізраїлю. Нічого, перепросили. Навіть компенсацію заплатили згодом, але захоплення Голанських висот зробили.

Читайте також: Якщо Трамп дасть зброю, всі інші пункти Джонсона втратять сенс

3. Особливо мене смішать розмірковування деяких наших оглядачів про те, як Джонсон може говорити про прийняття Росії назад у G7. Це ваша проблема? Це проблема Заходу, а не наша. Наша проблема – це забезпечити звільнення наших територій та забезпечення нашої безпеки. Де буде сидіти у це час Росія взагалі не наша проблема і на це питання ми ніяк не впливаємо.

4. Хто вам сказав, що це "мирний план"? Я бачу тут стартові позиції торгів з Росією, які більше схоже на початковий ультиматум, який полягає у наступному:

Ніяких "демілітаризацій" України не пропонується, як того вимагав Путін. Йдеться про додаткову мілітаризацію. Тобто те, що нам потрібно. А коли на руках купа зброї, то і відкривається багато варіантів для різних сценаріїв. Наприклад, додаткові удари по Криму з великою перспективою його звільнення. Якщо хтось на Заході почне обурюватись, що ви щось там обіцяли Крим не чіпати, то можна сказати, що самі не розуміємо, як так вийшло. Навіть просити вибачення. Та висловити занепокоєння. Нічого за це не буде. Сильних та буйних поважають.

Читайте також: Трамп починає розуміти: про Україну потрібно розмовляти з Україною

Ніяких "конференцій" з Заходом про фіксації чотирьох областей у складі Росії проводити ніхто не збирається, чого вимагав Путін. Всі ці розмови про "ЛНР", "ДНР" та Крим слід сприймати як тимчасові розмови для багатоходівок. Якщо у нас буде купа зброї на руках, то вони реально взагалі не мають ніякого значення. Нехай говорять.

Там є цікава пропозиція щодо того, щоб 70 тис. українських військових замінили американців у Європі. Думаю, що з цього слід починати. Нехай зараз і озброюють за всіма нормативами НАТО. Нам потрібна зброя зараз. А далі ми ще подивимось що, де і як. Можемо ще передумати.

Джерело

Про автора. Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.