"Судді Майдану" можуть залишитися в системі. Чому судова реформа стагнує?

А суди мають допомогти тримати баланс між президентом, парламентом та урядом. Коли виникають між ними спори – фінальне слово за судом.

Роль судів у історії часто вирішальна. Третій строк для Кучми Конституційний Суд визнав можливим. "Другий" тур пройшов повторно для Януковича і Ющенка, бо було Рішення Верховного Суду, а зібрання на Майдані заборонив ("вовчий суд").

Довіра до судів в Україні вкрай низька. Нижче – тільки до партій. І це не дивно, бо у ЗМІ дають інформацію про те, що то голову Верховного Суду Всеволода Князєва взяли на хабарі, то у судді того ж таки Верховного Суду Богдана Львова виявили російський паспорт. 

Без реформи судів шлях до Євросоюзу закритий. Але окрім впливу Офісу президента, реформу та довіру до судів блокують ще й самі судді. Так, Велика Палата Верховного Суду нещодавно прийняла скандальну постанову, яка дає можливість залишити в системі зокрема і "суддів Майдану". Цю постанову розкритикував громадський сектор. Вона ослаблює судову систему, чим може скористатися Банкова, про що громадська ініціатива "Голка" детально написала на сайті організації.

За Януковича "смотрящими" за судами були Андрій Портнов та "підрахуй" Сергій Ківалов. Тоді підприємства олігархів давали щомісячну абонплату визначеним суддям. Система розподілу справ працювала як "донецький паровозик" – були факти втручання для вибору "правильного судді".

Читайте також: Оновлена ВККС дуже сердобольна

Аби реформувати суди, створили Громадську раду доброчесності, запустили Вищу кваліфікаційну комісію та Вищу раду правосуддя.

Це був крок до незалежності суддів від політичного впливу, але цим шансом не скористалися. Після Майдану суди "курували" Олександр Грановський та Олексій Філатов, і так до Верховного Суду, який вирішили реформувати з самого початку, потрапляли такі одіозні судді як Богдан Львов. Саме його намагалася блокувати Громадська рада доброчесності у 2017 році, але він пройшов.

Тут, щоправда, варто зауважити, що коли у Богдана Львова виявили російський паспорт, то низка суддів Верховного Суду наголосили на тому, що громадянам РФ у судах України не місце. Тобто сформувати ціннісне ядро, але далеко не критична маса. Постає питання: чому під час судової реформи попри спротив Громадської ради доброчесності потрапив до суду такий одіозний суддя як Львов?

Тогочасна членкиня Громради журналістка Наталія Соколенко наголошує, що тоді в них були питання до представників донора USAID, які відповідальні за судову реформу. І тут треба додати, схожа тенденція прослідковується, коли мова про реформу "містобудування" – проєкт 5655, яку лобіює голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Так, народна депутатка Анна Бондар "Слуга народу", заявила в інтерв’ю громадській ініціативі "Голка", що колишній віцепрем’єр Олександр Кубраков ходив до посольства США, аби домовитися про блокування фінансування для розробки містобудівного кодексу — альтернативи містобудівній "реформі". 

Це дуже схожі тенденції для двох реформ – судової та містобудівної. Якщо ми хочемо реальних реформ, то цілком очевидні речі, що такі як Львов і Кубраков не просто не можуть потрапляти в суддівську чи політичну систему, вони мають бути нерукопотисканими зокрема і для партнерів України.

Що ж стосується Порошенка та судової реформи, то він на собі відчув, що вона не проведена, коли пішов з посади. Проти нього відкрили кілька десятків кримінальних проваджень. Партнери застерегли від політичного переслідування експрезидента.

Читайте також: Судова мафія намагається зірвати судову реформу та євроінтеграцію України, — юрист Жернаков

За Зеленського суди курував тривалий час Андрій Смірнов, якого лише нещодавно звільнили, але Банкова не відмовилася від спроб впливати на суди. 

Коли йде судова реформа, питання не тільки до Банкової. Після Майдану колишній суддя Європейського суду з прав людини Володимир Буткевич наголосив, що судді мають самі боротися за незалежність судової гілки влади. Це і їхня зона відповідальності.

Велика Палата, яка є вершиною судової системи та рішення якої мають вплив на всю судову практику, розглянула справу судді Господарського суду Харківської області Віталія Усатого.

Він доводив, що рішення про його відповідність займаній посаді мала затвердити колегія у складі трьох членів Вищої кваліфікаційної комісії, а не дві третіх всього складу цієї комісії, як йдеться у законі. Велика Палата всупереч її послідовній багаторічній практиці погодилася з доводами Усатого.

Раніше Велика Палата розглянула не одну аналогічну справу, але рішення були не на користь суддів. Нова судова практика у справі судді Усатого, буде поширюватися ще приблизно на 180 суддів, оцінювання яких "затягнулося", очікуючи, можливо, на зміну позиції Великої Палати. З-поміж них є "судді Майдану". 

Читайте також: У доборі суддів КСУ влада вперто ігнорує вимоги ЄС

У складі Великої Палати є 21 суддя включно з головою Верховного Суду. Під час прийняття скандального рішення про "амністію" суддів було 17. Скільки з них проголосувало "за", з’ясувати неможливо. Але вдалося знайти інформацію про те, що 6 із 17 суддів Великої Палати, які задовольнили позов Усатого, брали участь у вирішенні схожих справ раніше. У тих справах вони не висловлювали незгоду з відмовою Великої Палати у задоволенні позовів інших суддів при тому, що обставини справ були схожими.

Чи могли ті самі судді Великої Палати у 2024 році підтримати рішення у справі судді Усатого, яке є протилежним до тих, які вони ухвалювали у справах інших? Чи позов Усатого задовольнили лише ті судді, яких обрали до Великої Палати у 2023 році?

Парламент може сприяти наближенню нашого судівництва до європейського і без витрат із бюджету, зобов’язавши вказувати у колегіальних рішеннях суддів кількість голосів "за" та "проти". Тоді б суспільство хоча б мало розуміння розподілу голосів (така практика є, наприклад, у Європейському суді з прав людини).

А для Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя, які будуть і далі фільтром для судової системи, після рішення Великої Палати у справі судді Усатого, буде виклик. Найближчим часом вже можна буде побачити, яку практику Великої Палати вони будуть використовувати під час ухвалення рішень щодо оцінювання суддів.

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Ірина Федорів, журналістка та викладачка, лідерка громадської ініціативи "Голка"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.