Трампісти влаштували б скандал будь-що. А ми їм підіграли...

З приводу першого пункту все досить прозоро. Трамп сам відбитий на всю голову і зібрав навколо себе ще більш відбитих.

Останнім часом Трамп намацав чутливе місце для демократів – витрати на війну в Україні. Він безбожно бреше, перебільшуючи витрати Штатів на допомогу Україні. Але його виборцям це подобається – досить годувати українців за американські гроші! Тому Трамп педалює і буде активно педалювати надалі тему витрат коштів американських платників податків на Україну.

Скандали, епатаж, хамство і тиск – це стиль ведення виборчої кампанії Трампа. Лист спікера Джонсона Зеленському складений в максимально різкому тоні, а сама публічна вимога звільнити посла є недипломатичною та хамською за змістом.

З погляду логіки ведення передвиборчої кампанії Трампа скандал навколо візиту Зеленського в США був очікуваним і бажаним для Трампа. Єдине, чого бракувало трампістам — серйозних підстав для скандалу. З цим ми допомогли самі.

А тепер до помилок української дипломатії. Як би не намагалися позитивні блогери Банкової зняти відповідальність з Офісу і подати скандал як виключно вибрики трампістів, помилки української дипломатії теж є.

Читайте також: Трамп призначив Україну "невісткою"

1. На мою думку, якщо ти вирішив не втручатися в американські вибори, помилкою було намагання зустрітися з кандидатами в президенти. Тому що кандидати в президенти зараз роблять тільки те, що пов'язано з виборами. Як би ти не хотів втручатися у вибори, самі кандидати втягнуть тебе, бо ти зараз медійна фігура і так, тема України, на жаль, стала однією з центральних тем американських виборів. У такій ситуації, за два місяці до виборів, розумно було б не зустрічатися публічно ні з ким, крім офіційних осіб. При цьому, безумовно, українська делегація мала б зустрічатися зі штабами кандидатів і працювати з ними. Але не публічно, і не на рівні президента, а на рівні радників.

Такий підхід автоматично знімає будь-які закиди щодо втручання України у вибори США та симпатій одній зі сторін. Але ні. У нас був План Перемоги й ми дуже хотіли потужно його  озвучити. Тому маємо, що маємо.

2. Факти, викладені в хамському листі Джонсона, правдиві. Зеленський дійсно їздив у Пенсильванію – один зі спірних штатів, де вирішується доля президентства. Зустрічався з близьким до Камали Гарріс губернатором-демократом і сенатором та конгресменом від демократів. Губернатор після зустрічі з Зеленським викотив розкішний передвиборчий пост, де згадав українську діаспору, на голоси якої розраховує. Республіканців у цю поїздку, за словами Джонсона, не запрошували.

Читайте також: Трамп відмовляється від зустрічі з Зеленським

Хм... президент України поїхав з друзями демократичного кандидата у президенти в спірний штат і ті наклепали купу передвиборчого контенту – що б тут могло не сподобатися республіканцям?

3. У своєму інтерв'ю The New Yorker президент України для чогось дав публічну особисту оцінку віцепрезиденту Трампу та упоротому Джей Ді Венсу назвавши його "надто радикальним". Це груба помилка. Яким би г*ндоном не був Венс (а він є, ще і яким!!!), офіційним особам оцінювати політиків іншої держави – неприйнятно. Тим більше, враховуючи, що це Америка дає нам десятки мільярдів доларів, а не ми їй.

Підсумовуючи. Я думаю, трампісти влаштували б скандал навколо візиту Зеленського в США в будь-якому випадку. Але ми самі суттєво полегшили їм роботу, наробивши невимушених і нічим не мотивованих помилок у простих ситуаціях. Включно з клінічною неспроможністю президента України контролювати свій язик в інтерв'ю західним ЗМІ.

Для України було б краще не припускатися помилок і хай би трампісти скандалили не з приводу фактів, які ми самі їм люб'язно надали, а з якогось надуманого приводу і виставляли себе дебілами, якими вони, переважно, і є. На жаль, відпрацювати без помилок не вийшло. Заміна Кулеби на Сибігу поки що не виглядає такою, що покращила українську дипломатію.

І мої щирі співчуття Оксані Маркаровій, навколо якої зараз розгортаються такі пристрасті. Вона точно не має до цього ніякого відношення. Особисто я пишаюся такою амбасадоркою, як вона.

Джерело

Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.