Уряд міг би сильніше підтримувати пільгові кредитні програми

Економіка

За інформацією Мінагрополітики, в рамках посівної кампанії станом на 21 березня в Україні засіяно 214,5  тис. га зернових та зернобобових культур (3,8%). З них – 29  тис. га пшениці (11,8%), 117,3  тис. га ячменю (14,3%),  53,1 тис. га гороху (33,2%) та 10,6 тис. га вівса (6,5%).

З метою підтримки аграріїв Уряд схвалив постанову № 310 "Про внесення змін до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва", згідно із якою підприємства, які отримали кошти за програмою "Доступні кредити 5-7-9", отримали можливість пролонгувати кредити до 31 грудня 2025 року. Зокрема, мова йде про підприємства, виробничі потужності яких станом на 24 лютого 2022 року були на територіях активних бойових дій та окупованих територій.

За минулий тиждень у межах Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" підприємці отримали від уповноважених банків 600 пільгових кредитів на загальну суму 2,1 млрд грн, з яких  450 кредитів – від банків державного сектору економіки на 1,1 млрд гривень.

З початку 2024 року за програмою підприємці отримали 5116 кредитів на загальну суму 20,24 млрд грн, з яких від банків державного сектору економіки – 3731 кредит на 10,15 млрд гривень. З початку 2024 року підприємці взяли найбільше доступних кредитів на поповнення обігових коштів — на 9,5 млрд гривень. 4 млрд грн кредитів за програмою банки видали переробним підприємствам, 4 млрд грн — бізнесу, який працює в зоні високого воєнного ризику, 3,1 млрд грн — на реалізацію інвестиційних проєктів. Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють у сферах  сільського господарства (48 %); гуртової та роздрібної торгівлі (25 %); переробної промисловості (17 %). 

Читайте також: МВФ оприлюднив оновлений макропрогноз: що там цікавого

Фінансовий сектор

На цьому тижні Україна отримала четвертий транш фінансування на суму близько 880 млн доларів США (663,9 млн СПЗ) від МВФ в рамках програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF). Попередньо Виконавча рада МВФ завершила третій перегляд програми Механізму розширеного фінансування для України.

Переглядом відзначено значний прогрес Уряду України у виконанні заходів за програмою EFF. Україна виконала всі чотири структурні маяки, передбачені до третього перегляду. Зокрема, було ухвалено Національну стратегію доходів, розроблено дорожню карту управління державними інвестиціями, напрацьовано заходи щодо мобілізації надходжень держбюджету 2024 року за умови такої потреби та ухвалено законодавство для посилення інституційної автономності та ефективності САП. 

Таким чином, Україна залучила вже близько 5,4 млрд доларів США з передбачених програмою 15,6 млрд доларів США (11,6 млрд СПЗ). Виділені кошти будуть спрямовані на фінансування видатків державного бюджету.

Минулого тижня до Державного бюджету України також надійшла позика обсягом 230 млн дол. США  від Уряду Японії в рамках проєкту Світового банку "Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)". Кошти було залучено із Цільового фонду сприяння необхідному розширенню кредитування для України (ADVANCE Ukraine). 

Обсяг фінансування проєкту наразі становить 550 млн дол. США, з яких  500 млн доларів США будуть спрямовані на фінансування Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" у 2023-2024 роках з фокусом на аграрні підприємства та майже 50 млн доларів США передбачено на гранти для малих сільгоспвиробників.

Читайте також: Банки повинні активніше стимулювати економіку кредитами

Міністерство фінансів 26 березня на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету понад 12,5 млрд грн. Від розміщення 1-річних гривневих ОВДП під 16,24% вдалось залучити 4,2 млрд грн. При цьому від продажу ОВДП з терміном обігу 2 роки надійшло 4,1 млрд грн під 17,2% річних. Розміщення облігацій терміном обігу понад три роки під 18,26% річних принесло держбюджету 1,2 млрд грн. Також Мінфін розмістив 1-річні облігації в доларах під 4,63% - вдалось залучити 74 млн дол.

Середні ціни за 22.03.24 порівняно з середніми цінами за 23.02.24 знизилися майже на 70% харчових продуктів, за якими ведеться щоденне спостереження. Зокрема, за цей період нижчими були ціни на птицю, яйця курячі, майже на всі овочі "борщового набору" (за винятком цін на картоплю – були вищими), соняшникову олію, цукор,  сметану, пшоно, гречані та  вівсяні крупи, борошно та макаронні вироби. Водночас вищими були ціни на свинину, яловичину, молоко, масло, батон,  а також хліб житній, житньо-пшеничний. Середні ціни 22.03.24 порівняно з середніми цінами за 23.02.24 були вищими на дизельне пальне, бензин  та скраплений газ через "підтягнення" вітчизняних цін до котирувань на європейському ринку.

Курсова політика

Офіційний курс гривні відносно долара США протягом 18-26 березня виріс з 38,80 UAH/USD (станом на 18.03) до 39,23 UAH/USD (26.03). Курс євро виріс із 42,25 UAH/EUR (18.03) до 42,49 UAH/EUR (26.03). За останні два тижні гривня втратила близько 2,9% відносно долара та 1,9% відносно євро.

Загалом з початку цього року (станом на 22.03.24) гривня до долара США  девальвувала на 2,5% (станом на кінець 2023 р. порівняно зі значенням на кінець 2022 р. – на 3,9%, а за аналогічний період 2022 р. – на 34,1%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками – готівковий сегмент ринку, попри повернення ринку до середніх щотижневих обсягів, оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і далі залишаються активні інтервенції НБУ. Наразі серед чинників, що додатково прискорювали девальваційні процеси були насамперед психологічні через: ситуацію на полі бою,  ускладнення з перетином кордону тощо.

За даними Мінекономіки, загалом станом на 20.03.24 порівняно з 20.03.23 готівкова гривня до долара США девальвувала на 1,5%, а порівняно зі станом на кінець 2023 р., навпаки, ревальвувала на 0,4%.

Проблемні питання розвитку кредитування  

Кредитування – це базова функція банків, а не уряду. Разом з тим, зараз не спостерігається дієвих пропозицій щодо розвитку базового ринкового банківського кредитування. Уряд постійно виконує функцію підтримки кредитування. Чинні кредити у НВ без "5-7-9" становлять лише 5% ВВП (60% чистого кредитного портфеля банків).

Однак НБУ вказує, що урядова програма кредитування має бути звужена. Логічно не зрозуміло, чому в умовах економічної скрути уряд повинен зменшити видатки на програму "5-7-9" і при цьому збільшити на 25% витрати на побічні "ефекти" монетарної політики НБУ (з 91 млрд грн у 2023 р. до 115 млрд грн за оцінкою – у 2024 році).

Уряд міг би вільніше підтримувати пільгові кредитні програми, якби ставка державних запозичень була адекватною рівню їхнього ризику. Ситуація, коли ставки ОВДП майже дорівнюють кредитним ставкам банків є абсолютно ненормальною. І  завдання НБУ, як монетарного регулятора – створити адекватні умови на фінансових ринках, щоб спред ставок відповідав їх ризику.

За часткою у кредитному портфелі основними користувачами програми "5-7-9" є виробники: аграрії, хімічна промисловість, металургія, машинобудування. Тобто програма доводить свою ефективність. Однак за обсягами в лідерах аграрії, торгівля, операції з нерухомістю. Тобто низькотехнологічні галузі зі швидким оборотом капіталу. Це логічний наслідок тривалого періоду радикального високих процентних ставок, що призводить до примітивізації виробничої структури економіки.

Читайте також: Чому гальмується банківське кредитування

Пільгове кредитування в умовах війни ніяким чином не викривлює конкуренцію. Всякі розмови про це — нонсенс. Це те ж саме, що вказати, наприклад, що пільгові програми США під час ковіду викривлювали конкуренцію. На неринкові виклики повинні бути неринкові відповіді. Війна – це неринкове явище.

Недоцільно перейматися виключенням із кредитних програм недержавних банків тому, що комусь здається, що це викривлює ринкову конкуренцію на кредитному ринку. Це абсурд. Якщо НБУ знизить ключову ставку до адекватного рівня, то потреба у широкому використанні програм "5-7-9" відпаде сама собою. Крім того, державні програми – це прерогатива державних банків, і це – усталена світова практика. Є дослідження Світового банку з цього питання.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.