Як "Репортери без кордонів" зробили з України взірець свободи слова

А ви знали, що Україна — то взірець і майже США за рівнем свободи слова? Ну, на 10 позицій лише відстає. Там перша поправка, республіканські та демократичні ЗМІ, щоденні брифінги, стандарти, регуляція соцмереж, захист джерел і свобода.

Тут — політична державна цензура, знищені приватні ЗМІ, переважна більшість каналів — державні, куруються чиновниками. З визначеними темами, акцентами, гостями й чорними списками, з прямим тиском на журналістів, бо хто критичний — отримує повістки, а лояльних та доля минає, але самоцензура тоді зашкалює.

А ще тонни фейкньюз через нерегульовані анонімні телеграм-канали та ботів в соцмережах.

А ще тотальна закритість органів влади й навіть парламенту, недопуск журналістів, непрозорість сектору безпеки та оборони.

Читайте також: Битва за "Суспільне". Як Безугла замахнулась на незалежного мовника?

Знайомо? Але Репортери без кордонів недобачили. Буває. Якщо не вглядатися, то справді можна сусідом Південної Кореї записати.

Головне потім несподівано для себе не опинитися поблизу Кореї Північної з тим підходом, що інформація і факти не важливі, якщо все замінено пропагандою.

P.S. Як людина, яка десятиліттями боролася за роздержавлення, Суспільне мовлення, відкритість влади та свободу слова, просто "аплодую" моніторам Репортерів без кордонів. Ви зеленого уявлення не маєте, що ви пишете. Соромно.

Джерело

Про автора. Вікторія Сюмар, журналістка, медіаекспертка.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.