Поляки – справжні брати українців

Бо українці не мають сумніву, що ми маємо як країна і як суспільство відповісти на безпрецедентну допомогу Польщі та поляків від 24 лютого цього року.

Ми брали приклад із рішень, прийнятих у Польщі в законі від 12 березня 2022 року "Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни". Із дня вступу закону в дію поляки зможуть легально перебувати на території України 18 місяців. Поляки отримали право працювати і можливість вести бізнес, а також навчатися в освітніх закладах і користуватися медичними послугами в Україні на тих самих умовах, що й самі українці. Якщо ж хтось потребуватиме соціальної допомоги (наприклад, через втрату роботи), то зможе її отримати аналогічно, як і громадяни України.

Полякам, які починають працювати у нашій країні, упродовж 18-ти місяців не потрібно буде отримувати дозвіл на працю, як це було раніше. Тимчасовий дозвіл на проживання все одно буде потрібний для перебування в Україні, але для його отримання не варто звертатися за візою. Сам дозвіл може діяти 3 роки, а не рік, як було досі.

Зміст законопроєкту не ідеальний. Деякі рішення варто прояснити у виконавчих актах, інші питання можливо викличуть проблеми з інтерпретацією. Зокрема, щодо роботи працівників охорони здоров’я, для яких не прописаний момент, від якого починається відрахунок 18 місяців – від моменту вступу закону в дію чи від моменту перетину українського кордону? Поки що ця проблема може виглядати теоретичною, бо Україна перебуває у стані війни і натовпи поляків не штурмують наше посольство. Однак її потрібно буде вирішувати.

Громадяни Польщі отримали особливий статус в Україні, що є відповіддю на ту допомогу, яку поляки надали мільйонам наших співвітчизників – переважно жінкам, дітям та людям похилого віку. І саме на цьому аспекті я хочу наголосити передовсім. Важко знайти більшого свідчення людської солідарності та розуміння страждань нашого народу. Значна частина біженців повернулись до України, але в Польщу все ще прибувають нові, бо російський агресор намагається зламати нашу волю до боротьби терором проти мирного населення. В них нічого не вийде, бо наші воїни-герої можуть спокійно воювати на фронті, знаючи, що їхнім родинам нічого не загрожує. Дуже дякуємо полякам за це!

Для нас особливо важливою є універсальність допомоги. За даними соціологічних опитувань, 80% поляків допомагають українцям у різних формах, а це означає, що підтримка надходить від сотень тисяч сімей, тисяч волонтерів, органів місцевого самоврядування та державних адміністративних структур. Хтось лаконічно уклав цей феномен у вислів: "Росіяни, які називали себе нашими "братами", напали на наш край. Справжніми братами виявились поляки, які приймають мільйони українських жінок і дітей".

Я б хотів звернути увагу на три політичні питання, у яких "польський" закон ставить символічну крапку над "і". Перший – це провал планів Росії викликати кризу біженців у Європі, незрівнянно більшу, ніж криза 2015 року. Від початку великої війни з України до інших країн Європи виїхали понад 6,7 мільйонів ​​осіб, з яких 3 мільйони вже повернулися до України. Інтенсивність виїздів була найвищою на початку війни, звідси величезний виклик, який постав перед нашими ближчими і більш далекими сусідами.

Початковий хаос вдалося опанувати, а це було і є великою перемогою над Путіним. Передовсім це сталося завдяки полякам, які своїм прикладом "заразили" інші народи. У результаті ЄС не просто не "впав на коліна", але й виявляє велику рішучість та солідарність у допомозі Україні. І не лише щодо наших біженців, але й надає політичну, фінансову та логістичну підтримку для виживання української держави та економіки.

Євросоюз вчергове довів, що прогнози щодо його глибокої кризи та "загнивання" дуже перебільшені. Як спільнота держав, ЄС засвоїв уроки з минулого, коли поставив свою енергетичну безпеку в залежність від Росії – країни колоніальної та імперіалістичної, яка спричиняє війни, винищує загарбані нації та роками прагне розвалити ЄС та НАТО. Ціна, яку ми всі заплатимо за попередню енергетичну політику, величезна – зростання цін на паливо та енергоносії, інфляція та важка зима.

Проте я не маю сумнівів, що цю кризу ЄС та Україна також переможуть, хоча нам і буде дуже важко. Бо безпека, свобода та демократія мають свою ціну. І ми мусимо її платити, щоб перемогти у битві з агресором і запобігти небезпеці повторного нападу в майбутньому. Коли ми солідарні, тоді автократія не має шансів перемогти вільні суспільства.

Другим аспектом є поразка планів Кремля щодо недопущення інтеграції України у ЄС.  Нещодавно ми отримали статус країни-кандидата до Союзу, попереду маємо багато роботи, щоб відповідати необхідним критеріям і стати повноправним членом спільноти. У цьому контексті прийняття законів, які гарантують нашим громадянам у країнах ЄС, а особливо в Польщі, особливий статус, наближує нашу мету. Так само, як і звільнення українських товарів від імпортних мит ЄС на один рік. Рішення мають тимчасовий і обмежений характер, але додатково роблять процес нашої інтеграції з Союзом безальтернативним. Те саме можна сказати і про "польський" закон.

Третім питанням є українсько-польське примирення, яке відбувається на наших очах. Найглибше із можливих, бо пов’язане із прийняттям представників іншої нації до своїх домівок та надання їм безкорисливої ​​допомоги. Однозначно це не скасовує минулого, особливо драматичної першої половини ХХ століття, про все та всіх ми повинні пам’ятати, особливо про мирних жертв. Сподіваюся, що після завершення бойових дій наша влада вирішить проблеми, які залишилися, включно з ексгумацією на місцях поховань польських жертв і питанням вшанування пам’яті.

Ми живемо у період зміни історичних епох, але деякі речі залишаються поза часом. Як девіз поляків, які боролися за свою свободу у ХІХ столітті: "За вашу і нашу свободу". Бо сьогодні українська свобода означає також свободу Польщі та інших наших сусідів.

Передклад стаття з газети "Виборча" від 6 серпня 2022