Повів коня кувати, коли кузня згоріла. Кілька міркувань на тлі мовних сварок

Кілька днів тому у крамниці-кав’ярні в Нідерландах розглядаю собі в колекцію тарілочку на стіну. Обравши найгарнішу, на мій погляд,  звертаюся, нідерландською до продавця, чи можу розрахуватися банківською картою. І чую у відповідь: "Я вас не розумію. Чи ви говорите англійською?"

У мене ступор, від якого я не одразу знаходжу у своїй голові відповідні слова. Адже я в Нідерландах, де мене не розуміють нідерландською?! І річ не в тому, що, можливо, моє володіння цією мовою залишає бажати кращого, ні! На побутовому рівні для мене це вже не проблема, у Бельгії я вже не користуюся іншою мовою. І повторюю те ж саме англійською на прохання.

Фото: Ніка Нікалео

Проблеми з нідерландською, про які я уже згадувала у своїх попередніх блогах — факт, який по суті призводить до дуже невтішних наслідків. Не так давно на мовних курсах, які усе ще відвідую, адже це єдина можливість спілкуватися з мовниками, професіоналами з філологічною освітою й отримувати кваліфіковану відповідь на мої численні запитання, я отримала можливість зрозуміти, чому одне місто у Бельгії не розуміє інше. І та ж сама проблема існує в Нідерландах. І це – численні діалекти, внаслідок яких мова отримує своє багатство і розмаїття, коли вони зібрані воєдино, класифіковані й врегульовані в літературній мові.

Але з нідерландською усе не так. "Жодної логіки", як люблять повторювати самі ж носії мови і, що найбільш образливо, високі фахівці. Тобто, мова, яку ви почнете вивчати, це зовсім не та мова, якою розмовляють на вулиці. Ані ви, ані вас там ніхто не зрозуміє, якщо ви самі не здатні зауважувати різницю і хапати все на льоту.

Читайте також: І знову про мову. Прагматичний погляд на тлі чужої історії

Ніхто тут не переймається створенням правил і правопису, як у нас. Хоча треба віддати належне "Зеленій книжечці" (Het Groene Boekje), яка є таким собі переліком нечисленних правил та довжелезним списком слів з артиклем до кожного (бо правила, наче б то і нема). Не буду вдаватися у деталі, що мені самій вдалося для себе зрозуміти та врегулювати у власній голові, але таке недбале ставлення до мови має вельми невтішні наслідки. І в таких схожих і водночас різних країнах, як Бельгія та Нідерланди вони є різними.

Фото: Ніка Нікалео

У Бельгії, яка суворо стоїть на переконанні, що кожен, хто хоче мешкати у Фландрії (нідерландомовна частина країни), мусить володіти мовою, від чого дуже залежить якість життя, послуг і зайнятість. Адже без належного рівня мови іноземцю не світить хороша робота, він не пояснить достеменно, що йому треба ані лікарю, ані сантехніку, а в муніципальних органах взагалі мовний бар’єр стане, наче стіна перед носом. Тому більшість емігрантів, особливо зі східноазійського регіону вирішують не рипатися аж занадто і роками сидять на соціальних дотаціях, обґрунтовуючи це нездатністю до вивчення цієї мови, обмежуючи себе у спілкуванні лише зі своїм "плем’ям", але одночасно і не перенавантажуючись "непотрібною" мовою.

Фото: Ніка Нікалео

Читайте також: Добре там?!

У Нідерландах ситуація краща з роботою, але зовсім катастрофічна із мовою. Там вас візьмуть на роботу без знання місцевої мови,  а лише з розмовною англійською. І як можна зрозуміти з викладеного у перших реченнях цього допису, нідерландська поволі нею витісниться. Принаймні, таке моє бачення, беручи до уваги ще й наш невтішний минулий досвід.  

Звісно, це набагато простіше, запозичити просте чуже, аніж пропрацювати достеменно своє, напруживши власних філологів. І тут є кілька різних способів і засобів, але я не про це. А про те, що мова живе і розвивається, коли нею користуються: розмовляють, пишуть, створюють кіно і спектаклі, поезію і прозу, розповідають онукам казки бабусі, з’являються нові слова і пригадуються старі…

Наша боротьба за спілкування у публічному просторі українською — справедлива із незаперечних об’єктивних причин.  Так, певна мова – це певна культура і певні традиції, спосіб мислення і погляди на життя.

Але! Коли мені у Бельгії одна колишня "українка" за паспортом зауважила, що я б "іще хлопцям в окопах заборонила спілкуватися російською", тут я її обірвала: "А от мова ангелів значення не має!" Вона лише похитала головою у відповідь. Так, ця індульгенція дійсна лише для того, хто боронить твоє життя, коли тебе хочуть убити, твою мову і знищити країну загалом. А претензії до оборонців, як "повести коня підкувати, коли кузня згоріла". Натомість посипавши голову попелом, організувати згодом спеціальний навчально-розважальний курс для тих, кому ми винні до кінця своїх днів.

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Ніка Нікалео – українська письменниця і перекладачка, тревел-блогерка, голова Львівського жіночого літературного клубу і благодійного фонду, авторка та укладачка низки бестселерів з серії "Львів. Кава. Любов".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.