Дефіцит електрики тепер навіть уночі: чому його не покриває імпорт та що таке спецГАВи

З 22 березня українська енергосистема зазнала п’ять масованих ракетних та дронових атак. Навіть після останньої, яка відбулась 8 травня, були лише локальні аварійні вимкнення, однак уже 14 травня НЕК "Укренерго" застосувала аварійні відключення по всій країні через дефіцит потужності. Що відбувається у нашій енергосистемі, "Еспресо" пояснюють незалежна експертка Ольга Кошарна та директорка громадської спілки "Енергетичний союз" Ольга Тагієва.  

Про що у тексті:

• Чому різкий дефіцит потужності виник у міжсезоння
• Чи може Україна імпортувати більше, аби покрити дефіцит
• У чому різниця між аварійною допомогою з ЄС та комерційним імпортом
• Чому світло вимикають без попередження
• На фоні відключень електроенергії у соцмережах з'явились нові фейки

Чому різкий дефіцит потужності виник у міжсезоння

"З березня було п’ять комбінованих російських атак на генерацію, через які ми втратили значну частину генерації. Називатиму лише дані з відкритих джерел.  Лише Дніпрогес – це мінус 1500 МВт. Ще дві ГЕС пошкоджені, але ступінь пошкодження невідомий. А це потужності, які застосовувались для балансування енергосистеми у пікові години, – каже Ольга Кошарна. – Теплові електростанції  теж брали участь у балансуванні у мирний час. Центренерго – державна компанія, яка експлуатувала Трипільську ТЕС, – втратила 100% генерації. ДТЕК – писали про пошкодження до 80% потужностей. Якщо це все додати, ми втратили понад 60% потужностей генерації, з якими ми входили у зиму 2023/24. І це при тому, що входили ми з дефіцитом, бо після зими 22/23 не все вдалося відновити".

На сьогодні основними виробниками електроенергії в Україні є саме атомні електростанції. Однак це стала генерація – вони не можуть різко збільшувати чи зменшувати виробництво впродовж доби. Зазвичай у години пікових навантажень виробництво електрики збільшували завдяки "маневрам" теплових та гідроелектростанцій. Тепер у нас такої можливості практично немає.

"На фоні руйнування майже 70% генерації, літній дефіцит пов’язаний ще й з тим, що в літній період атомні блоки йдуть в ремонт. Тому, як на мене, поки атомні блоки почергово виводитимуть на ремонт, до вересня відключення будуть, бо, на жаль, нашої генерації недостатньо", – каже Ольга Тагієва. 

Фото: Рівненська АЕС

За словами Ольги Кошарної, на атомних електростанціях на підконтрольній Україні території є 9 енергоблоків, з яких три на цей час у ремонті. На ЗАЕС, яка в окупованому Енергодарі, було 6 блоків. 

"Навесні та влітку на АЕС проводять не лише планові ремонти, а й перевантажують ядерне паливо. Частину палива з паливної зони вивантажують і завантажують свіже ядерне паливо, – каже Ольга Кошарна. – Я підтримую думку, озвучену на брифінгу представника Укренерго Юрія Бойка та галузевих експертів, що дефіцит генерації в нашій енергосистемі буде у найближчі роки. Маємо величезну допомогу від США через проєкт USAID, інших урядів, зокрема Литви, де розбирають свої закриті електростанції і працездатне обладнання постачатимуть в Україну. Але на відбудову чи побудову нових, малих станцій, потрібен час. А великі об’єкти генерації, на жаль, є легкою здобиччю для ворога. Бо навіть якщо є система ППО біля станції, коли одночасно летять дрони і десять ракет, щось та й влучить".  

За словами голови правління НЕК "Укренерго" Володимира Кудрицького, після потепління ситаціая в енергосистемі поліпшиться, однак влітку з урахуванням планових ремонтів на об’єктах генерації та використання населенням кондиціонерів, дефіцит знову може стати критичним. 

Чи може Україна імпортувати більше електрики, аби покрити дефіцит

Впродовж останніх кількох днів, аби покрити дефіцит в енергосистемі, Україна імпортує рекордні обсяги електрики. Зокрема, за даними Укренерго, протягом доби, 16 травня, з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови імпортували 22 489 МВт*год, з максимальною потужністю в окремі години до 1700 МВт. 

"1700 МВт на одну годину – це максимальна технічна можливість імпорту електроенергії з Європи, так званий перетин. Цього не вистачає, тому диспетчерський центр Укренерго застосовує контрольовані аварійні відключення в усіх регіонах, – каже Ольга Тагієва. – У Міненерго повинні розглядати і розглядають збільшення максимальної потужності перетину для збільшення обсягів імпорту, бо їх недостатньо. А якщо їх на сьогодні недостатньо, то взимку буде зовсім кепсько". 

"Є технічні можливості збільшити цей перетин до 2200 МВт, але для цього треба вести перемовини з Об’єднанням системних операторів Євросоюзу. Вони не можуть нам просто дозволити збільшити перетин – вони мають порахувати стійкість об’єднаної енергосистеми Європи, аби дозволити нам збільшити перетин. Але навіть це не врятує нас від дефіциту", – каже Ольга Кошарна.

Фото: Getty Images

Крім технічної можливості збільшити імпорт, є ще фінансова – хто за цю електрику платитиме, адже тариф для населення не покриває собівартості навіть української електрики.

"У 2019 році у нас набув чинності закон про ринок електроенергії, але не застосували прикінцеві положення, де йшлося про припинення практики перехресного субсидування тарифів. Через цей популізм маємо ситуацію, коли в енергетиці накопичились колосальні борги, і кожен винен кожному: Енергоатом, Укренерго, Центренерго… Тобто компанії не мають власних коштів для відновлення, – каже Ольга Кошарна. – Тому підняття тарифів неминуче, звичайно, з продуманим механізмом захисту найбільш вразливих категорій. Але вищі тарифи також змусять населення більше економити. Бо у нас люди чомусь думають, коли він увімкне пральну машину о сьомій вечора, то нічого не станеться, це ж одна машинка. А у нас тепер є дефіцит електрики навіть у нічні години, коли зазвичай був провал споживання".

У чому різниця між аварійною допомогою та комерційним імпортом з ЄС

За словами Ольги Тагієвої, електроенергія, яку Україна отримує з ЄС для збалансування енергосистеми, – це аварійна допомога, а не комерційний імпорт. Саме це Міненерго варто змінити.

"Міністерству варто звернути увагу на можливість відходу від аварійної допомоги до комерційного імпорту, тому що аварійна допомога – це шалені кошти. Постачальникам електричної енергії, які працюють на ринку, варто дозволити укладати довготривалі контракти. Щоб ми розуміли, що ми можемо купувати на довготривалих аукціонах на міждержавному перетині. Бо сьогодні ми не можемо зробити з нашими контрагентами в Європі довготривалий, витриманий контракт на базу електричної енергії, яку ми можемо закупити і поставити нашим споживачам, – каже Ольга Тагієва. – Це дало б можливість укладання двосторонніх договорів за комерційною ціною на тривалий термін – місяць, квартал, пів року. Можливо було б і розв’язати питання постачання імпортної комерційної енергії на зимовий період. Тому потрібно сідати за стіл переговорів з партнерами і казати, що нам дійсно важливий комерційний імпорт. Варто розуміти, що комерційна ціна на електроенергію значно нижча, ніж на аварійну допомогу" 

Чому світло вимикають без попередження

Після удару 8 травня обленерго за розпорядженням Укренерго застосовували обмеження споживання для промислових споживачів, і лише коли цього виявилось недостатньо, почали відключати побутових споживачів. За словами Ольги Кошарної, це не зовсім правильний підхід, адже промисловість – це робочі місця та податки, які нам потрібні і на відновлення електроенергії, і на підтримку ЗСУ.

"Нам важливо підтримувати промисловість чи принаймні створити для них прогнозовані графіки. До речі, те, що маємо дефіцит навіть вночі, означає, що частина промислових підприємств змістила свої графіки, – каже Ольга Кошарна. – Треба розуміти, що ситуація складна і графіки 4/4, які були раніше, навряд чи будуть. Періоди без світла можуть бути значно довшими, тому населенню варто до цього готуватись".

При цьому як промисловим, так і побутовим споживачам важливо знати графіки відключень, аби організувати свій час. Графіки погодинних відключень є у всіх обленерго. Застосовують їх за розпорядженням Укренерго. Однак окрім погодинних відключень (ПГВ) є ще так звані ГАВи – графіки аварійних вимкнень. Саме їх кілька разів застосовували впродовж останніх днів, тому світло вимикали без попередження.  

У випадку застосування спецільного ГАВ на відключення є лише три хвилини   

"ГАВи теж бувають різні. Якщо це СпецГАВ – комплекс заходів, спрямованих на розвантаження енергосистеми у значних обсягах для збільшення стійкості роботи енергосистеми. Вони вводяться і скасовуються за вказівкою диспетчера Укренерго без попередження. Час на виконання – три хвилини. Зрозуміло, що жодна компанія не може за цей час попередити свого споживача, – каже Ольга Тагієва. –  Нам важливо розуміти, що відбувається у галузі при цьому дефіциті. Кожен регіон, тобто кожен оператор системи розподілу, має отримати графік навантаження і розподілити його між промисловістю, аби промисловість розуміла, коли вони будуть споживати електроенергію при контрольованих відключеннях. Бо якщо йдеться, наприклад, про легку промисловість, коли можна відключити швейні машинки – це одне. А для хімічної промисловості, де важливе цілодобове споживання електричної енергії, такі раптові зупинки через застосування ГАВ можуть коштувати шалених збитків". 

На фоні відключень електроенергії у соцмережах з'явились нові фейки

Відключення електроенергії стало приводом розганяння чергової зради у соцмережах та просування ворожих фейків.

Останніми днями у соцмережах почали з’являтись пости про те, що, поки українці сидять без світла, українську електрику відправляють на експорт. 

"Експорту немає – це абсурд. Ми імпортуємо рекордні обсяги електрики. При цьому маємо обмежений перетин – 1700 МВт, – каже Ольга Кошарна. – Також розганяють фейки, що у нас тут відключення, а ми на окупований південь постачаємо електроенергію втричі дешевше, ніж у нас. По-перше, південь – частина Херсонської, частина Запорізької області, які окуповані, споживають електроенергію з об’єднаної енергосистеми Росії. Росія переключила усі міста і села, які їй підконтрольні. Навіть Енергодар. Тобто Запорізька АЕС ще споживає з нашої об’єднаної енергосистеми, а в Енергодар вони протягнули лінію від Мелітополя і споживають з об'єднаної енергосистеми Росії".

Нагадаємо, раніше об'єднана енергосистема України була синхронізована з російською та білоруською. Лише так званий Бурштинський острів був об’єднаний з енергосистемою ЄС. Однак напередодні повномаштабного вторгнення українську енергосистему від’єднали від російської та синхронізували з енергосистемою ЄС. 

Такі вкиди – це частина ворожих ІПСО, яких на фоні не надто добрих нових з фронту стає все більше, вважає Ольга Кошарна. З іншого боку, це спроба переконати українців, що нема сенсу економити електрику, мовляв, поки ти економиш, хтось на ній наживається. Хоча саме зараз від того, наскільки споживачі дослухатимуться до закликів Укренерго мінімізувати споживання у пікові години, залежить застосування аварійних відключень.